ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.03.2017Справа №910/358/17
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Купній В.В.
розглянувши справу № 910/358/17
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1;
до 1) відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої
служби України;
2) державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції
України;
3) Державної казначейської служби України;
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1:1) публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк";
2) приватного підприємства "Нікопольська приватна пивоварня"
про розірвання договору та стягнення 342 439,20 грн.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 26.02.2013р.;
ОСОБА_2, ордер ВН 028406 від 20.01.2017р.
від відповідача-1: Гречуха О.Я., довіреність № 770/20.3-03 від 29.12.2016р.
від відповідачів-2,3: не з'явились;
від третьої особи 1: Лінніченко І.В., довіреність № 400 від 28.09.2016р.
від третьої особи 2: не з'явився.
обставини справи:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України (надалі - відповідач-1), державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (надалі - відповідач-2) та Державної казначейської служби України (надалі - відповідач-3) про розірвання договору та стягнення 342 439,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача було визнано переможцем електронних торгів з реалізації арештованого майна, проведених ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України 23.01.2015р., про що складено протокол № 42834 від 23.01.2015р. Позивач 28.01.2015р. перерахував Державній виконавчій службі України кошти в сумі 342 439,20 грн. за придбане майно, проте станом на час подання позову відповідачем-1 спірне майно позивачу не передано. Отже, позивач з посиланням на приписи ст. 665 ЦК України просить розірвати договір купівлі-продажу, укладений між ФОП ОСОБА_1 та відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України, оформленого у формі Акту № 25/5 державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна боржника від 09 лютого 2015 року, та стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку 325 317,24 грн., сплачені за придбане, однак не отримане, майно, та 17121,96 грн. гарантійного внеску за участь у торгах.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2017р. порушено провадження у справі № 910/358/17, розгляд справи призначений на 26.01.2017р. та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: 1) публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк"; 2) приватне підприємство "Нікопольська приватна пивоварня".
24.01.2017р. на адресу Господарського суду міста Києва від представника третьої особи-1 надійшли письмові пояснення по справі.
26.01.2017р. через відділ діловодства суду від представника позивачів надішли витребувані судом докази.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2017р. відкладено розгляд справи на 09.02.2017р., у зв'язку із неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів.
В судовому засіданні 09.02.2017р. представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги повністю та подали додаткові пояснення по справі.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечив, надав для огляду матеріали виконавчого провадження, проте відзив на позов не надав.
Представник третьої особи-1 також заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність підстав для задоволення позову.
Представники відповідачів 2,3 та третьої особи 2 у судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, витребувані судом докази не надали.
15.02.2017р. через відділ діловодства суду від представника від відповідача-1 надійшли пояснення по справі та матеріали виконавчого провадження № 21956512, в рамках якого позивачем було придбане арештоване майно.
Присутній у судовому засіданні 02.03.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених у позові.
Представники відповідача-1 та третьої особи-1 заперечили проти задоволення позовних вимог.
Представники відповідачів-2, 3 та третьої особи-2 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідачів-2, 3 та третьої особи-2 суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів та третьої особи не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідачів-2,3 та третьої особи-2, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, відповідачем-1 та третьою особою-1, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2010р. по справі №20/33-10 стягнуто з приватного підприємства «Нікопольська приватна пивоварня» на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" - 1 180 000,00 доларів США суму кредиту, 264 138,27 доларів США боргу щодо сплати процентів за користування кредитом, 153 598,16 грн. пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.
26.08.2010р. на виконання вищезазначеного рішення було видано наказ на примусове виконання.
Відповідно до постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15.10.2010 було відкрито виконавче провадження № 21956512 по наказу господарського суду Дніпропетровської області № 20/33-10 від 26.08.2010р.
З акту опису й арешту майна від 05.06.2013р. вбачається, що відділом державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції при примусовому виконанні наказу № 20/33-10 від 26.08.2010р. було описано та накладено арешт на майно, що належить ПП "Нікопольська приватна пивоварня", а саме:
- Дробилка солоду;
- Фільтраційний чан 900 літрів з нержавіючої сталі;
- Барочний казан з нержавіючої сталі у кількості 2 шт.;
- Електронагріваючі тени у кількості 2 шт.;
- Ємність для гарячої води з нерважаючої сталі;
- Насос для перекачування сусла (у комплекті система трубопроводів і арматур, шарові крани);
- Електророздільний щит;
- Пластинчатий охолоджувач;
- Ємність для холодної води;
- Ємність шумування 1800 літрів з нержавіючої сталі з водяною сорочкою, теплоізоляцією у кількості 2 шт.;
- Ємність доброжування 1800 літрів з нержавіючої сталі з водяною сорочкою, теплоізоляцією у кількості 5 шт.;
- Насос для перекачування пива;
- Установка для заправлення;
- Ємність для зберігання дріждів;
- Електрична шафа холодильного устаткування у кількості 2 шт.;
- Охолоджувальний компресор;
- Насос для крижаної води у кількості 2 шт.;
- Рамний фільтр для фільтрації пива.
Вищезазначене майно передано на відповідальне зберігання директору ПП "Нікопольська приватна пивоварня" Бугайову О.В. та попереджено останнього під розпис про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.
Постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 09.09.2014р. було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ПП "Нікопольська приватна пивоварня".
Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 23.01.2015р. було проведено електронні торги по примусовому виконанню наказу № 20/33-10 від 26.08.2010р. господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з приватного підприємства "Нікопольська приватна пивоварня" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" - 1 180 000,00 доларів США суми кредиту, 264 138,27 доларів США боргу щодо сплати процентів за користування кредитом, 153 598,16 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.
Згідно протоколу про проведення електронних торгів № 42834 від 23.01.2015р. по лоту № 32302 з реалізації спірного майна переможцем торгів став ФОП ОСОБА_1
З Акту № 25/5 державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна боржника від 09.02.2015р. вбачається, що реалізовано по лоту № 32302 майно, яке 05.06.2013р. державним виконавцем ВДВС Нікопольського МРУЮ було описано, накладено арешт та передано на відповідальне зберігання директору ПП "Нікопольська приватна пивоварня" Бугайову О.В.
Відповідно до протоколу № 42834 ціна продажу лоту № 32302 склала 342 439,20 грн., сума сплаченого позивачем гарантійного внеску - 17 121,96 грн.
Позивачем платіжним дорученням № 6 від 19.01.2016р. на рахунок ДП «Інформаційний центр» було сплачено гарантійний внесок в сумі 17 121,96 грн., а платіжним дорученням №1 від 28.01.2015р. на рахунок Державної виконавчої служби України перераховано 325 317,24 грн.
Таким чином, позивачем було оплачено спірне майно у розмірі 342 439,20 грн. (17 121,96 грн. + 325 317,24 грн.).
Відповідно до частини 10 розділу ІХ "Порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності" Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, зареєстрований наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 року №656/5 (який діяв на день проведення електронних торгів), переможець електронних торгів зобов'язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта.
13.02.2015р. позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про зобов'язання передати спірне майно позивачу.
Відділом державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції було складено акт державного виконавця від 13.02.2015р., в якому зазначено, що 13.02.2015р. було здійснено вихід за адресою боржника у для передачі реалізованого майна, але передати майно не представилось можливим, у зв'язку з тим, що вхід на територію було зачинено.
Позивачем було подано відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції письмові пояснення.
Крім того, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 21956512, доданих до справи відповідачем-1, відділом державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції повторно складено акт державного виконавця від 17.07.2015р., в якому зазначено, що 17.07.2015р. у присутності ОСОБА_1 було здійснено вихід за адресою ПП «Нікопольська приватна броварня» для передачі реалізованого майна, але передати майно не виявилось можливим, у зв'язку з тим, що ворота зачинені та охорона на територію не допустила.
21.07.2015р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України складено Акт державного виконавця, яким в присутності понятих зафіксовано, що повноважний представник ПП «Нікопольська приватна броварня» ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності б/н від 19.07.2015р., відмовився надати пояснення щодо причин та обставин, за якими ПП «Нікопольська приватна броварня» в особі Бугайова О.В. перешкоджають отриманню новим власником придбаного майна.
Крім того, 21.07.2015р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України було надіслано до Міністерства внутрішніх справ повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 Кримінального кодексу України. При цьому, як вбачається зі змісту даного повідомлення, державним виконавцем повідомлення про вчинення кримінального правопорушення було надіслано вже вдруге.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач також звернувся за захистом порушених прав до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП «Нікопольська приватна броварня» про захист права власності шляхом витребування майна із чужого незаконного володіння.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2015р. у справі №904/7674/15, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили, позов ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю; витребувано з чужого незаконного володіння приватного підприємства «Нікопольська приватна броварня» та зобов'язано передати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 майно, яке зазначено в акті про проведені електронні торги № 25/5 від 09.02.2015р.
16.10.2015р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2015 видано накази на примусове виконання.
13.11.2015р. заступником начальника відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Кутовою Т.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49336237.
11.01.2016р. заступником начальника відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Кутовою Т.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 49336237. В постанові зазначено, що витребувати із чужого незаконного володіння визначене за виконавчим документом майно не представилося можливим. У відповідності до ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" приватне підприємство «Нікопольська приватна броварня» зобов'язано виконати вимоги виконавчого документу - передати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 майно, яке зазначено в акті про проведенні електронні торги № 25/5 від 09.02.2015 та визначене за виконавчим документом майно в натурі. Факт невиконання боржником вимог виконавчого документа підтверджується здійсненими виконавцем перевірками. За невиконання зазначених вимог державним виконавцем на керівника підприємства накладено штрафи відповідно до ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження". Боржником вимоги виконавчого документа не виконані і виконати без участі боржника неможливо. 11.01.2016 внесено подання Нікопольському відділу поліції при ГУ національної поліції у Дніпропетровській області для притягнення керівника підприємства Бугайова Олега Володимировича до кримінальної відповідальності згідно із законом.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2016р. у справі №904/7674/15 скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції задоволено частково. Визнано неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції в особі заступника начальника відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Кутови Т.В. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 49336237 від 11.01.2016р. та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №49336237 від 11.01.2016р., винесену заступником начальника відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Кутовою Т.В.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2016р. ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2016р. у справі №904/7674/15 залишено без змін.
Під час розгляду даної справи, позивач не надав суду доказів виконання ПП «Нікопольська приватна броварня» рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2015р. у справі №904/7674/15.
Зазначеними вище обставинами та доказами підтверджуються те, що позивач намагався отримати придбане на електронних торгах майно, проте спірне майно відповідачем-1 позивачу передано не було, що і є причиною виникнення спору.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) (в редакції, що діяла на дату виникнення спірних правовідносин) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Статтею 62 вказаного Закону встановлено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Згідно положень ст.59 Закону, майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування.
Порядок проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна на дату проведення торгів регулювався Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 року №656/5 (далі - Тимчасовий порядок).
Відповідно пункту 1 розділу ІХ "Порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності" Тимчасового порядку, на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня формування протоколу здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно в такому порядку: зазначена в протоколі електронних торгів сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди організатору за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок органу державної виконавчої служби; сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронних торгах майна і залишається організатору в рахунок оплати наданих ним послуг з проведення електронних торгів; різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди організатору перераховується переможцем на рахунок організатора, у разі якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової.
Державний виконавець зобов'язаний повідомити організатора про перерахування переможцем електронних торгів коштів за придбане майно не пізніше наступного робочого дня з дня надходження коштів на рахунок органу державної виконавчої служби.
Згідно з частиною 4 розділу ІХ "Порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності" Тимчасового порядку, після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги або акт про реалізацію предмета іпотеки і затверджує його у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Частинами 6-8 розділу ІХ "Порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності" Тимчасового порядку встановлено, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з нормами ч. 2 ст. 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Отже, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури та порядку проведення торгів.
Водночас, позивач не зазначає про наявність підстав для визнання недійсним правочину, а заявляє вимогу про розірвання договору, посилаючись на ст. 665 ЦК України.
Приписами статті 665 ЦК України визначено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.
Водночас, розірвання договору та відмова від договору не є тотожними поняттями.
Крім того, підставою для відмови продавця від договору купівлі-продажу є не передання товару продавцем.
Проте, як вбачається з зібраних по справі доказів та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2015р. у справі №904/7674/15, причиною, з якої придбане майно не було передано позивачу, стали неправомірні дії директора «Нікопольська приватна броварня» Бугайова О.В., якому спірне майно передавалось на зберігання.
Стаття 650 Цивільного кодексу України закріплює такий спосіб реалізації майна, як укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах, та відсилає до інших нормативних актів, якими повинні встановлюватись особливості укладення цих договорів. До цього зводиться і норма ч. 4 ст. 656 ЦК України, згідно з якою до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Стаття 185 Господарського кодексу України визначає особливості укладання господарських договорів на біржах, ярмарках та публічних торгах та встановлює, що до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгов.
Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Письмовий договір купівлі-продажу між позивачем та відповідачем-1 не укладався, а відносини, які склались між учасниками, регулюються не лише положенням цивільного законодавства, а й спеціальними нормативними актами, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення - статті 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження"), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації.
При цьому, за приписами статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису.
Як вбачається з акту опису й арешту майна від 05.06.2013р., зберігачем майна виступав директор «Нікопольська приватна броварня» Бугайов О.В., який є відповідальною особою за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.
За розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт або яке описано, чи порушення обмеження права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, передбачена кримінальна відповідальність за ст. 388 Кримінального кодексу України.
Суд також зазначає, що згідно з положеннями Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів (в редакції на дату проведення торгів), гарантійний внесок - грошовий завдаток, який за одним лотом сплачує фізична або юридична особа - учасник електронних торгів, розмір якого визначений, виходячи зі стартової ціни лота, та дорівнює сумі винагороди організатору електронних торгів (далі - Організатор) за надані ним послуги з реалізації майна.
В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про ненадання або надання неналежної якості відповідачем-2 послуг з реалізації майна, що відповідно виключає можливість повернення гарантійного внеску.
Згідно із ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов
За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи встановлені вище обставини та зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів саме відповідачами по справі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 07.03.2017р.
Суддя А.І. Привалов