іменем України
Справа № 210/437/17
Провадження № 1-кс/210/444/17
"07" березня 2017 р. м. Кривий Ріг
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_3 від 02.02.2017 року щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
У провадження слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_1 надійшла заява судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_3 від 02.02.2017 року щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про скоєне, на його думку, кримінальне правопорушення суддею ОСОБА_5 , відносно заявника.
В обґрунтування заяви було зазначено, що з урахуванням того, що ОСОБА_5 є суддю Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, дана обставина є такою, що унеможливлює розгляд вказаної заяви.
У судове засідання призначене на 07 березня 2017 року заявився скаржник ОСОБА_3 та під час розгляду заяви про самовідвід ним було заявлено відвід слідчому судді, в обґрунтування вказаної заяви скаржник зазначив, що раніше суддею була винесена відмова у задоволенні скарги по іншому кримінальному провадженні, а тому він висловив йому свою недовіру.
Суд вислухавши думку скаржника зазначає, що відповідно до Роз'яснень вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні 16.06.2016 N 223-1650/0/4-16 заявлення відводів судді, який розглядає відвід слідчому судді, а отже не здійснює повноважень судді (слідчого судді) у цьому кримінальному провадженні, а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь судді у кримінальному провадженні,КПК не передбачено. Заявлення відводів такому судді можна розцінювати як зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження та відповідно залишати такі заяви без розгляду.
За таких умов, вивчивши мотиви заяви заявника про самовідвід, проаналізувавши матеріали судового провадження суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч.1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Отже, статтею 75 КПК України, встановлений вичерпний перелік обставин (підстав) для відводу (самовідводу) судді.
Незалежність судді є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Незалежність і недоторканість суддів гарантують ст.ст. 126, 129 Конституції України.
Реалізація гарантій незалежності здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина (ст.ст. 3, 8, 55 Конституції України.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій незалежності суддів.
Однак, у будь-якому випадку такий самовідвід або ж відвід повинен бути вмотивованим (ч. 5 ст. 80 КПК України), а не направленим на можливість уникнення здійснення правосуддя у тій чи іншій справі.
Відмова у здійсненні правосуддя не допускається , відповідно до ч. 2 ст. 30 КПК України.
Аналізуючи підстави заявлення заявником самовідводу,суд враховує таке.
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року, одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду.
Тож, суд, враховуючи вищезазначене вважає заяву заявника про самовідвід та висловлені ним доводи у ній такими, що підпадають під вимоги ст. 75 КПК України, у зв'язку з чим заява про самовідвід підлягає задоволенню.
За таких обставин та керуючись вимогами ст.ст.1, 8, 9, 75, 80-82, 369, 371, 372 КПК України, Конституцією України, суд , -
Заяву судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_3 від 02.02.2017 року щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань- задовольнити.
Матеріали справи № 210/437/17 передати до канцелярії суду для подальшого розподілу відповідно до ч.3 ст.35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1