Справа № 761/7674/17
Провадження № 1-кс/761/4791/2017
06 березня 2017 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання слідчого відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017100100001053 від 29січня 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-
03.03.2017 до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № №12017100100001053 від 29 січня 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме: квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 . Підставою накладення арешту на майно вказали, що квартира АДРЕСА_1 є речовим доказом у кримінальному провадженні, як об'єкт кримінально протиправних дій, отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Вказане нежиле приміщення вже було предметом незаконного відчуження з метою його легалізації, а отже існують достатні підстави для розумних підозр щодо можливості подальшого їх відчуження. За таких обставин, з метою забезпечення кримінального провадження, ставлять питання про накладення арешту на майно.
Слідчий в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання з наведених підстав.
Дослідивши доводи щодо підстав накладення арешту на майно, копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Так, в провадженні слідчого відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № № 12017100100001053 від 29січня 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом незаконного заволодіння квартирою АДРЕСА_1 , з використанням завідомо підробленого документу, шляхом шахрайства.
При цьому матеріали кримінального провадження містять достатньо доказів про наявність сукупності підстав та розумних підозр, які вказують, що вищевказана квартира була предметом злочину - шахрайства та подальшої легалізації майна, одержаного в результаті шахрайства; ОСОБА_4 набула вищевказане житлове приміщення з порушенням закону, про що свідчать показання потерпілої, дані, надані Печерським районним відділом ДВС міста Києва від 28.02.2017 про те, що 19.12.2013 року прилюдні торги щодо продажу квартири АДРЕСА_1 не проводилися, акт про проведення прилюдних торгів від 19.12.2013 складений особами, жодна з яких на час 19.12.2013 у Печерському РВ ДВС м.Києва не працювали.
Отже, предметом злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КПК України, є житлове приміщення - квартира АДРЕСА_1 , щодо якої є підтверджені ризики втрати майна в подальшому шляхом відчуження.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, при зверненні із клопотанням доведено вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, доказове значення у якому має вказане майно, відповідає критеріям, визначеним ст. 167 КПК України, та необхідність вжиття заходу забезпечення кримінального провадження - арешту даного майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Необхідно накласти арешт із забороною розпорядження вказаним нерухомим майном, оскільки обставини, у зв*язку з чим ведеться досудове розслідування, підтверджують, що їх незастосування призведе до можливої втрати майна. Таке обмеження права власності буде відповідати завданням кримінального провадження, співрозмірним з огляду на обставини кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.170-173, 309,395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , із забороною відчуження майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1