№760/20811/16-а
№2-а/760/241/17
08 лютого 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Кушнір С.І,
за участю секретаря - Беро В.Ю.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, Державного виконавця підрозділу Примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г., Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу,
Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Григорян О.Г. та скасувати постанову ВП № 51959283 від 17 листопада 2016 року про накладення штрафу на Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві в розмірі 5100,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою суду від 21.06.2016 року зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років згідно довідки прокуратури міста Києва від 09.03.2016 №18/139 про заробітну плату, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ) з розрахунку 90 % із середнього заробітку 10860,54 грн. з 01.12.2015р. без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю за минулий час.
Солом»янського районного суду м. Києва від 21.06.2016 року отримана позивачем 07.09.2016 року.
19.09.2016 року управлінням було подано апеляційну скаргу на постанову від 21.06.2016 року.
29.09.2016 року Правобережне об»єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ у м. Києві Григорян О.Г. про те, що до Київського апеляційного адміністративного суду була подана апеляційна скарга на постанову Солом»янського районного суду м. Києва від 21.06.2016 року та станом на 29.09.2016 року рішення Київського апеляційного адміністративного суду до Управління не надходило.
Відповідно до п. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду.
20.11.2016 року постанову від 21.06.2016 року передано на відпрацювання.
Звернення Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Солом»янського районного суду м. Києва від 21.06.2016 року зумовило більш тривале виконання постанови, у зв»язку з чим 22.11.2016 року на адресу управління надійшла постанова з ВПВР УДВС ГУЮ у м.Києві від 17.11.2016 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 21.06.2016 року.
Вказану постанову позивач просить скасувати, оскільки рішення суду не було виконано вчасно з поважних причин.
Представник позивача в судове засідання надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з цього суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.06.2016 року визнано дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні ОСОБА_2 перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» протиправними.
Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років згідно довідки прокуратури міста Києва від 09.03.2016 №18/139 про заробітну плату, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ) з розрахунку 90 % із середнього заробітку 10860,54 грн. з 01.12.2015р. без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю за минулий час.
Постанова суду від 21.06.2016 року надійшла на адресу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 07.09.2016 року.
30.08.2016 року до управління надійшла постанова державного виконавця від 22.08.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 51959283, по примусовому виконанню виконавчого листа №760/6815/16-а виданого Солом»янським районним судом м.Києва 04.07.2016 року, якою боржнику надано семиденний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання рішення суду.
19.09.2016 року Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Солом»янського районного суду м. Києва від 21.06.2016.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 року апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання ухвали.
Відповідно до ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
22.11.2016 року на адресу управління надійшла постанова з Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, від 17.11.2016 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 21.06.2016 року.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 257 КАС України).
Згідно зі ст. 1 Закону України від 21.04.1999 №606-ХІV «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, який діяв на момент відкриття виконавчого провадження (далі - Закон № 606-ХІV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.
Статтею 17 Закону №606-ХІV передбачено, що ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Пунктом 1 статті 31 Закону №606-ХІV від 21 квітня 1999 року, який діяв на момент відкриття виконавчого провадження встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до положень частини 1 статті 27 Закону №606-ХІV, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Частиною 1 статті 75 Закону №606-ХІV передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно ч.2 вказаної статті, у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Згідно із частиною 1 статті 89 Закону №606-ХІV, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу наведеної норми встановлено, що підставою для накладення штрафу є умисне невиконання боржником рішення суду, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, які можуть бути виконані лише боржником у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовим розглядом постанова суду не виконувалась боржником вчасно з поважних причин, оскільки була оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду, про що боржник повідомив державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ у м. Києві Григорян О.Г. вказавши, що станом на 29.09.2016 року рішення Київського апеляційного адміністративного суду щодо розгляду апеляційної скарги до Управління не надходило.
Постановою державного виконавця від 28.11.2016 року закінчено виконавче провадження в зв»язку з виконанням рішення суду.
Враховуючи викладено, суд вважає, що відповідачен неправомірно накладено штраф на позивача відповідно до вимог статті 89 Закону №606-ХІV, виходячи з цього, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими.
Щодо вимоги позивача про визнання неправомірними дій державного виконавця в частині застосування штрафу, суд виходить з наступного.
Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, у розумінні цієї норми державний виконавець не є окремим суб'єктом, а є представником влади, який здійснює свої повноваження від імені держави в системі органів державної влади - державної виконавчої служби.
Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.
Державний виконавець при винесені оскаржуваної постанови діяв у відповідності до вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, виходячи з цього, підстави для задоволення вимог позивача в частині визнання його дій неправомірними відстуні.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9-11, 69-71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про виконавче провадження» суд
Адміністративний позов Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, Державного виконавця підрозділу Примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г., Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу задовольнити частково.
Скасувати постанову головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. ВП № 51959283 від 17 листопада 2016 року про накладення штрафу на Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві в розмірі 5100,00 грн.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.І.Кушнір