ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 50/241 28.10.09
За позовом заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Українські машинобудівні заводи"
про стягнення 20 714 грн. 84 коп.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від прокуратури Куценок О.І.(дов. від 30.09.2009)
Мойсеєнко С.С.(дов. від 30.03.2009)
Від позивача Титаренко О.Є.(дов. від 14.10.2009)
Від відповідача Борисюк Г.М.(дов. від 21.05.2009)
Заступник прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору № 298/1 від 01.07.2006 у розмірі 20 714,84 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.03.2009 порушено провадження у справі №50/241 та призначено до розгляду на 10.04.2009.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 10.04.2009 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
В судове засідання прибув представник прокуратури і дав пояснення по справі. Розгляд справи було відкладено на 23.04.2009.
22.04.2009 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.
Представники сторін в судове засідання 23.04.2009 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Розгляд справи було відкладено на 22.05.2009.
В судове засідання 22.05.2009 прибули представники прокуратури, позивача та відповідача, дали пояснення по справі та подали спільне клопотання про вирішення спору у строк більший, ніж це передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.
Представник позивача подав заперечення на відзив відповідача, де зазначив, що вказаний відзив є необгрунтованим та безпідставним.
Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі. Розгляд справи був відкладений на 19.06.2009.
19.06.2009 в судове засідання прибули представники прокуратури, позивача та відповідача і дали додаткові пояснення по справі.
Суд встановив, що сторони не виконали вимог ухвали суду від 22.05.2009, а саме не подали суду витребуваних документів.
Розгляд справи було відкладено на 10.07.2009.
10.07.2009 в судове засідання прибули представники прокуратури, позивача та відповідача і дали додаткові пояснення по справі.
В судовому засіданні представник прокуратури подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Українські машинобудівні заводи” на користь Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду “Житло-Сервіс”20 714,84 грн. заборгованості по сплаті за теплову енергію, утримання будинку і прибудинкової території та житлово-комунальні послуги за період грудень 2008 року - січень 2009 року.
Суд прийняв до уваги дані уточнення позовних вимог.
Судом встановлено, що 25.06.2009 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а саме ЗАТ "ЕК "Дартеплоцентраль" та ВАТ "АК "Київводоканал".
Дослідивши матеріали справи, суд вирішив відмовити в задоволенні даного клопотання відповідача, оскільки рішення з даної справи не зачіпає прав та охоронюваних законом інтересів осіб, яких відповідач просить залучити третіми особами.
02.07.2009 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо обсавин справи, в яких відповідач зазначив, що позов прокуратури не грунтується на нормах законодавства, а тому задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні було оголошено перерву на 21.07.2009 для подання додаткових доказів по справі.
21.07.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача і дали додаткові пояснення по справі.
Представники прокуратури в судове засідання не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Судом встановлено, що 16.07.2009 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на заяву прокуратури про уточнення позовних вимог, в якому зазначив, що позов з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог про стягнення з ТОВ “Українські машинобудівні заводи” заборгованості перед КП “Житло-Сервіс” за комунальні послуги за період грудень 2008 року - січень 2009 року в сумі 20 714,84 грн. не ґрунтується на нормах законодавства, а тому задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне зобов"язати прокуратуру уточнити період стягнення заборгованості з відповідача з урахуванням викладеного у відзиві відповідача на заяву прокуратури про уточнення позовних вимог.
Розгляд справи було відкладено на 16.09.2009.
16.09.2009 судове засідання не відбулося у зв"язку з хворобою судді, оголошена перерва на 30.09.2009.
30.09.2009 в судове засідання прибули представники прокуратури та позивача і дали додаткові пояснення по справі.
11.09.2009 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач в черговий раз зазначав, що позов задоволенню не підлягає.
Представник прокуратури в судовому засіданні подав уточнення позовних вимог, в яких просить:
стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Українські машинобудівні заводи”, на користь комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду “Житло-сервіс”(р/р №260031050 в Київській філії АБ “Полтава-Банк”МФО 322562, код ЄДРПОУ 31025659) заборгованість з оплати комунальних послуг (опалення,гаряча вода, холодна вода, водовідведення та послуги підприємства) за січень 2009 року в сумі 8 985,22 грн., за лютий 2009 року в сумі 11 729,62 грн., разом 20 714 грн. 84 коп.
Суд прийняв до уваги дані уточнення.
Із-за неявки відповідача розгляд справи був відкладений на 16.10.2009.
16.10.2009 в судовому засіданні представник позивача та прокурор надали додаткові докази та пояснення по справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач в судові засідання 30.09.2009 та 16.10.2009 не направив своїх повноважних представників.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
В судовому засіданні за клопотанням позивача було оголошено перерву на 28.10.2009 для підготовки та оголошення повного тексту рішення по справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -
01.07.2006 комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»(далі -позивач, підприємство за договором) та товариство з обмеженою відповідальністю "Українські машино буд івні заводи" (далі -відповідач, власник за договором) уклали договір на оплату комунальних послуг № 298/1(далі - договір).
Відповідно до умов п.1.1. зазначеного договору підприємство зобов'язується укласти договори з постачальною організацією на теплопостачання, гаряче водопостачання(згідно п. 2.1.1. цього договору) для власників нежитлових приміщень будинку № 4 по вул. Пожарського у м. Києві, а власник приміщення оплачує повну вартість отриманих ним комунальних послуг.
Згідно з п. 2.1.1. договору до останнього числа поточного місяця відповідач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги та відшкодовувати витрати підприємства(п. 4.2. договору) згідно виставлених підприємством рахунків-фактур.
Відповідно до п. 2.1.2. договору підприємство зобов'язується проводити нарахування за комунальні послуги(визначені в п. 2.1.1. договору) за діючими розцінками і тарифами згідно виставлених табуляграм постачальним організаціям.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що власник приміщення оплачує до останнього числа поточного місяця комунальні послуги та 4,0% на відшкодування витрат, пов'язаних з нарахуванням, збором і обліком комунальних послуг.
Як слідує з доданих до матеріалів справи копій розшифровок по дебету у розрізі споживачів за розрахунковий період з січня 2009 по лютий 2009 та розшифровок витрат комунальних послуг орендарів, співвласників, відповідачем було отримано та не оплачено комунальних послуг на загальну суму 20 714,84 грн.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору на суму 20 714,84 грн. підтверджується також довідками позивача про розрахунок суми боргу та актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.06.2009.
Невиконання грошового зобов'язання по платі отриманих комунальних послуг є порушенням умов договору та ст.526 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території».
Вищевказані розшифровки, довідки та акт звірки взаєморозрахунків приймаються судом у якості належного доказу надання послуг відповідачу та прийняття їх останнім.
Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за вищевказаним договором за період січень-лютий 2009 року становить 20 714,84 грн.
В ході дослідження матеріалів справи, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно умов абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно умов ч.1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
А також до правовідносин, що склалися між сторонами по справі застосовують положення відповідних спеціальних нормативно-правових актів, а саме таких як Житловий кодекс України, Закон України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території»та Правила користування приміщеннями житлових будинків.
Відповідно до умов вищезазначених нормативних актів встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору зобов'язані сплачувати житлово-комунальні послуги за тарифами та у строки (встановлені договором або законом), які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 20 714,84 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належними засобами доказування не спростований, а відтак, позовні вимоги прокуратури та позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором на надання комунальних послуг № 298/1 від 01.07.2006 в сумі 20 714,84 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В своїх відзивах на позовну заяву відповідач посилається на те, що розпорядження КМДА щодо підвищення тарифів на комунальні послуги, відповідно до яких позивач розрахував борг, були скасовані указами Президента України як такі, що не відповідають Конституції та законам України. У зв'язку з наведеним відповідач просить відмовити прокуратурі та позивачу в задоволенні позовних вимог. Однак суд не може погодитися з такими твердженнями відповідача, оскільки позивач являється тільки посередником у наданні відповідних послуг відповідачу, а тарифи відповідно до п. 2.1.2. встановлюються відповідно до виставлених табуляграм постачальними організаціями. Отже, оспорювання розміру нарахованих комунальних послуг не може бути предметом розгляду по даній справі, так як позивач самостійно не встановлював розміри нарахувань за надані послуги. Суд зауважує, що відповідач не позбавлений права звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, в частині нарахувань за комунальні послуги, до постачальної організації, яка і здійснювала відповідний розрахунок.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач у своїх відзивах на позовну заяву не довів належним чином, що у нього були наявні правові підстави для відмови у оплаті виставлених позивачем рахунків на оплату.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором та позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач звільнений у встановленому порядку, стягується з відповідача в доход державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українські машинобудівні заводи" (вул. Пожарського, 4, оф. 2, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 32665714) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" (01004, м. Київ, Крутий узвіз, 3, код ЄДРПОУ 31025659) основний борг в сумі 20 714 (двадцять тисяч сімсот чотирнадцять)грн. 84 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 207 (двісті сім) грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.