ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/442 09.10.09
За позовомУправління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області
До
проДержавної акціонерної компанії «Ліки України»
стягнення 48535,25 грн.
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін не з'явились.
Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної акціонерної компанії «Ліки України»з позовом про стягнення 48535,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором про охорону вантажу, що перевозиться № 23-17988 від 15 липня 2008 року, зокрема, прострочення оплати за виконані роботи.
23.09.2009 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява від Позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначено, що в період з 12.08.2009 по 17.08.2009 Державною акціонерною компанією «Ліки України»погашено основну заборгованість у розмірі 47 885,90 грн. Враховуючи викладені обставини Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь 481,35 грн. пені, 114,54 грн. інфляції та 53,46 грн. -3% річних та припинити провадження в частині стягнення основної суми заборгованості. Також в зазначеній заяві Позивач просив здійснити розгляд справи без участі повноважного представника.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом доказів не подав, жодних клопотань з повідомленням причин нявки до суду не надходило, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Письмового відзиву на позов з боку Відповідача надано не було.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні матеріали справи, Господарський суд міста Києва
15 липня 2008 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (далі -Позивач, Охорона) та Державною акціонерною компанією «Ліки України»(далі -Відповідач, Замовник) був укладений Договір про охорону вантажу, що перевозиться № 23-17988. Відповідно до умов даного договору, зокрема, п. 1.1. Охорона зобов'язується здійснити заходи охорони вантажу (надалі -Об'єкт) Замовника, що перевозиться до місця визначеного Замовником та здати Об'єкт Замовнику або його уповноваженій особі по акту.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пп. 3.2, 3.3 Договору оплата послуг Позивача встановлюється протоколом узгодження договірної ціни по факту виконаних робіт та повинна здійснюватись Відповідачем протягом п'яти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 30 травня 2009 року Відповідач припинив виконувати свої зобов'язання перед Позивачем щодо оплати вартості охоронних послуг.
Листом Позивача від 10 серпня 2009 року №48/1-2-3100/Шв Відповідачу було запропоновано сплатити борг на банківський рахунок Позивача у сумі 100 534,40 грн. (станом на 07 серпня 2009 року) та попереджено, що у разі непогашення боргу Договір Позивачем буде розірвано.
В період з 07 серпня 2009 року по 12 серпня 2009 року Відповідачем було частково погашена сума боргу за Договором у розмірі 52648,50 грн. (що підтверджується копіями банківських виписок від 07 серпня 2009 року, 10 серпня 2009 року, 10 серпня 2009 року, 11 серпня 2009 року).
Станом на 12 серпня 2009 року заборгованість Відповідача перед Позивачем по Договору становила 47 885,90 грн.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
В заяві про зменшення розміру позовних вимог, що надійшла 23.09.2009 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва зазначено, що в період з 12.08.2009 по 17.08.2009 Державною акціонерною компанією «Ліки України» на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області перераховано 47 885,90 грн., тобто погашено основну заборгованість в повному розмірі.
Згідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь пеню у розмірі 481,35 грн., інфляційні втрати у розмірі 114,54 грн. та 3% річних у розмірі 53,46 грн.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового ззобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України строк позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені) становить один рік.
Пунктом 6.2.3 Договору Договір про охорону вантажу, що перевозиться № 23-17988 сторони обумовили, що за кожен день прострочення платежів за наданні охоронні послуги Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діє в період, за який нараховується пеня).
Суд погоджується з розрахунком пені, наданим Позивачем з урахуванням розміру подвійної облікової ставки, встановленої згідно з листом НБУ від 16.02.2009 року № 14-011/778-2395 в розмірі 12%, Постановою НБУ від 12.06.2009 року № 343 в розмірі 11 % за Договором про охорону вантажу, що перевозиться № 23-17988 від 15 липня 2008 в розмірі 481,35 грн. та вважає заявлені вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заборгованість Відповідача перед позивач в період з 30.05.2009 по 17.08.2009 належним чином доведена, документально підтверджена та визнана Відповідачем, тому вимоги Позивача щодо стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання взятого на себе умовами договору, а саме індексу інфляції у розмірі 114,54 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 53,46 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодовуються Відповідачем, враховуючи той факт, що сума основного боргу Відповідачем погашена до порушення провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 47 885,90 грн. припинити.
В іншій частині позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державної акціонерної компанії «Ліки України»(01032, м. Київ, вул. Комінтерна, 16, р/р 26004301381120 у Ватутінському відділенні ПІБ міста Київ, МФО 322283, ЄДРПОУ 20078889) або з будь -якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (61012, м. Харьків, вул. Полтавський Шлях, 20, р/р 26004014014, МФО 351607 в АСУБ «Грант»м. Харкова, код ЄДРПОУ 08597026) 481 (чотириста вісімдесят одна) грн. 35 коп. пені, 114 (сто чотирнадцять) грн. 54 грн. інфляційних нарахувань, 53 (п'ятдесят три) грн. 46 коп. - 3% річних, 485,35 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О. Хрипун
Дата підписання рішення: 23.10.2009