Справа № 201/17676/16-ц
4-с/201/22/2017
06 березня 2017 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Демидової С.О.
за участю секретаря Пісчанської Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро справу за скаргою публічного ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 в грудні 2016 року звернувся до суду зі скаргою про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 07 грудня 2016 року про закінчення виконавчого провадження; направлення оригіналу виконавчого листа по справі № 201/14973/15-а до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для провадження примусового виконання виконавчого листа; зобов'язання вжити передбачені ст.ст. 48, 56, 61 ЗУ «Про виконавче провадження» заходи для примусового виконання виконавчого листа № 201/14973/15-а, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 01 лютого 2016 року.
В обґрунтування скарги заявник послався на те, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 07 грудня 2016 року було закінчене виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 201/14973/15-а, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 01 лютого 2016 року щодо зобов'язання Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 грошову винагороду, яка була призначена ОСОБА_3 як жінці, якій було присвоєно почесне звання України «Мати-героїня». Постанова мотивована п. 11 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», в якій йдеться про виконання рішень немайнового характеру, в той час, як виконавчий лист № 201/14973/15-а виданий щодо вимог майнового характеру.
Представник заявника в судовому засіданні скаргу підтримав, наполягав на її задоволенні в повному обсязі.
Представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.
Вислухавши пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, дослідивши та перевіривши матеріали скарги, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до статті 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтею 384 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.
За приписами ст. 387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Статтею 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 07 грудня 2016 року було закінчено виконавче провадження № 50161735 з виконання виконавчого листа № 201/14973/15-а, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 01 лютого 2016 року щодо зобов'язання Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 грошову винагороду, яка була призначена ОСОБА_3 як жінці, якій було присвоєно почесне звання України «Мати-героїня».
Виносячи дану постанову державний виконавець керувалась положеннями п. 11 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», якою визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Розділ VІІІ ЗУ «Про виконавче провадження», до якого входить зазначена стаття 63, має назву «Виконання рішень немайнового характеру», тобто вимоги цього Закону в даній частині стосуються виконання рішень саме немайнового характеру.
Між тим, з виконавчого листа № 201/14973/15-а, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 01 лютого 2016 року, вбачається, що відповідний спір носив майновий характер, оскільки стосується виплати ОСОБА_1 грошової винагороди.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість даної скарги в частині скасування оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим суд вважає за можливе скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 07 грудня 2016 року про закінчення виконавчого провадження.
Вирішуючи вимоги скарги про направлення оригіналу виконавчого листа по справі №201/14973/15-а до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для провадження примусового виконання виконавчого листа та зобов'язання вжити передбачені ст.ст. 48, 56, 61 ЗУ «Про виконавче провадження» заходи для примусового виконання виконавчого листа № 201/14973/15-а, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 01 лютого 2016 року - суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні, оскільки дані питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208-210, 387, 388 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 07 грудня 2016 року про закінчення виконавчого провадження - скасувати.
В іншій частині скаргу залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя С.О. Демидова