33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
28 лютого 2017 р. Справа № 918/25/17
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи
за позовом: Заступника прокурора області
в інтересах держави
до відповідача 1: Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКОН"
про визнання недійсними результатів процедури торгів та договору підряду
В засіданні приймали участь:
від позивача (органу прокуратури): ОСОБА_1 за посвідченням від 30 липня 2012 року № 019161;
від відповідача 1: ОСОБА_2 за довіреністю у справі;
від відповідача 2: ОСОБА_3 за довіреністю у справі.
В судовому засіданні 28 лютого 2017 року, відповідно до статті 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач - Заступник прокурора області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача 1: Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради та відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКОН", в якій просив суд:
- визнати недійсними результати відкритих торгів закупівлі за ДК 021:2015:45000000-7-Будівельні роботи; ДК 016:2010:41-Будівлі та будування будівель, у відповідності до оголошення аукціону UA-2016-09-19-000989-с, предмет закупівлі - "Добудова незавершеного будівництва приміщення вул. Драгоманова, 7 в місті Рівному під управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, в тому числі проектні роботи";
- визнати недійсним договір підряду від 01 грудня 2016 року № 14, укладений між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКОН" загальною вартістю робіт за договором 17 199 998 грн. 00 коп.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05 січня 2017 року порушено провадження у справі № 918/25/17, розгляд якої призначено на 17 січня 2017 року.
16 січня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, уповноважений представник відповідача 2 подав відзив на позовну заяву в якому просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
17 січня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, уповноважений представник відповідача 1 подав відзив на позовну заяву, в якому наголошував на безпідставності позову, а тому просив суд в його задоволенні відмовити.
У судовому засіданні 31 січня 2017 року оголошено перерву у справі до 07 лютого 2017 року.
Також, 23 січня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, уповноважений представник позивача подав заяву в якій просив суд заборонити відповідачам вчиняти дії, щодо виконання договору підряду від 01 грудня 2016 року № 14.
Свою заяву прокуратура обґрунтовував тим, що початок виконання договору в подальшому утруднить виконання рішення суду у даній справі, тому позивач просив суд задовольнити заяву та забезпечити позов шляхом заборони для відповідача вчиняти дії щодо виконання договору.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 30 березня 2011 року у справі №1/243пд.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Пунктами 2, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз'яснено, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Пункту 3 вищезазначеної постанови роз'яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Суд вбачає, що заява про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях позивача, про можливе утруднення виконання рішення, однак жодним чином не підтверджує зазначені обставини у заяві про забезпечення позову будь-якими доказами, відтак суд не вбачає необхідності для забезпечення позову, а тому відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову.
01 лютого 2017 року уповноважений представник відповідача 1 подав письмові пояснення по справі, в додатках до яких долучив до матеріалів справи документи, які на переконання останнього підтверджуються викладені у відзиві на позовну заяву обставини.
У судовому засіданні 07 лютого 2017 року оголошено перерву у справі до 21 лютого 2017 року.
21 лютого 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник відповідача 1 подав письмові пояснення по справі, в яких наголошував на ґрунтовності позову, просив суд позов задовольнити.
21 лютого 2017 року оголошено перерву у справі до 28 лютого 2017 року.
28 лютого 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник відповідача 2 подав письмові пояснення по справі в яких просить суд, в задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 28 лютого 2017 року уповноважений представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві наполягав на забезпеченні позову, в свою чергу уповноважені представник відповідачів проти позову заперечили, з підстав зазначених у відзивах на позовну заяву та додаткових поясненнях, наполягали на відмові в позові.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно пункту 3 частини 1 статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У відповідності до частини 3 статті 23 Закону України про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Статтею 2 ГПК України визначено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Тією ж статтею визначено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
Звертаючись з даним позовом в суд, на переконання прокурора були порушені норми чинного законодавства України при проведенні державних закупівель через веб-портал.
Згідно пункту 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Указом Президента України від 31 травня 2011 року №634/2011, Мінекономрозвитку України є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель, метрології, з питань державно-приватного партнерства, оборонного замовлення.
Водночас, статтею 7 Закону України «Про публічні закупівлі» вищевказаний центральний орган виконавчої влади повноваженнями щодо визнання недійсними угод, укладених за результатами проведених державних закупівель, не наділений.
Отже, з урахуванням зазначеного, прокурор правомірно звернувся з даним позовом у Господарський суд Рівненської області, з метою захисту інтересів держави.
Тому, суд не приймає до уваги, твердження відповідачів, щодо неправомірності звернення прокуратури в господарський суд та не визначення органу в інтересах якого звернулася прокуратура, оскільки, як зазначалося вище у разі відсутності такого органу прокуратура вправі самостійно звернутися до суду за захистом інтересів держави.
Як зазначалося вище, прокуратура вважає, що були порушені норми закону при проведені державних закупівель через веб портал.
Правовідносини в сфері державних закупівель регулюються Законом України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно статті 3 зазначеного закону, визначені принципи здійснення закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Як свідчать матеріали справи, прокуратурою області в було здійснено моніторинг веб-порталу державних закупівель на сайті «Ргоzoгго”, результатом такої роботи стало звернення прокуратури з даним позовом в Господарський суд Рівненської області.
З матеріалів справи суд вбачає, що 19 вересня 2016 року протоколом тендерного комітету Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (надалі - УКБ) № 14 затверджено тендерну документацію по проведенню процедури відкритих торгів на закупівлю робіт «Добудова незавершеного будівництва приміщення на вул.Драгоманова,7 в м. Рівному під управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, в тому числі проектні роботи» за ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи (надалі за текстом - тендерна документація).
Відповідні документи були опубліковані на сайті “Ргоzогго”, що стверджується відповідними витягами з веб-порталу, копії яких наявні в матеріалах даної справи.
УКБ 06 жовтня 2016 було проведено закупівлю (аукціон) по предмету: «Добудова незавершеного будівництва приміщення на вул.Драгоманова,7 в м. Рівному під управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, в тому числі проектні роботи».
Матеріалами справи стверджено, що аукціон проведено відповідно до річного плану закупівель та зміни до додатку до річного плану на 2016 рік, затвердженого протоколом засідання тендерного комітету УКБ від 14 вересня 2016 року № 13, відповідно до якого замовником закупівлі є УКБ, розмір бюджетного призначення за кошторисом (очікувана вартість предмета закупівлі) визначено в сумі 18 968 154 грн. 00 коп., проведення закупівлі відбувається у формі відкритих торгів.
У відповідності до пункту 1 розділу «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), та завантаженням файлів з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям; інформацію щодо відповідності учасника вимогам, визначеним у статті 17 Закону; інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію (у разі потреби (плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі); документами, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції; інформацію про субпідрядника (субпідрядників).
Документи, що входять до складу тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо учасником, повинні надаватись на бланку учасника, містити дату створення документу, реєстраційний номер, підпис уповноваженої особи учасника та відбиток печатки.
Усі аркуші тендерної пропозиції, які містять інформацію, повинні містити підпис уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі та відбитки печатки, крім оригіналів документів, виданих іншими установами та підприємствами, та копії документів завірених нотаріально.
Документи, які вимагаються тендерною документацією, учасник повинен розмістити (завантажити) в електронній системі закупівель до кінцевого строку подання тендерних пропозицій в сканованому кольоровому вигляді у форматі pdf або jpg.
Окрім того, у додатку № 1 до тендерної документації зазначено, що учасник, тендерна пропозиція якого визначена як найбільш економічно вигідна за результатами аукціону, зобов'язаний протягом двох робочих днів з дати проведення аукціону надіслати на електронну адресу замовника (ukbrivne@ukr.net) розрахунок договірної ціни на виконання будівельно-монтажних робіт по даній процедурі закупівлі, відкоригований за результатами проведеного аукціону.
Судом встановлено, що участь у зазначеній процедурі закупівлі робіт прийняли участь 7 учасників, а зокрема: ТОВ «Стиль-Декор», ТОВ «Укрбудреммонтаж інжиніринг», ТОВ «Західбудцентр», ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс», Колективне виробниче підприємство «Енергомонтаж», TOB «EЛIKOH», Приватна виробничо- комерційна фірма «Фіалка».
Згідно частини 1 статті 27 Закону України “Про публічні закупівлі” розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій.
Відповідно до частини 4 статті 28 Закону України “Про публічні закупівлі” після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.
Абзацом другим тієї ж частини визначено, що у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
Частиною 1 статті 20 Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі - Закон) визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
З матеріалів справи суд вбачає, що розглянувши пропозиції усіх учасників, рішенням тендерного комітету УКБ, згідно протоколу засідання від 20 жовтня 2016 року № 18, ТОВ «Укрбудреммонтаж інжиніринг», у зв'язку з невиконанням вимог тендерної документації - відсутністю копії ліцензії на провадження певного виду діяльності, а також копій договорів оренди машин, механізмів, техніки та обладнання, або договорів про наміри їх оренди, які в тендерній пропозиції зазначені як орендовані, відхилено тендерну пропозицію (ціна пропозиції 11 800 000 грн.).
Згідно протоколу засідання від 13 жовтня 2016 року № 16, ТОВ «Стиль- Декор» на підставі пункту частини 1 статті 30 Закону відхилено пропозицію, у зв'язку з невиконанням вимоги тендерної документації - не наданням розрахунку договірної ціни, (ціна пропозиції 11 799 000 грн.), яка була визнана як найбільш економічно вигідна, в подальшому з ідентичних підстав відхилено тендерні пропозиції ТОВ «Західбудцентр» (ціна пропозиції 13 480 000 грн.), згідно протоколу засідання тендерного комітету УКБ від 26 жовтня 2016 року № 21; ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» (ціна пропозиції 13 499 000 грн.), згідно протоколу засідання тендерного комітету УКБ від 02 листопада 2016 року № 22; Колективному виробничому підприємству «Енергомонтаж» (ціна пропозиції 14 200 000 грн.), згідно протоколу засідання тендерного комітету УКБ від 07 листопада 2016 року № 23.
Судом встановлено та матеріалами справи стверджено, що переможцем торгів 14 листопада 2016 року визначено TOB «EЛIKOH» з тендерною пропозицією 17 199 998 грн.
УКБ, в зв'язку з перемогою на державних закупівлях ТОВ “ЕЛІКОН” 14 листопада 2016 року було опубліковано повідомлення про намір укласти договір.
Відповідно до пунктами 29 - 30 частини 1 статті 1 Закону визначено, що тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації; тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав
Згідно вимог пункту 17 частини 1 статті 22 Закону, тендерна документація, у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
За пунктом 1.7 Розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, як зазначалося вище, при поданні тендерної пропозиції остання має містити інформацію про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення замовником), та завантаження відповідних файлів з інформацією, у тому числі про субпідрядника (субпідрядників).
На переконання позивача, тендерної пропозиція TOB «EJIIKOH» від 04 жовтня 2016 року за № 59/12 не відповідає вимогам тендерної документації та статті 22 Закону, оскільки не містить інформації про субпідрядників, яких учасник планує залучати до виконання робіт.
Частиною 1 статті 25 Закону встановлено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.
Як вже зазначалося вище пунктом 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації визначений зміст і спосіб подання тендерної пропозиції, за яким тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення замовником), та завантаження файлів.
З зазначених норм Закону вбачається, що тендерна пропозиція може складатись з декількох документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
З матеріалів справи суд вбачає, що ТОВ «ЕЛІКОН» було подано у складі тендерної пропозиції форму пропозиції про залучення субпідрядників від 04 жовтня 2016 року № 59/11, до початку електронного аукціону, а отже є складовими тендерної пропозиції.
Суд констатує, що частиною 1 статті 25 Закону та пунктом 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації дозволено завантаження інформації про субпідрядника (субпідрядників) у складі тендерної пропозиції окремим файлом.
Відтак, посилання позивача на невідповідність пропозиції ТОВ “ЕЛІКОН” в частині залучення субпідрядників є безпідставними та такими які спростовуються матеріалами справи.
Крім того, позивач вказує на те, що на момент розгляду тендерної пропозиції учасника TOB «EJIIKOH», інформація щодо відкоригованої договірної ціни, за результатами проведеного 06 жовтня 2016 року аукціону, розміщена на сайті після визнання вказаного учасника переможцем, лише 18 листопада 2016 року, що на переконання позивача є порушенням принципів відкритості та прозорості передбачених статтею 3 Закону при проведені процедури закупівлі.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 4 статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону визначено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; зміни до тендерної документації та роз'яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз'яснень; оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
З зазначених норм чинного Законодавства України та матеріалів справи суд вбачає, що ні нормами права які зазначалися, ні Тендерною документацією не передбачено обов'язку оприлюднення на веб-порталі «Prozorro» відкоригованої договірної ціни.
Окрім того, позивач зазначаючи про те, що розміщення на сайті відповідачем 1 відкоригованої договірної ціни 18 листопада 2016 року є порушенням, при цьому не вказує, який строк для розміщення договірної ціни слід вважати правильним, і якими нормами чинного законодавства це врегульовано.
Суд вбачає, що відкоригована ціна була оприлюднена 18 листопада 2016 року, що підтвердили уповноважені представники позивача та відповідачів, а договір підряду № 14 укладений від 01 грудня 2016 року і в умови договору була включена відкоригована договірна ціна.
Отже, прокуратурою не зазначено, які ж норми права було порушено відповідачами, та як оприлюднення відкоригованої ціни 18 листопада 2016 року могло порушити принцип прозорості та відкритості, а тому суд вважає такі твердження позивача безпідставними та до уваги їх не приймає.
Також, позивач зазначає, що при опрацюванні ліцензії (серія АЕ № 640259) виданої TOB «EЛIKOH» ДАБІ України на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (будівництво об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності) з'ясовано, що вказана ліцензія надає дозвіл на проведення не усіх будівельно-монтажних робіт виконання яких передбачено у технічному завданні ТОВ «ЕЛІКОН», зокрема будівництво транспортних споруд, зокрема вертикального транспорту (ліфтів, ескалаторів, підйомників тощо).
В той час, згідно Розділу 8 «Ліфт», Відділу 2 «Надземна частина» технічного завдання на виконання робіт «Добудова незавершеного будівництва приміщення на вул. Драгоманова, 7 в м. Рівному під управління праці а соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, в тому числі проектні роботи» передбачено здійснення робіт із монтажу ліфта пасажирського зі швидкістю руху кабіни до 1 м/с вантажопідйомністю 400 кг на 9 зупинок, висотою шахти 29 м.
Прокуратура вважає, що наведене свідчить про невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, адже учасником не надано належної ліцензії на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (будівництво об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності).
Відповідно до пункту 17 частини 2 статті 22 Закону у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Пункти 1,7 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації містять вимогу, вказану у пункту 17 частини 2 статті 22 Закону, а також регулюють порядок надання такої інформації.
З матеріалів справи судом встановлено, що у формі пропозиції про залучення субпідрядників від 04 жовтня 2016 року № 59/11, яка була подана TOB «ЕЛІКОН» у складі тендерної пропозиції, міститься інформація про субпідрядників, яких останнє планує залучати до виконання робіт із детальним переліком видів робіт, зокрема TOB «АРМ-ЕКО», в тому числі, для здійснення монтажу ліфта пасажирського зі швидкістю руху кабіни до 1 м/с вантажопідйомністю 400 кг на 9 зупинок, висота шахти 29 м.
Також, уповноважені представники позивача надали усні пояснення, що у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ «ЕЛІКОН» було надано Ліцензію серії АЕ №2289625 від 07 березня 2014 року, видану Товариству з обмеженою відповідальністю «АРМ-ЕКО», відповідно до якої останнє має право здійснювати будівництво вертикального транспорту (ліфти, ескалатори, підйомники тощо).
Проте, нормами чинного Законодавства України передбачено залучення учасником-переможцем субпідрядників.
Відповідно до частини 1 статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.
згідно з частиною 3 статті 837 Цивільного кодексу України для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, суд вбачає, що одержання спеціального дозволу для виконання окремих робіт вимагається від безпосереднього виконавця таких робіт.
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону учасник-переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження, що в свою чергу відповідачем 2 і було зроблено, а тому твердження прокуратури, щодо відсутності ліцензії на виконання певного виду робіт спростовуються матеріалами справи, а відтак судом до уваги не приймаються.
Також, на переконання прокуратури, УКБ було допущено порушення при проведенні державних закупівель, а саме статтей 3, 10, 11, частини 6 статті 28 Закону, зокрема тендерним комітетом УКБ рішення (протокол) про визначення переможцем ТОВ «ЕЛІКОН» на сайті не розміщено.
У відповідності до частини 6 статті 28 Закону за результатами розгляду та оцінки пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.
Згідно частини 1 статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю.
Зі змісту наведених норм, суд вбачає, що Законом не передбачено оприлюднення рішення (протоколу) про визначення переможця чи рішення про намір укласти договір.
Нормою закону чітко визначено, що замовник зобов'язаний оприлюднити повідомлення про намір укласти договір.
Матеріалами справи стверджено, що повідомлення про намір укласти договір було опубліковано на відповідному веб-порталі.
Отже, суд вбачає, що УКБ було дотримано всієї процедури, щодо опублікування необхідної інформації в ході проведення державних закупівель, а твердження позивача, щодо вчинення відповідачем 1 порушення в частині опублікування інформації є безпідставними та такими які не відповідають зазначеним вище нормам закону.
Окрім того, на переконання прокуратури ТОВ «ЕЛІКОН», було порушено вимоги, визначені обов'язковими для надання переможцем торгів, згідно пункту 5 розділу «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції», зокрема, оригінал або нотаріально завірена копія довідки з Державної податкової інспекції про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів на дату розкриття пропозиції, а саме, таку довідку надано з порушенням вимог тендерної документації (довідка ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС від 17 листопада 2016 року № 14632/17-16-17-10 надана після 14 листопада 2016 року, після розкриття пропозиції).
За частиною 2 статті 17 Закону визначено, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 5 розділу “Інструкції з підготовки тендерної пропозиції” Тендерної документації переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику, в тому числі, оригінал або нотаріально завірену копію довідки з Державної податкової інспекції про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з зазначених положень суд вбачає, що Законом визначено право замовника відхилити пропозицію учасника, щодо участі у процедурі закупівель, в разі неподання довідки, щодо відсутності боргів зі сплати податків та зборів.
Крім того, УКБ в інструкції з підготовки тендерної пропозиції визначено, що така довідка може бути подана впродовж п'яти днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір.
Матеріалами справи стверджено, що повідомлення про намір укласти договір було опубліковано на веб-порталі 14 листопада 2016 року, а довідка надана 17 листопада 2016 року, тобто в межах зазначених вище строків.
Відтак, посилання позивача на те що відповідачем 2 не подано для УКБ довідки про відсутність боргів зі сплати податків та зборів є безпідставними та такими які спростовуються матеріалами справи.
Суд зазначає, позивачем не надано доказів надання переваг чи/або створенні дискримінуючих умов для інших учасників державних закупівель при проведенні аукціону УКБ та прийнятті пропозиції ТОВ "ЕЛІКОН".
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відтак, враховуючи усе зазначене вище, суд вбачає, що твердження позивача на які останній посилається, як на підставу позову, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та зазначеними вище нормами закону, відтак суд відмовляє в позові в частині визнання недійсними результати відкритих торгів закупівлі за ДК 021:2015:45000000-7-Будівельні роботи; ДК 016:2010:41-Будівлі та будування будівель, у відповідності до оголошення аукціону UA-2016-09-19-000989-с, предмет закупівлі - "Добудова незавершеного будівництва приміщення вул. Драгоманова, 7 в місті Рівному під управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, в тому числі проектні роботи".
Також, прокуратура просила суд визнати недійсним договір підряду від 01 грудня 2016 року № 14, укладений між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКОН" загальною вартістю робіт за договором 17 199 998 грн. 00 коп.
За приписами частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є: визнання правочину недійсним.
Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Із змісту зазначеної статті випливає, що правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, до яких, зокрема, треба віднести: законність змісту правочину, наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі; відповідність форми вчинення правочину вимогам законодавства, його спрямованість. Правочин є чинним, якщо він не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам громадського суспільства.
Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України правочин є дійсним, якщо його зміст не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та загальним умовам дійсності правочину.
Згідно частин 1, 3 статті 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Оскільки, як зазначалося вище, УКБ було дотримано процедуру проведення відкритих торгів, відтак відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним договору підряду від 01 грудня 2016 року № 14, укладений між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКОН", оскільки такий був укладений правомірна та в межах чинного законодавства України, відтак суд відмовляє в цій частині позову.
Дослідивши всі матеріали справи в їх сукупності, надавши їм оцінку за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на нормах чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, щодо безпідставності позову, а тому в його задоволенні відмовляє в повному обсязі.
Згідно статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 49, 81 - 1, 82 - 85 ГПК України, суд -
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст складено "06" березня 2017 року
Суддя Торчинюк В.Г.