ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1
Справа № 210/876/17
Провадження № 2/210/1086/17
іменем України
"01" березня 2017 р. м. Кривий Ріг
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2, розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Державного вищого навчального закладу «Криворізький державний педагогічний університет», ОСОБА_4 про порушення права на освіту , визнання незаконним і скасування наказу про відрахування з державного вищого навчального закладу та про поновлення у ДВНЗ, оскарження дій і бездіяльності відповідачів, -
Позивач звернувся до суду з позовом та просять суд визнати незаконним і скасування наказ про відрахування з державного вищого навчального закладу та про поновлення у ДВНЗ, оскарження дій і бездіяльності відповідачів та загалом звертається до суду з десятьма вимогами до відповідачів
Згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Пунктом 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 1600 гривні.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 640 грн. але не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 8000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Подана позовна заява містить десять окремих позовних вимоги немайнового характеру, кожна з яких повинна бути оплачена судовим збором по 640 грн.
При цьому суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика, у тому числі у справах проти інших держав, має застосовуватись органами державної влади, зокрема судами. Згідно з рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи від 14 травня 1981 року № R (81)7 щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, та сталої практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, а попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.
Також Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що може бути сплачений заявником. Адже невиправдано великий розмір, який не враховує фінансового становища заявників, а обчислюється на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя, про що свідчить рішення Європейського суду з прав людини в справі ФК «Мретебі» проти Грузії.
При розгляді справ Європейський суд з прав людини установлює, чи був дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи та правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді.
Таким чином, з метою усунення недоліків поданої позовної заяви і можливості вирішення питання про відкриття провадження у справі, позивачу необхідно надати квитанцію про сплату судового збору.
Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «ОСОБА_5 де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Згідно ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Питання про звільнення від сплати судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір».
Так відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
При таких обставинах, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя -
Позов ОСОБА_3 до Державного вищого навчального закладу «Криворізький державний педагогічний університет», ОСОБА_4 про порушення права на освіту , визнання незаконним і скасування наказу про відрахування з державного вищого навчального закладу та про поновлення у ДВНЗ, оскарження дій і бездіяльності відповідачів- залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С. В. Ступак