ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 44/620 12.10.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій»
до Київської міської ради
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Чеберяк П.П.
Представники:
від позивача Сердюка С.А. - представник
від відповідача не з'явився
Відкрите акціонерне товариство „Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій” звернулось до суду з позовною заявою до Київської міської ради про визнання незаконним та скасувати підпункт 4.1.6 пункту 4 рішення Київської міської ради від 26.06.2003 №549/709 та визнати недійсним та виключити абзац 12 пункту 7.2 договору оренди земельної ділянки щодо передачі Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 5 % загальної площі будинків (крім службової), а по земельних ділянках у центральній частині міста Києва, яка визначається Генеральним планом розвитку міста, - 10% загальної площі будинку (крім службової), який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 02.12.2003 №79-6-00163.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що підпункт 4.1.6 пункту 4 рішення Київської міської ради від 26.06.2003 №549/709 має бути визнаний незаконним та скасований, а абзац 12 пункту 7.2 договору оренди земельної ділянки від 02.12.2003 №79-6-00163 має бути визнаний недійсним та виключений оскільки вони суперечать нормам Закону України „Про планування і забудову територій”.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повноважного представника в судове засідання не направив. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволені його позовних вимог зазначаючи, що вказане рішення Київської міської ради приймалось, а договір оренди земельної ділянки від 02.12.2003 №79-6-00163 укладено відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, відповідач просить суд розглядати справу без участі його представника.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, Господарський суд м. Києва,-
На підставі рішення Київської міської ради від 26.06.2003 №549/709 між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством „Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій” укладено договір оренди земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з об'єктами інфраструктури для обслуговування населення на вул.Голосіївській,13 у Голосіївському районі м.Києва, що зареєстрований у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) 02.12.2003 №79-6-00163 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Предметом вказаного договору оренди є земельні ділянки кадастровий номер 8000000000:79:241:0099 та кадастровий номер 8000000000:79:255:0107.
Абзацом 12 пункту 7.2 вказаного договору оренди земельної ділянки передбачено, що орендар (ВАТ „Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій”) зобов'язаний передати Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 5 % загальної площі будинків (крім службової), а по земельних ділянках у центральній частині міста Києва, яка визначається Генеральним планом розвитку міста, - 10% загальної площі будинку (крім службової) на підставі п.50 рішення Київської міської ради від 28.12.2002 р. за №232/392 „Про бюджет м.Києва на 2003 рік”.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що на підставі рішення Київради від 26.06.2003 №549/709 між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством „Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій” укладено договір оренди земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з об'єктами інфраструктури для обслуговування населення на вул.Голосіївській,13 у Голосіївському районі м.Києва, що зареєстрований у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) 02.12.2003 №79-6-00163 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Абзацом 12 пункту 7.2 вказаного договору оренди земельної ділянки передбачено, що орендар (ВАТ „Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій”) зобов'язаний передати Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 5 % загальної площі будинків (крім службової), а по земельних ділянках у центральній частині міста Києва, яка визначається Генеральним планом розвитку міста, - 10% загальної площі будинку (крім службової) на підставі п.50 рішення Київської міської ради від 28.12.2002 р. за №232/392 „Про бюджет м.Києва на 2003 рік”.
Згідно з Законом України від 25.12.2008 „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” до частини 8 статті 27-1 Закону України „Про планування і забудову територій” в частині передачі забудовниками житлових приміщень органам місцевого самоврядування внесено доповнення.
Так, після вказаного доповнення частиною 8 статтею 27-1 Закону України „Про планування і забудову територій” передбачено, що органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею.
Частиною 2 статті 5 Цивільного кодексу України передбачено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (ч.1 статті 2 Цивільного кодексу України).
Таким чином, на позивача розповсюджується дія частини другої статті 5 Цивільного кодексу України.
Частиною третьою статті 5 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Частиною 10 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
На сьогоднішній день, Відкрите акціонерне товариство „Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій” загальну площу будинків (крім службової) передбачену підпунктом 4.1.6 пункту 4 рішення Київської міської ради від 26.06.2003 №549/709 та абзацом 12 пункту 7.2 договору оренди земельної ділянки від 02.12.2003 №79-6-00163 Головному управлінню житлового забезпечення не передало, а тому необхідно керуватись частиною 8 ст.27-1 Закону України „Про планування і забудову територій” (згідно з доповненням).
Таким чином підпункт 4.1.6 пункту 4 рішення Київської міської ради від 26.06.2003 №549/709 та абзац 12 пункту 7.2 договору оренди земельної ділянки від 02.12.2003 №79-6-00163 мають бути визнані недійсними оскільки вони суперечать нормам Закону України „Про планування і забудову територій”.
Частиною 1 статті 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Частиною 1 статті 236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Судом встановлено, що з метою приведення рішення Київради та договору оренди у відповідність до Закону України „Про планування і забудову територій” Відкрите акціонерне товариство „Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій” звернулось до Київради з листом про визнання незаконним та скасувати підпункт 4.1.6 пункту 4 рішення Київської міської ради від 26.06.2003 №549/709, а також визнати недійсним та виключити абзац 12 пункту 7.2 договору оренди земельної ділянки від 02.12.2003 №79-6-00163.
Згідно з статтею 30 Закону України „По оренду землі” зміна умов договору оренди земельної ділянки здійснюється за взаємною згодою сторін.
Відповідно до частини другої статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Також в даній статті визначено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Частиною п'ятою статті 188 Господарського кодексу України визначено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Частиною четвертою статті 188 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
На вказане письмове звернення позивача Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), за дорученням заступника міського голови -секретаря Київради від 25.08.2009 №33054, своїм листом повідомило про те, на сьогоднішній день рішення Київської міської ради про скасування підпункту 4.1.6 пункту 4 рішення Київської міської ради від 26.06.2003 №549/709 та визнання недійсним та виключення абзацу 12 пункту 7.2 договору оренди земельної ділянки від 02.12.2003 №79-6-00163 на вул.Голосіївській,13 у Голосіївському районі м.Києва не приймалось, питання про внесення змін до договору оренди вказаної земельної ділянки буде розглянуто після прийняття Київською міською радою відповідного рішення.
Жодних заперечень до пропозиції позивача щодо скасування підпункту 4.1.6 пункту 4 рішення Київської міської ради від 26.06.2003 №549/709 та визнання недійсним та виключення абзацу 12 пункту 7.2 договору оренди земельної ділянки від 02.12.2003 №79-6-00163 Київрадою надано не було.
Відповідно до частини п'ятої статті 46 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше, ніж один раз на місяць.
Таким чином, Київрада порушила терміни розгляду питання про скасування підпункту 4.1.6 пункту 4 рішення Київської міської ради від 26.06.2003 №549/709 та визнання недійсним та виключення абзацу 12 пункту 7.2 договору оренди земельної ділянки від 02.12.2003 №79-6-00163 щодо передачі Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 5 % загальної площі будинків (крім службової), а по земельних ділянках у центральній частині міста Києва, яка визначається Генеральним планом розвитку міста, - 10% загальної площі будинку (крім службової) та приведення вказаного договору та рішення Київради у відповідність до Закону України „Про планування і забудову територій”, що призводить до порушення прав позивача.
З огляду на вищевикладене судом вбачаються обґрунтовані вимоги позивача до Київської міської ради, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України в разі задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача, але, оскільки позивачем таких вимог не заявлено, тому зазначені витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати підпункт 4.1.6 пункту 4 рішення Київської міської ради від 26.06.2003 №549/709 щодо передачі Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 5 % загальної площі будинків (крім службової), а по земельних ділянках у центральній частині міста Києва, яка визначається Генеральним планом розвитку міста, - 10% загальної площі будинку (крім службової), як такий, що суперечить нормам Закону України „Про планування і забудову територій”.
3. Визнати недійсним та виключити абзац 12 пункту 7.2 договору оренди земельної ділянки від 02.12.2003 №79-6-00163 щодо передачі Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 5 % загальної площі будинків (крім службової), а по земельних ділянках у центральній частині міста Києва, яка визначається Генеральним планом розвитку міста, - 10% загальної площі будинку (крім службової), як такий, що суперечить нормам Закону України „Про планування і забудову територій”.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя П.П. Чеберяк
Дата підписання рішення суду 19.10.2009р.