ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3440/17
провадження № 2/753/3525/17
про залишення позову без руху
"27" лютого 2017 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про поділ майна подружжя.
Вивчивши матеріали позовної заяви суд приходить до висновку, що заява подана з порушенням вимог ч.5 ст.119 ЦПК України.
Так, згідно з ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 640 грн. 00 коп., хоча предметом позову є визнання права власності на 1/3 частку квартиру, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Разом з тим, згідно з п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Відповідно до положень частини другої зазначеної статті, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Враховуючи викладене та те, що зміст позовних вимог стосується визнання права власності на частину нерухомого майна у вигляді квартири, яка знаходиться в місті Києві, суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру судового збору для позивача у сумі 2666 грн. 67 коп., що є 1/3 частиною від максимальної ставки судового збору у 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 8000 грн. (ст.4 Закону України «Про судовий збір»), з врахуванням сплаченого судового збору у сумі 640 грн.
Одночасно, звертаю увагу позивача, що вимога про забезпечення доказів пред'являється до суду окремою заявою з обґрунтуванням її вимог, як це передбачено ст.137 ЦПК України та сплатою судового збору, встановленого ст.4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480 грн. 00 коп.
Згідно ст.121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 119 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ майна подружжя - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
Якщо у встановлений термін зазначені вимоги не будуть виконані позовна заява буде вважатися неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Л.В. КОМАРЕВЦЕВА