Справа № 2-1153/2000
06 березня 2017 року Подільський районний суд міста Києва
в складі:
головуючого-судді - Неганової Н.В.
при секретарі - Савіцькому Я.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за поданням
заступника начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мойсеєнка В.В. про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,
Заступник начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мойсеєнко В.В. звернувся до суду з вищевказаним поданням, посилаючись на те, що у відділі на виконанні знаходиться виконавчий лист №2-1153 від 08.05.2000 року, виданий Залізничним районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. Постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження було направлено боржнику 07.06.2016 року. Державним виконавцем направлялись запити до ПФУ та ДПС України з метою перевірки майнового стану боржника, винесено 02.06.2016 року постанову про арешт майна боржника та постанову про оголошення в розшук належних йому транспортних засобів. Також було встановлено, що боржник працює у ТзОВ «Електросервіс». 12.09.2016 року державним виконавцем обчислено розмір заборгованості з аліментів, й вона становить 251 856 гривень 23 копійки. Заступник начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мойсеєнко В.В. вважає, що боржник ухиляється від виконання рішення суду про стягнення аліментів, оскільки заборгованість він не погасив, на виклики державного виконавця не з'являється, доступ до квартири не надає, жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду ОСОБА_2 не вчинив, приховує прибутки та майно. А тому заступник начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мойсеєнко В.В. просить тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених рішенням у справі №2-1153 від 08.05.2000 року.
В судовому засіданні заступник начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мойсеєнко В.В. підтримав подання з тих же підстав і просив задовольнити.
Стягувач ОСОБА_3 в судовому засіданні також просила подання задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 20.05.2016 року державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Полінським В.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-1153, виданого 08.05.2000 року Залізничним районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (а.с.14-15-копія постанови).
Державним виконавцем вчинено дії, в результаті яких виявлено рухоме майно боржника, направлені запити у відповідні установи, а також накладено арешт на майно боржника. Крім того, державний виконавець двічі 22.09.2016 року та 27.12.2016 року здійснював виходи за адресою боржника, однак двері ніхто не відчинив (а.с.19-26, 30-32, 41-42, 54-60).
Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Частиною 1 ст. 377-1 ЦПК України передбачено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.
Згідно з п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
В судовому засіданні заступник начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мойсеєнко В.В. пояснив, що боржник викликався до ВДВС простим повідомленням, але не з'являвся.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 отримував виклики про явку до державного виконавця суду не надано. Самим же державним виконавцем не приймались заходи щодо виклику боржника шляхом вручення вимоги про явку до ДВС за місцем роботи боржника, щодо примусового приводу боржника. Про наявність постанов про примусовий привід ОСОБА_2 суду доказів не надано.
Так само суду не надано доказів того, що боржник повідомлявся про день і час проведення опису майна. А тому суд вважає, що вказані акти від 22.09.2016 року та 27.12.2016 року про здійснення виходу за адресою боржника і не можливість потрапити до квартири, оскільки ніхто не відчинив двері, не можуть свідчити про ухилення боржника від виконання рішення суду і приховування майна.
Крім того, з наданих документів вбачається, що ОСОБА_2 належить на праві власності нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1
Враховуючи значну заборгованість по аліментах в розмірі 307 142 гривні 39 копійок (а.с.63-довідка-розрахунок), державний виконавець не здійснив дій щодо звернення стягнення на майно боржника.
19.01.2017 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника (а.с.56-57). В постанові, зокрема, зазначено про звернення стягнення на дохід у ТОВ «Електросервіс» і проведення утримання в розмірі 50% до повного стягнення заборгованості.
З огляду на викладене, суд вважає, що заступником начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мойсеєнком В.В. не доведено, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, а саме що боржник дійсно свідомо не виконував належні до виконання зобов'язання, а тому підстав для обмеження його у праві виїзду за межі України немає.
На підставі наведеного, ст.ст. 2, 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України», керуючись ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України,
суд
Заступнику начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мойсеєнку В.В. відмовити в задоволенні подання про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п»яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі, якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяН. В. Неганова