28.02.2017 Справа № 920/865/16
Господарський суд Сумської області, у складі судді колегії суддів: головуючого судді Левченка П.І., судді Соп'яненко О.Ю., судді Костенко Л.А. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/865/16
за позовом - Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, м. Суми,
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКС-ПРЕС», м. Суми,
про розірвання договору оренди,
за участю представників:
позивача - Марченка І.В. за довіреністю № 06.01-27/16 від 07.11.2016,
відповідача - Соколова О.О. за довіреністю б/н від 04.11.2014.
В судовому засіданні, розпочатому о 12 год. 00 хв. 27.02.2017 року відповідно до приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 12 год. 00 хв. 28.02.2017 року.
Суть спору: позивач у своїй позовній заяві від 02.09.2016 року просить суд достроково розірвати договір оренди нерухомого майна УМКВ-0882 від 09.11.2015 року, виселити відповідача з нежитлового приміщення площею 88,9 кв.м., що розміщено у будинку № 9 по вул. Супруна у мсті Суми, з поверненням приміщення належному власнику - позивачу.
Заявою від 13.12.2016 року позивач змінив свої позовні вимоги і просить суд достроково розірвати договір оренди нерухомого майна УМКВ-0882 від 09.11.2015 року та виселити відповідача з нежитлового приміщення площею 88,9 кв.м., що розміщено у будинку № 9 по вул. Супруна у місті Суми.
В обгрунтування своїх позовних вимог у позовній заяві позивач посилається на проведену ним перевірку дотримання відповідачем умов договору оренди, про що складений акт від 16.05.2016 року (а.с. 17-19), в якому зафіксовано невиконання відповідачем пунктів 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3, 6.2.10, 6.2.19, 6.2.20, 6.2.23, 6.2.24 договору оренди № УМКВ-0882 від 09.11.2015 року (а.с. 11-16).
Позивач посилається у своїй позовній заяві на пункти «а» і «д» пункту 7.1.2 договору оренди, згідно яких орендодавець має право вимагати від орендаря дострокового розірвання договору та відшкодування збитків, якщо орендар не привів об'єкт оренди в належний стан у встановлений цим договором термін, а також у разі невиконання орендарем інших зобов'язань за цим договором.
В обгрунтування позовних вимог позивач також посилається на пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 та частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Посилається позивач у своїй позовній заяві також на частину першу статті 782 Цивільного кодексу України, згідно якої наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, хоча не зазначає, що відповідач не вносить плату за користування приміщенням протягом трьох місяців підряд.
Посилається позивач також на статтю 26 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», згідно якої договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Позивач у позовній заяві зазначає, що виходячи з вищевикладеного вважає, що зазначені дії відповідача порушують права територіальної громади м. Суми володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (стаття 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), призводять до неефективного та збиткового використання комунального майна.
Відповідач у своєму відзиві на позов зазначає, що згідно частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідач підкреслює, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Визначення «істотності порушення договору» у частині другій статті 651 Цивільного кодексу України надано через іншу оціночну категорію «значна міра» позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору. Значна міра позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, має визначатися посилаючись на об'єктивні обставини.
Таким чином, як вважає відповідач, позивач зобов'язаний надати належні та допустимі докази, які підтверджують, що він позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.
Відповідач зазначає, що позивач розраховував при укладенні договору отримувати орендну плату, яку він і отримує, а його посилання на часткове невиконання умов договору не відповідають дійсності та не підтверджені належними і допустимими доказами. При цьому, ті умови договору, на які посилається позивач, не містять строку виконання зобов'язання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
09.11.2015 року між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди нерухомого комунального майна № УМКВ-0882, за яким орендодавець передав орендареві нежитлові приміщення загальною площею 88,9 кв.м., розташовані на першому поверсі будинку № 9 по вул. Супруна у м. Суми, для проведення виставок образотворчої та книжкової продукції, виробленої в Україні. Строк дії договору - два роки одинадцять місяців - з 09.11.2015 року по 09.10.2018 року (а.с. 11-16).
Рішенням Сумської міської ради від 04.05.2016 року № 735-МР Управління майна комунальної власності Сумської міської ради реорганізовано шляхом приєднання його до новоствореного Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з 05.05.2016 року, а згідно пункту 1.7 Положення про Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, Департамент (позивач) є правонаступником Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (орендодавця за договором оренди № УМКВ-0882 від 09.11.2015 року) по усіх майнових та немайнових правах та обов'язках.
Позивачем була проведена перевірка виконання умов договору оренди № УМКВ-0882 від 11.09.2015 року, про що складений головними спеціалістами позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 акт перевірки виконання умов договору оренди нежитлового приміщення від 16.05.2016 року (а.с. 17-19), на який як на доказ невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, що є підставою позовних вимог про розірвання договору та виселення відповідача з орендованого приміщення, посилається позивач у своїй позовній заяві. Саме на цьому акті перевірки від 16.05.2016 року як на доказі невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку, згідно пункту 7.1.2 договору, статей 526, 651, 782 Цивільного кодексу України та статті 26 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», ґрунтуються позовні вимоги позивача, викладені в його позовній заяві.
В акті перевірки від 16.05.2016 року зазначено, що перевірка здійснена головними спеціалістами позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у присутності директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКС-ПРЕС» ОСОБА_3, але акт складено та підписано лише головними спеціалістами позивача, тобто цей акт є одностороннім - складеним однією стороною (позивачем).
В акті перевірки від 16.05.2016 року представники позивача дійшли висновку щодо порушення (невиконання) відповідачем (орендарем) пунктів: 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 (частково), 6.2.10, 6.2.19, 6.2.20 (частково), 6.2.23, 6.2.24 договору оренди № УМКВ-0882 від 09.11.2015 року.
Згідно пункту 6.2.1 договору оренди, орендар зобов'язаний використовувати об'єкт оренди тільки за цільовим призначенням у відповідності до пункту 1.1 договору, тобто для проведення виставок образотворчої та книжкової продукції, виробленої в Україні.
Представники позивача вважають, що пункт 6.2.1 договору порушується відповідачем, оскільки станом на 16.05.2016 року приміщення не використовуються.
Такий висновок позивача є помилковим. Суд вважає це зобов'язання щодо використання об'єкту оренди тільки за цільовим призначенням відповідачем не порушується, оскільки останнім не використовується об'єкт оренди за іншим, ніж передбачено пунктом 1.1 договору, призначенням.
Згідно пункту 6.2.2 договору оренди, орендар зобов'язаний привести об'єкт оренди в належний стан, який відповідатиме протипожежним та санітарним вимогам, в термін 30 днів, постійно підтримувати його. Відповідність стану об'єкта оренди протипожежним та санітарним вимогам повинна бути узгоджена з відповідними службами міста. Проводити поточний ремонт об'єкта оренди за власні кошти. За рахунок власних коштів забезпечувати збереження об'єкта оренди, запобігати його пошкодженню, псуванню, тримати об'єкт оренди в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки. Підтримувати об'єкт оренди в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду , з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
Позивач вважає, що орендарем пункт 6.2.2 договору порушено, оскільки, як зазначено в акті перевірки від 16.05.216 року, на час перевірки об'єкт оренди не приведено в належний стан, який відповідає протипожежним та санітарним вимогам. Відповідність стану об'єкта оренди протипожежним та санітарним вимогам не узгоджена з відповідними службами міста (інформацію до Департаменту не надано). Документи щодо здійснення охорони об'єкта оренди до Департаменту не надані.
Такий висновок позивача є помилковим. Суд вважає, що пункту 6.2.2 договору не містить строку його виконання. Лише у першому реченні пункту 6.2.2 договору згадується про термін 30 днів, але при цьому не зазначено від якої дати чи від якої події має обчислюватися цей термін (можливо, після виготовлення проекту реконструкції приміщень або після підключення приміщень до мереж електро-, водо-, газо-, теплопостачання тощо). Поряд з цим позивач не надав суду жодного доказу того, що об'єкт оренди не відповідав протипожежним та санітарним вимогам на момент передачі його в оренду відповідачеві - 09.11.2015 року та потребував приведення в належний стан, а також, що об'єкт оренди не відповідав протипожежним та санітарним вимогам на момент перевірки - 16.05.2016 року. Стосовно ж «узгодження з відповідачем службами міста» відповідності стану об'єкта оренди протипожежним та санітарним вимогам, то цей обов'язок орендаря, як і усі інші обов'язки орендаря, викладені у пункті 6.2.2 договору оренди, не мають ніяких строків (термінів) їх виконання, а відтак не може йти мови про порушення зобов'язань за цим пунктом договору. Доказів псування орендованих приміщень чи знаходження їх у стані гіршому, ніж на момент передачі їх в оренду (з врахуванням нормального фізичного зносу) позивач суду не надав, а відтак будь-яких порушень відповідачем зобов'язань за пунктом 6.2.2 договору оренди позивачем суду не доведено належними та допустимими доказами.
Згідно пункту 6.2.3 договору оренди, орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням об'єкта оренди. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти окремі угоди на тепло-, електро-, газо-, водопостачання, водовідведення, вивіз сміття та експлуатаційні витрати з відповідними обслуговуючими підприємствами або укласти з балансоутримувачем об'єкта оренди договори про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання об'єкта оренди та надання відповідних комунальних послуг.
В акті перевірки від 16.05.2016 року представники позивача зазначили, що фактично на час перевірки надано: копію договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; копію договору про надання послуг з вивезення побутових відходів. Висновок представників позивача в акті перевірки від 16.05.2016 року: орендарем пункт 6.2.3 договору виконується частково, оскільки не надано копій угод на тепло-, електро-, водопостачання та водовідведення з відповідними обслуговуючими підприємствами.
З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що пункт 6.2.3 договору дійсно виконано частково, але відповідачем вчиняються дії щодо повного виконання своїх зобов'язань. Затримка в укладенні окремих угод спричинена об'єктивними обставинами.
Відповідач пояснив, зокрема, що приміщення площею 88,9 кв.м. у будинку № 9 по вул. Супруна в м. Суми раніше займала Сумська дирекцію УДППЗ «Укрпошта», а відповідач до укладення спірного договору орендував два нежитлових приміщення поряд (сусідні двері) - площею 83,9 кв.м. та площею 21,1 кв.м.
У серпні 2015 року між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради, Сумською дирекцією УДППЗ «Укрпошта» та відповідачем було досягнуто домовленості щодо переселення поштового відділення Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» в приміщення, які займав відповідач, а останнього - в приміщення, що раніше займало поштове відділення.
На виконання згаданих домовленостей 28.08.2015 року відповідач повернув з оренди приміщення площею 83,9 кв.м. та 21,1 кв.м. у будинку № 9 вул. Супруна в м. Суми, що підтверджується відповідними актами прийняття-передачі нерухомого майна від 28.08.2015 року, які долучені до матеріалів справи, а 09.11.2015 року відповідачем було укладено з Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради договір оренди № УМКВ-0882 і у той же день - 09.11.2015 року сторонами договору складено акт приймання-передачі нерухомого майна (додаток № 3 до договору оренди № УМКВ-0882).
Проте, як виявилося пізніше, під час переїзду з приміщення площею 88,9 кв.м. Сумська дирекція УДППЗ «Укрпошта» перенесла засоби електричного вводу до цього приміщення, тобто приміщення було передано відповідачеві з прихованими недоліками, що зумовили труднощі з укладенням договорів на електро-, водопостачання, оскільки необхідне проведення робіт по отриманню технічних умов на підключення, розробці проектної документації тощо, що потребує значного часу та значного обсягу грошових коштів.
Передача орендодавцем орендареві (відповідачеві) приміщення за договором оренди № УМКВ-0882 в неналежному стані, який не відповідає протипожежним та санітарним вимогам, та у стані, потребуючому поточного ремонту, з неопорядженим фасадом та за відсутності благоустрою прилеглої території підтверджується змістом договору оренди, зокрема його пунктів 6.2.2, 6.2.7.
Відповідачем вживаються заходи щодо приєднання приміщення до електричних та водопровідних і каналізаційних мереж, що підтверджується листуванням з ПАТ «Сумиобленерго» та ТОВ КК «Домком-Суми» (а.с. 64-66), листуванням з КП «Місьководоканал» Сумської міської ради та актами приймання-передавання засобів вимірювальної техніки (лічильників холодної води), договором № 245 від 01.04.2016 року між відповідачем та КП «Місьководоканал» Сумської міської ради на розробку технічних умов на водопостачання та водовідведення, рахунком на оплату та квитанцією на оплату технічних умов на водопостачання та водовідведення.
Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № ЮО-37/31 відповідачем укладено з ТОВ «А-МУССОН» 09.11.2015 року.
Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 00-10/100 відповідачем укладено з ТОВ КК «Домком-Суми» 10.05.2016 року.
Згідно акту перевірки від 16.05.2016 року, орендарем (відповідачем) виконується пункт 6.2.4 (щодо страхування об'єкту) договору оренди.
17.02.2017 року відповідачем укладено вже другий договір добровільного страхування майна з ПрАТ «СК «Уніка» щодо орендованого приміщення.
Згідно акту перевірки від 16.05.2016 року, орендарем (відповідачем) виконуються пункти 6.2.5 та 6.2.6 договору оренди (щодо сплати орендної плати та здійснення звірки розрахунків).
Згідно акту перевірки від 16.05.2016 року, орендарем виконуються пункти 6.2.7, 6.2.8, 6.2.9 договору оренди.
Згідно з пунктом 6.2.10 договору оренди, орендар зобов'язаний здійснювати за власний рахунок капітальний ремонт об'єкта оренди. Ця умова не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень об'єкта оренди і не тягне за собою зобов'язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. У разі, якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід'ємних поліпшень об'єкта оренди, він зобов'язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід'ємних поліпшень.
В акті перевірки від 16.05.2016 року позивачем зроблено необґрунтований висновок, що пункт 6.2.10 договору не виконується, оскільки орендарю надано дозвіл на проведення ремонтних робіт від 30.11.2015 року № 08.01-18/5094, експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід'ємних поліпшень орендарем не надавався. На час перевірки встановлено, що ремонтні роботи на об'єкті оренди не проводилися.
Суд вважає висновок позивача щодо невиконання відповідачем пункту 6.2.10 договору необгрунтованим та безпідставним, оскільки ні строк початку, ні строк закінчення капітального ремонту, який має «своєчасно» здійснювати за власний рахунок орендар, цим пунктом договору не встановлений, як не встановлений строк надання орендарем експертного висновку на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід'ємних поліпшень.
Згідно акту перевірки від 16.05.2016 року, позивач дійшов висновку, що відповідачем виконуються пункти 6.2.11, 6.2.12, 6.2.13, 6.2.14, 6.2.15, 6.2.16, 6.2.17, 6.2.18, 6.2.21, 6.2.22 договору оренди.
Щодо пункту 6.2.20 договору оренди, за умовами якого орендар зобов'язаний нести відповідальність за виконання своїх договірних обов'язків, позивач в акті перевірки безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку, що цей пункт виконується частково, з посиланням на невиконання пунктів 6.2.1, 6.2.2, часткове невиконання пункту 6.2.3, пункту 6.2.19 договору оренди. Незрозуміло, яким чином невиконання чи часткове невиконання згаданих пунктів впливає на висновок щодо часткового невиконання пункту 6.2.20 договору оренди.
Необґрунтованим є висновок позивача в акті перевірки від 16.05.2016 року щодо невиконання пункту 6.2.19 договору оренди, згідно якого орендар зобов'язаний «узгодити цільове призначення використання об'єкта оренди з органами пожежної безпеки, за необхідністю з санітарно-епідеміологічною службою міста та отримати відповідний дозвіл на початок роботи», оскільки строк виконання цього зобов'язання у пункті 6.2.19 договору оренди не встановлений.
Необґрунтованим є висновок позивача в акті перевірки від 16.05.2016 року щодо невиконання пунктів 6.2.23 та 6.2.24 договору оренди, згідно яких відповідач зобов'язаний забезпечити випуск та (чи) розповсюдження книжкової продукції державною мовою в обсязі не менше 50 відсотків та кожні півроку надавати орендодавцю відомості про випуск та/або розповсюдження книжкової продукції державною мовою в обсязі не менше як 50 відсотків, з посиланням на надання відповідачем довідки та відомостей про випуск та/або розповсюдження вищезгаданої книжкової продукції у передбачених договором обсягах, але з висновком, що таке розповсюдження здійснюється не у даному приміщенні, оскільки на час перевірки воно не використовується, а тому пункти 6.2.23 та 6.2.24 начебто не виконуються. При цьому позивач не звернув уваги, що пункти 6.2.23 та 6.2.24 договору оренди не зобов'язують орендаря здійснювати випуск та/або розповсюдження книжкової продукції державною мовою саме у орендованому за цим договором приміщенні. Слід зазначити, що цільове призначення переданого орендодавцем орендареві нерухомого майна, згідно пункту 1.1 договору оренди, «для проведення виставок образотворчої та книжкової продукції, виробленої в Україні», а проведення виставок не означає випуск та/або розповсюдження книжкової продукції у орендованому приміщенні. Випуск та/або розповсюдження книжкової продукції відповідач може здійснювати поза межами орендованого приміщення, яке призначено лише для проведення виставок образотворчої та книжкової продукції, виробленої в Україні.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач вчиняє дії щодо приведення орендованого приміщення у придатний для використання за цільовим призначенням стан, зокрема, ще 10.12.2015 року відповідачем був укладений договір № 27/2 підряду на виготовлення проектної документації з ТОВ «Архітектурний центр», за яким доручив виконавцю виготовлення проектної документації «Реконструкція нежитлового приміщення під салон-виставку «Українська книга» за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 9» (а.с. 70-73). Відвідач подав суду частину виготовленої ТОВ «Архітектурний центр» проектної документації, яка долучена до матеріалів справи.
ТОВ «БК «Баннерстор Україна» виготовлено у 2016 році на замовлення відповідача паспорт опорядження фасаду з елементом рекламно-інформаційного оформлення по вул. Супруна, 9 в м. Суми (а.с. 76-77).
Складений представниками позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_6 під час розгляду даної справи судом односторонній акт перевірки виконання умов договору оренди нежитлового приміщення від 12.12.2016 року біля зачиненого орендованого приміщення та без присутності представника відповідача не є належним та допустимим доказом, зокрема, не є доказом наявності будь-яких інших підстав для розірвання договору оренди, крім зазначених у позовній заяві, оскільки заборгованість з орендної плати станом на 12.12.2016 року в сумі 2762,25 грн. існувала тимчасово і була сплачена відповідачем 15.12.2016 року, а відсутність заборгованості відповідача перед позивачем по спірному договору оренди станом на 31.01.2017 року підтверджується актом звірки розрахунків № 113100/УМКВ-0882/1 від 31.01.2017 року, копія якого долучена до матеріалів справи, як і копія квитанції від 15.12.2016 року про сплату орендної плати в сумі 2577,22 грн.
З огляду на все вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, зокрема, загальними засадами цивільного законодавства, визначеними пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України - справедливість, добросовісність та розумність, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, викладені в його позовній заяві від 02.09.2016 року № 40/16ДП, які ґрунтуються на зафіксованих актом перевірки від 16.05.2016 року порушеннях вищезгаданих пунктів договору оренди від 09.11.2015 року № УМКВ-0882, на статті 193 Господарського кодексу України, статтях 526, 651, 782 Цивільного кодексу України та статті 26 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», не підлягають задоволенню у зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.
Часткове невиконання орендарем по суті лише одного пункту договору оренди (пункту 6.2.3) з 24 пунктів договору (з пункту 6.2.1 до пункту 6.2.24), якими встановлені зобов'язання орендаря, при тому, що орендодавець за договором має лише 2 пункти зобов'язань (пункти 7.2.1 та 7.2.2 договору оренди), не може бути підставою для дострокового розірвання договору оренди, за яким орендар сплачує орендну плату, здійснив страхування об'єкту оренди, вчиняє дії щодо приведення об'єкту оренди в належний стан, не допускає погіршення стану об'єкта оренди, укладає договори на утримання об'єкту оренди та прилеглої території, на розроблення проектів реконструкції, водопостачання та водовідведення, вживає заходи щодо підключення до електромережі об'єкту оренди тощо.
Господарський суд не вбачає у даному випадку таких істотних порушень орендарем договору оренди, які б завдавали шкоди орендодавцеві, внаслідок завдання якої останній позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору (частина друга статті 651 Цивільного кодексу України). Посилання позивача у позовній заяві як на статтю 26 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» так і на частину другу статті 651 Цивільного кодексу України свідчить про те, що позивач не виключає застосування частини другої статті 651 Цивільного кодексу України поряд зі статтею 26 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», а відтак, оскільки стаття 26 згаданого Закону не визначає критеріїв тих зобов'язань, у разі невиконання яких сторонами договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, то суд вважає правомірним застосування поряд зі згаданою статтею 26 Закону частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача, оскільки його позов не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 06.03.2017.
Головуючий суддя П.І. Левченко
Суддя О.Ю. Соп'яненко
Суддя Л.А. Костенко