Справа № 201/368/17-ц
Провадження № 2/201/887/2017
Іменем України
(заочне)
03 березня 2017 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді - Наумової О.С., за участю секретаря Джамаловій С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
06 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що між нею та відповідачем 08.10.2011 зареєстровано шлюб Жовтневим районним у м. Дніпропетровську відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Від шлюбу є син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
З 03.05.2016 між сторонами фактично припинилися шлюбні відносини, сторони проживають окремо. Подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача та є недоцільним. Позивач просить суд шлюб розірвати та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів боржника, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, відповідно до якої просила суд розглянути справу за її відсутністю розірвати шлюб, укладений між ними та стягнути аліменти.
Відповідач в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Письмової заяви про причини своєї неявки та перенесення розгляду справи до суду не надав, тому суд на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення.
З огляду на таке, суд вирішує справу за відсутністю учасників цивільного процесу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та враховуючи ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебувають у шлюбі з 08.10.2011, зареєстрованому Жовтневим районним у м. Дніпропетровську відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 780 (а.с. 6).
Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-КИ № 378162 (а.с.7).
В зазначеному вище свідоцтві про народження батьком дитини записано ОСОБА_2.
На теперішній час шлюбні відносини між сторонами припинились, між ними втрачені почуття любові та взаємної поваги. З 03.05.2016 сторони проживають окремо.
Згідно положень ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
У відповідності зі ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
У відповідності зі ст. 112 СК України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Позивач у поданій до суду позовній заяві зазначає, що сім'я сторін остаточно розпалася. Подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити її інтересам та інтересам їх дитини, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших обставин, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, причини розлучення, небажання сторін продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, збереження їх сім'ї є неможливе та суперечить їх інтересам та інтересам їх дитини. Заявлені позовні вимоги відповідають дійсній волі дружини.
Відповідно ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно приписів ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача на користь позивача, суд вважає необхідним стягувати щомісячно з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, тобто з 06 січня 2017 року, до досягнення дитиною повноліття, задовольнивши таким чином позовні вимоги позивача по даній цивільній справі.
На підставі ст. 367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати у розмірі 551,20 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись, ст. ст. 24, 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112, 180-182, 184 СК України, ст. ст. 10, 11, 24, 60, 61, 88, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 212 - 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 08 жовтня 2011 року Жовтневим районним у м. Дніпропетровську відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 780 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН 321010715, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, 1/4 частини від усіх видів доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, тобто з 06 січня 2017 року, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте районним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання відповідачем копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.С. Наумова