Справа № 761/10789/16-ц
Провадження № 2/761/617/2017
01 березня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Маліновської В.М.
при секретарі: Кріт І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В березні 2016 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіна Марина Анатоліївна (Позивач) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 (Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») заборгованість за Кредитним договором № 258 від 26 травня 2006 року в сумі 20 905,02 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ від 04.03.2016р. 26,213621 за один долар становить 547 996,27 грн. та 9 170,38 грн., а разом 557 166,65 грн., та судовий збір в сумі 5 571,67 грн.
Свої позовні вимоги Позивач обгрунтовує тим, що 26.05.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 258, за умовами якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 145 000,00 доларів США, в порядку і на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що можуть бути укладені в майбутньому і що складатимуть невід'ємну частину цього договору, для придбання будинку, зі строком повернення до 16.00 години 26.05.2021 року, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 8% річних. Позивач зі своєї сторони виконав договірні зобов'язання за Договором в повному обсязі, а Відповідач від їх виконання ухиляється, в зв'язку з чим заборгованості останнього перед Банком станом на 04.03.2016р. становить 20 905,02 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ від 04.03.2016р. 26,213621 за один долар становить 547 996,27 грн. та 9 170,38 грн. і складається із: - заборгованості за кредитом - 20 757,41 доларів США, - заборгованості за процентами - 147,61 долар США; - пеня - 9 170,38 грн., загальна заборгованість становить 557 166,65 грн., яку Позивач просив стягнути на свою користь.
Відповідачкою подано суду відзив на позовну заяву (а.с.65-69) та додаткові письмові пояснення (а.с.214-216), в яких вона зазначила, що дійсно між сторонами існують договірні зобов'язання за кредитним договором № 258 на виконання якого відповідачка отримала в користування від позивача грошову суму у розмірі 145 000,00 доларів США, та яку зобов'язалась повернути частинами по 810 доларів США щомісячно. Проте, ОСОБА_3 не допускала прострочення грошових зобов'язань, узятих на себе за цим кредитним договором та виконує їх добросовісно, вчасно, не порушуючи прав кредитора. Як вбачається з розрахунку платежів, доданого до заяви позивачем, станом на 04.03.2016р. відповідачка за зобов'язанням сплатила 142 905 доларів США. Кредитний договір не містить у додатках розрахунку платежів, відповідно до якого повинна погашатись заборгованість, проте, з розрахунку, який можна здійснити, виходячи з умов п.2.3. кредитного договору за яким повернення кредиту повинно здійснюватись щомісяця до 02 числа, починаючи з 03.07.2006р., в сумі не меншій ніж 810 доларів США, вбачається, що станом на 16.03.2016р. (в проміжок між 01.03.2016р. та по 01.04.2016р.) заборгованість по кредиту повинна складати 51 040 доларів США, а сума загальних виплат за весь час повинна складати 93 960 доларів США. Між тим, вбачається, що на даний момент заборгованість по кредитному договору складає не 51 040, як повинна складати на момент договору, а 20 905, що в свою чергу свідчить про те, що відповідачка не тільки не допустила прострочки, як на те зазначає позивач, але й достроково здійснила часткове дострокове погашення зобов'язань. З викладеного вбачається, що на даний час до правовідносин, які склались між сторонами, не підлягає застосуванню ст. 1050 ЦК України, оскільки відповідачка не допустила прострочки платежу. Таким чином, вбачається, що судовому захисту підлягає не будь-яке право, але лише порушене. Вбачається, що, за викладених обставин позивач звернувся за захистом права, яке не є порушеним, з надуманих підстав, природою яких може бути помилка або зловживання процесуальними правами. Окрім того, Відповідачкою зазначено, що згідно розрахунку позивача відповідачкою встановлено, що у графі «розраховано до сплати» у деяких місяцях замість суми 810 доларів США (як того вимагають умови договору) безпідставно зазначено 865 доларів США, 837 доларів США, а в одному випадку навіть 36 762,59 доларів США. При цьому, сума 36 762,59 доларів США у червні 2015 року не може бути сумою, яку банк став достроково вимагати до сплати в порядку п.п.3.3.3.-3.3.5., оскільки на червень 2015р. несплачений залишок дорівнював 20 907,83 доларів США (розраховано за формулою: 20 905,02 + 2,81 = 20 907,83, де 20 905,02 - розмір заборгованості який вимагає позивач, 2,81 - платежі, які були зроблені після виставлення вимоги про сплату 36 762,59). Також не зрозуміло, чому при нарахування до сплати 36 762,59 доларів США, якщо ця сума не була сплачена - сума заборгованості на даний момент, після нарахування відсотків та пені, складає не більше, а менше - 20 905,02 доларів США. Окрім того, наданий позивачем розрахунок неможливо перевірити на вірність, оскільки він не містить повних даних, необхідних для розрахунку, а саме розміру нарахованих відсотків за окремі періоди, розмір залишку кредиту, на який нараховуються відсотки, розмір залишку, на який нараховується пеня із зазначенням періоду за який розраховано пеню. Водночас, відповідач тривалий час сумлінно ставився до виконання своїх обов'язків за кредитним договором та своєчасно сплачував належні відсотки за користування кредитним коштами. Так, з розрахунку вбачається, що платежі по відсотках здійснювалися своєчасно у розмірі, який дорівнював або був більший ніж розмір нарахованих відсотків у період з 27.05.2006р. по 03.02.2012р. (пеня не нараховувалась). Крім того, у цей період позивач достроково повернув суму наданих кредитних коштів у розмірі: 40 000 доларів США 21.06.2006р. ( що враховуючи розмір щомісячних платежів було достатнім для закриття платежів по 21.07.2010р.), 70 000 доларів США 21.01.2009р. (що враховуючи розмір щомісячних платежів та вже сплачених 40 000 доларів США було достатнім для закриття платежів по 21.10.2017р.). Вказані обставини повністю виключають можливість прострочення платежів позичальником, а також фактично унеможливлюють виникнення заборгованості на будь-якому етапі кредитних стосунків.
Окрім того, Відповідачкою через представника ОСОБА_4 надано суду клопотання про застосування строків позовної давності (а.с.217-219), в якому вона зазначила, що з доданого позивачем до позовної заяви розрахунку вбачається, що вперше пеня у розмірі 270,12 доларів США була нарахована відповідачу за прострочення, яке якщо вірити розрахунку мало місце у грудні 2011 року, а потім неодноразово повторювалось. З огляду на це, перебіг давності у справі почався 02.12.2011р., а отже звернення позивача з позовною заявою 22.03.2016р. відбулось вже після спливу строку позовної давності, що у відповідності до ст. 267 ЦК є самостійною підставою для відмови в позові.
В судовому засіданні представник Позивача - Гончар М.С. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник Відповідача - ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У судовому засіданні встановлено, що 26 травня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк») та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 258 (а.с.7-12), за умовами якого Кредитодавець надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 145 000,00 доларів США на придбання квартири, терміном користування до 16-00 години 26 травня 2021 року, зі сплатою плати за користування кредитом 8% річних.
Відповідно до п.п.2.1.-2.2. Кредитного договору Кредитодавець відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_1 МФО 321637 в Першій Київській філії АТ ВаБанк, на якому буде враховуватися кредит, погашення та дострокове погашення Кредиту. Цей позичковий рахунок є для Позичальника остаточним і обов'язковим для обліку руху сум, які Позичальник повинен повернути Кредитодавцю. Надання Кредиту буде здійснюватися в доларах США шляхом перерахування всієї суми Кредиту на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 МФО 321637 в Першій Київській філії АТ ВаБанк.
Повернення Кредиту буде здійснюватись у готівковій формі на відкритий позичковий рахунок щомісяця, до 02 числа, починаючи з 03 липня 2006 року, в сумі не меншій ніж 810,00 доларів США (п.2.3. Кредитного договору).
Згідно п.п.2.4. Кредитного договору проценти за користування сплачуються наступним чином: проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом, із розрахунку рік - рівний 360 дням, місяць - календарній кількості днів. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно на поточний календарний місяць. При розрахунку процентів враховуються перший день надання кредиту і не враховується останній день терміну користування кредитом. Фактично розраховані проценти за період з 02 числа попереднього місяця по 01 число поточного місяця, Позичальник перераховує на рахунок № НОМЕР_3 в Першій Київській філії АТ ВаБанк, МФО 321637 щомісячно в доларах США, не пізніше 02 числа поточного місяця, починаючи з 03 липня 2006 року.
У разі наявності простроченої заборгованості за Кредитом та несплаченим процентами, кошти, насамперед, спрямовуються на сплату прострочених процентів за користування кредитом (п.2.5. Кредитного договору).
Пунктом 2.7. Кредитного договору визначено, що погашення заборгованості Позичальника здійснюється в наступній черговості: - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; - строкова заборгованість за нарахованими процентами; - пеня за порушення строків повернення Кредиту та сплати процентів; - штрафні санкції: - прострочена заборгованість за Кредитом; - строкова заборгованість за Кредитом.
Відповідно до п.п.3.2.3., 3.2.6. Кредитного договору Кредитодавець має право у разі несвоєчасного погашення Кредиту та/або процентів вимагати дострокового погашення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за його користування та сплати відповідних штрафних санкцій; вимагати дострокового погашення кредиту, процентів за його користування та сплати штрафних санкцій в разі отримання від Позичальника вимоги про дострокове повернення забезпечення за цим Договором.
Водночас, Позичальник має право достроково погасити Кредит (частково або в повному обсязі), попередивши кредитодавця про свій намір не пізніше, ніж за 10 банківських днів до дати погашення (п.3.4.1. Кредитного договору).
Як встановлено в судовому засіданні, позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином та надав Відповідачу кредитні грошові кошти в сумі 145 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № 755985 від 26.05.2006р. (а.с.17) та випискою по особовому рахунку ОСОБА_3 за період з 25.05.2006р. по 30.06.2006р. (а.с.176).
Позивач зазначив, що в зв'язку з невиконанням Позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків, в серпні 2015 року Банк направив на адресу Позичальника вимогу про дострокове повернення коштів від 29.08.2015р. № 128/2-27523, в якій просив в зв'язку з неналежним виконанням Відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором, в тридцятиденний строк з моменту отримання цієї вимоги погасити заборгованість за кредитним договором, що становить 21 024,95 доларів США (в перерахунку на національну одиницю України (еквівалент по курсу НБУ 21,425702 за один долар США на 27.08.2015р.) заборгованість становить 450 474,32 грн.) та 243,72 грн., а всього 450 718,04 грн., в тому числі: - кредит - 20 757,41 доларів США; - відсотки - 267,54 доларів США; - штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка) - 243,72 грн. (а.с.15-16).
Так, ПАТ «ВіЕйБі Банк» вказує, що внаслідок порушення Відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним Договором, станом на 04.03.2016р. сума заборгованості останнього перед Позивачем становить 547 996,27 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 20 757,41 доларів США; - відсотки - 147,61 доларів США; - пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка) - 9 170,38 грн. (а.с.13-14).
Разом з тим, згідно розрахунку заборгованості станом на 16.11.2016р. заборгованість Відповідачки за кредитним договором становить 574 632,66 грн., що складається з: - заборгованості за кредитом - 20 488,48 доларів США; - відсотки - 209,50 доларів США; - штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка) - 36 241,73 грн. (а.с.61-64). З вказаного розрахунку вбачається, що на виконання умов кредитного договору Відповідачка сплатила в рахунок: - погашення кредиту 124 511,50 доларів США, - сплати нарахованих процентів за користування кредитом - 36 499,26 доларів США, що також підтверджується виписками по особовому рахунку ОСОБА_3 (а.с.76-175) та квитанціями про сплату заборгованості по кредитному договору (а.с.179-203).
Як встановлено в судовому засіданні та що є загальновідомою обставиною, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 р. по 19.03.2016 р. включно (а.с.22).
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016р. № 213 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» на два роки по 19.03.2018р. включно (а.с.23,74).
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.08.2015р. № 155/14 «Про делегування Фондом повноважень ліквідатора ПАТ «ВіЕЙБі Банк» уповноваженій особі Фонду на ліквідацію банку», керуючись п.2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 35, а також ч. 3 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішила делегувати всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», визначені ст.ст. 37, 38, ч. 1 та ч. 2 ст. 48 Закону, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славікіній М.А., на час здійснення процедури ліквідації банку (а.с.24).
Згідно ч. 6 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.
Статтею 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: 1) здійснює повноваження органів управління банку; 2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; 4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; 5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; 6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх; 7) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов'язковому зберіганню; 8) здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону; 9) здійснює відчуження активів та/або зобов'язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом; 10) повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку або для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (крім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов'язань перед банком).
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частки позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Разом з тим, судом встановлено та як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, що на час направлення Банком вимоги про дострокове повернення коштів від 29.08.2015р. № 1282-27523 Відповідачка не мала простроченої заборгованості по платежам за кредитним договором № 258 від 26.05.2006р., а виконувала свої зобов'язання належним чином та у відповідності до умов укладеного між сторонами кредитного договору, що в свою чергу унеможливлювало зміну Банком строку виконання зобов'язань за кредитним договором шляхом використання права на дострокове стягнення кредитних коштів, строк поверненнях яких визначено сторонами в кредитному договорі - 26.05.2021 року.
Жодних доказів про зміну Банком строку виконання зобов'язань за кредитним договором, зміну графіку і сум щомісячних платежів та відповідно повідомлення про це Відповідача суду не надано і матеріали справи таких документів не містять.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Банком не надано належних та допустимих в розумінні ст.ст.58-59 ЦПК України доказів на підтвердження зміни у встановленому законодавством порядку строку виконання Позичальником зобов'язань по Кредитному договору № 258 від 26.05.2006р. в частині повернення кредиту та сплати процентів за його користування.
Згідно положень ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Крім того, у відповідності до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Беручи до уваги наведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 38, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 217, 218, 294, 296 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: