Справа № 212/7940/15-ц
2/212/118/17
(повторне заочне)
27 лютого 2017 року м. Кривого Рогу
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого - судді Борис О.Н., з участю: секретаря судового засідання Хазієвої Т.В., без присутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста ОСОБА_1 цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
03 вересня 2015 року представник Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» (надалі ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» або ОСОБА_2) по довіреності ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути достроково солідарно з відповідачів заборгованість за Кредитним договором в сумі 10516,16 дол. США, що в гривневому еквівалент становить 241099,28 гривень та витрати понесені на сплату судового збору.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 листопада 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені у повному обсязі. На підставі заяви відповідача ОСОБА_4, ухвалою від 16 березня 2016 року, заочне рішення скасовано, справа призначена до розгляду у загальному порядку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ОСОБА_3 (по тексту відповідач-1) був укладений Кредитний договір.
За умовами укладеного договору, позивач надав відповідачу-1 кредит у розмірі 16000,00 доларів США, строком до 26.06.2014 року, зі сплатою 14% річних, а відповідач зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені договором. Додаткової угодою від 10.12.2010 року, сторони домовилися збільшити строк користування кредиту до 26.12.20019 р.
В забезпечення належного виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору, 26 червня 2008 року був укладений договір поруки, згідно якого ОСОБА_4 виступила поручителем і взяла на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням відповідача-1, що виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань.
Позивачем умови Кредитного договору були виконі у повному обсязі, проте відповідачі свої зобов'язання належним чином не виконали, що призвело до заборгованості. Позивач просить достроково стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі: 10516,16 дол. США, що дорівнює 241099,28 грн., де: 7931,05 дол. США (181831,62 грн.) - заборгованість за кредитом, 957,86 дол. США (21960,43 грн.) - заборгованість по сплаті відсотків, 1627,25 дол. США (37307,23 грн.) - пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, а також сплачену суму судового збору у розмірі 2411,00 грн.
У судове засідання сторони не прибули.
Позивач надав суду заяву, в якій просив справу розглянути у відсутність представника, позовні вимоги підтримує наполягає на ухваленні заочного рішення.
Відповідачі та їх представники про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що знаходить підтвердження в матеріалах справи, проте до суду не прибули про причину не явки суду не повідомили.
27 лютого 2017 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Проаналізувавши обставини справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, до такого висновку суд дійшов з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до вимог ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи встановлено та підтверджено, згідно умов Кредитного договору № 014/3651/150400/82 від 26.06.2008 року Відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», надав ОСОБА_3 кредит в сумі 16000,00 дол. США строком до 26.06.2014 року із сплатою 14% річних. Позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені договором (а.с. 11-13).
З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, 10.12.2010 року була укладена Додаткова угода № 1, відповідно до якої сторони домовилися збільшити строк користування кредитом (остаточна дата погашення встановлена 26.12.2019 року), у зв'язку з чим Графік погашення кредиту та сплати інших платежів було викладено в новій редакції в Додатку № 1,2, який є невід'ємною частиною Додаткової угоди.
Таким чином, з укладення Додаткової угоди у ОСОБА_3 виник обов'язок повернути кредит та відсотки за Кредитним договором у строки та розмірах чітко встановлених новою редакцією Графіка погашення, у разі прострочення якого Кредитор має право дострокового стягнути заборгованість за кредитом, відсотками та пеню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотків.
В забезпечення належного виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору, було укладено Договір поруки № 014/08/04-01/53/08 від 26.06.2008 року, згідно якого ОСОБА_4 виступила поручителем відповідача-1 і взяла на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням ОСОБА_3, що виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань.
Відповідно до вимог ст. ст. 610, 554 Цивільного кодексу України та п. 3.1. Договору поруки, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, в тому ж обсязі що і боржник (ст. ст. 553, 554 ЦК).
Отже, з укладенням Договору поруки у Кредитора виникло право у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором стягнути з позичальника та поручителів як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, суму основного борг за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та пеню.
Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі. Відповідачі, як солідарні боржники свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконували, що призвело до заборгованості.
Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, згідно з вимогами договору та у встановлений строк, що передбачено ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України.
Відповідно до ст. 611 ч. 1 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 625 ч. 1 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України, а також умов п. 1.9.1 Кредитного договору, кредитор має право вимагати від позичальника дострокового повернення отриманих кредитних коштів, процентів за користування кредитними коштами та інших платежів, відповідно до умов цього договору.
З метою урегулювання спору у досудовому порядку та згідно вимог Договору, відповідачу за адресою мешкання була направлена Вимога про дострокове виконання зобов'язань за Кредитним договором № 114-0-0-00/15-18921 від 13.02.2015 року, та роз'яснені наслідки невиконання даної вимоги (а.с. 38). Проте, дана Вимога відповідачем проігнорована, тобто залишена без задоволення.
Зазначені вимоги за час розгляду справи у суді відповідачі також не виконали. Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», з яким суд погоджується, станом на 15 квітня 2015 року сума заборгованість по кредиту становить 10516,16 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на день розрахунку дорівнює 241099,28 грн., з яких:
- заборгованість за кредитом в сумі 7931,05 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом 15.04.2015 р. дорівнює 181831,62 грн.;
- заборгованість по сплаті відсотків в сумі 957,86 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом 15.04.2015 р. дорівнює 21960,43 грн.;
- пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків дорівнює 37307,23 грн.
Дані розрахунку не спростовані відповідачами та узгоджуються з матеріалами справи.
Враховуючи положення ст. 524 ч. 1 ЦК України, передбачено, що зобов'язання мають бути виражені у грошовій одиниці України - гривні. Згідно з ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, у кредит можуть бути надані згідно діючого законодавства як грошові одиниці України - гривні, так і іноземна валюта, що виступатиме предметом зобов'язання і може бути предметом стягнення на погашення заборгованості за кредитним договором по рішенню суду.
Виходячи зі змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.
Чиною ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні спірного договору відповідачу були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили відповідача прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.
Згідно роз'яснень, наданих в п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.
Так, згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Таким чином, дослідивши та перевіривши матеріали справи, надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача у повному обсязі.
Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд керується ст. 88 ЦПК України та стягує з кожного відповідача на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» суму сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 3, 10, 15, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 6, 11, 14-16, 509, 510, 526-527, 610-611, 623, 625, 627-629, 1054-1055 Цивільного Кодексу України, Законом України «Про заставу», суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції (рах. №29091000000002, МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201), достроково, солідарно заборгованість за Кредитним договором № 014/3651/150400/82 від 26 червня 2008 року, в сумі 8888,91 дол. США, що за курсом НБУ станом на 15 квітня 2015 року дорівнює 203792,05 грн. (складається з заборгованості за кредитом в сумі 7931,05 дол. США грн., що за курсом НБУ станом на 15 квітня 2015 року дорівнює 181831,62 грн; заборгованості по сплаті відсотків - 957,86 дол. США, що за курсом НБУ станом на 15 квітня 2015 року дорівнює 21960,43 грн;) та суму пені за невчасну сплату кредиту та відсотків у розмірі 37307,23 грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції (рах. № 29091000000002, МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201), судовий збір в сумі 1205,50 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції (рах. №29091000000002, МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201), судовий збір в сумі 1205,50 гривень.
Повторне заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста ОСОБА_1 протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту отримання копії цього рішення.
Суддя: О. Н. Борис