Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7778/15-к
Провадження № 1-КП/758/59/17
27.02.2017 Подільський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
потерпілих - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження №12015100070003216 відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину 2011 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , згідно ст.89 КК України раніше не судимий, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.186 КК України,-
ОСОБА_7 15 травня 2015 року приблизно о 18-30 год. перебуваючи за адресою: м.Київ, вул.Вишгородська, 33 помітив на шиї ОСОБА_5 золотий ланцюжок та в нього в цей момент з корисливих мотивів, виник умисел спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна.
З метою реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_7 діючи з корисливих спонукань прослідував за ОСОБА_5 до будинку АДРЕСА_3 , де реалізуючи свій умисел о 18-33 год. 15 травня 2015 року підбіг до ОСОБА_5 та з її шиї шляхом ривка, відкрито викрав золотий ланцюжок, вартість якого згідно висновку експерта №340 від 27 травня 2015 року становить 3562 грн. 24 коп., що належать ОСОБА_5 , а всього, ОСОБА_7 повторно відкрито викрав майна на загальну суму 3562 грн. 24 коп., чим спричинив матеріальну шкоду.
Після чого не звертаючи уваги на голосну вимогу потерпілої зупинитись, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном за власним розсудом.
Крім того, 15 травня 2015 року приблизно о 18-40 год. ОСОБА_7 перебуваючи за адресою: м.Київ, вул.Вишгородська, 33, зустрів ОСОБА_6 , який намагався затримати ОСОБА_7 у зв'язку з вчиненням ним злочину. В цей час з метою уникнення відповідальності у ОСОБА_7 виник злочинний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул.Вишгородська, 33 з великою силою штовхнув ОСОБА_6 , який від поштовху впав та від удару головою об асфальтне покриття у останнього запаморочилась голова.
Після цього ОСОБА_6 підвівся та ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні дії направленні на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 почав наносити удари руками в область голови та тулуба останнього, тим самим спричинивши останньому тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта №1400 від 19 травня 2015 року, у вигляді: а) синці: в правій та лівій надбрівній ділянках з переходом в ділянку перенісся, на спинку носа у верхню третину, на скати його, на повіки обох очей у внутрішні куточки - 1, в лівій виличній ділянці з переходом в проекцію вертикальної гілки нижньої щелепи зліва - 1, в проекції 2-го ребра по лівій середньо-ключичній лінії та на 1,0 см. Вліво від неї - 2, на передній поверхні лівого плеча у середній третині - 2, в проекції гребеня лівої клубової кістки між лівими середньо - та задньо-пахвовою лініями - 1, в проекції нижнього кута лівої лопатки - 1; б) садно: на фоні вищезазначеного синця - спинка носа - верхня третина, що відносяться до легких тілесних ушкоджень (за тривалістю розладу здоров'я).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою винність у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав та пояснив, що 15 травня 2015 року приблизно в другій половині дня він йшов по вул. Вишгородській в м.Києві разом з цивільною дружиною ОСОБА_9 . Перейшовши на бік АДРЕСА_4 , до нього підбіг потерпілий ОСОБА_6 та почав його бити кулаком ззаду по голові. Потерпілий підбіг ззаду, повернувшись до нього лицем, запитав «в чому справа?», на що ОСОБА_6 відповів, що він в його матері зірвав ланцюжок. Через пару секунд підбігла потерпіла ОСОБА_5 та вказала на нього, зазначивши що він зірвав у неї ланцюжок. Ланцюжок був у неї в руках.
Через деякий час приїхали працівники міліції та затримали його, вдягнувши йому кайданки. Згодом до нього підійшов міліціонер та сказав що у нього повинен бути хрестик та почав його шукати. Знайшов ланцюжок, у його правій кишені, який був до цього у потерпілої. Під час особистого обшуку понятих не було, протокол не складався. Він почав говорити, що міліціонер підкинув йому ланцюжок. Цивільна дружина була біля нього поряд, приблизно на відстані 1,5 -2 метра. Ланцюжок був у нього потім вилучений в автомобілі працівників міліції. Це один і той самий ланцюжок, що був у потерпілої та той, що був вилучений у нього з правої кишені.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини в пред'явленому йому обвинуваченні, суд дійшов до висновку про доведеність його вини у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.186 КК України.
Встановлені судом обставини підтверджуються наступними дослідженими в суді доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що 15 травня 2015 року приблизно о 18-00 год. поверталася додому. По дорозі відчула, що за нею йде людина, так як вона йшла повільно, а доріжка була вузькою, вона зупинилась щоб надати дорогу, але той хто за нею йшов зупинився та відвернувся. Це був обвинувачений ОСОБА_7 . Вона продовжила йти далі. Через деякий час коли вона майже була біля дому, почула тупіт позаду, відійшла вбік. Перед нею став обвинувачений ОСОБА_7 , який зірвав ланцюжок з її шиї, та побіг у напрямку будинку АДРЕСА_3 . Вона одразу зателефонувала сину, розповіла, що сталося та попросила, щоб він вийшов за нею. Жінка, яка стала свідком події, повідомила, куди побіг обвинувачений та що він там не один. Коли підійшов її син ОСОБА_6 , вона сказала йому, як був одягнений обвинувачений, у чорній спортивній куртці з синіми рукавами. Через деякий час вона з сином побачили ОСОБА_7 , який йшов із дівчиною. ОСОБА_6 пішов за ними, а вона в цей час викликала міліцію. Поки вона підійшла, між її сином та ОСОБА_7 вже почалася бійка. ОСОБА_7 зробив сину підніжку та він впав. Обвинувачений почав наносити йому удари. Коли приїхала міліція, обвинуваченого посадили на заднє сидіння автомобіля. Син перебував поряд з нею, в нього було погане самопочуття. Приїхала швидка допомога та сина забрали до лікарні. Слідчий показав їй ланцюжок, у якому вона впізнала свій, але хрестика на ланцюжку не було.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що обвинуваченого до зазначених обставин не знав, потерпілою є його мати.
15 травня 2015 року йому зателефонувала його мати ОСОБА_5 та повідомила, що з неї зірвали ланцюжок. Він прийшов до матері, яка описала нападника та одяг в якому був останній. Згодом вона вказала, що впізнала обвинуваченого, він йшов із дівчиною. Він підбіг до нього, та почав розмову, однак ОСОБА_7 сказав, що не зривав ніякий ланцюжок. Вони розмовляли на підвищених тонах близько хвилини, штовхалися. Згодом обвинувачений його штовхнув, від чого він впав та вдарився головою об землю. Вже на землі чув, як йому наносять удари. ОСОБА_7 пішов, потім знову повернувся начебто із співробітником міліції, однак останній нічого не робив, лише повідомив, що він є знайомим обвинуваченого. Знову почалася словесна перепалка. Потім приїхала міліція та швидка допомога.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що з ОСОБА_7 проживає в цивільному шлюбі.
Вона разом з ОСОБА_7 приїздила до знайомих на площу Шевченка в м.Києві. На перехресті до ОСОБА_10 підбіг ззаду хлопець і без будь-яких пояснень вдарив його в обличчя. В подальшому хлопець повідомив, що в його матері зірвали золотий ланцюжок. Через деякий час підійшла потерпіла і почала кричати, що ОСОБА_10 б"є її сина і казати, що ОСОБА_10 зірвав в неї з шиї ланцюжок, тримаючи в руці частину ланцюжка жовтого кольору. Вона разом з ОСОБА_10 пішли з місця бійки в напрямку до маршрутного таксі. По дорозі зустріли знайомого працівника Оболонського райвідділу міліції, якому розповіли про ситуацію, яка сталася на перехресті та попрохали допомогти розібратися в ній. Вони разом з працівником Оболонського райвідділу міліції повернулися на місце бійки. На місці він намагався поспілкуватися з потерпілими.
Хвилин через 10-15 приїхали працівники патрульної міліції, які без будь-яких з'ясувань обставин вдягнули на ОСОБА_10 кайданки та посадили на заднє сидіння службового автомобіля. Окрім ОСОБА_10 в автомобілі на передніх сидіннях знаходились водій та ще один працівник міліції. Коли ОСОБА_10 сидів на задньому сидінні з правого боку, до нього зліва підійшов працівник міліції та сів поруч. ОСОБА_10 почав стукати у вікно і казати, що міліціонер відкриває йому кишеню і кладе туди ланцюжок. Вона підійшла і побачила, що міліціонер відкрив ліву кишеню та поклав туди ланцюжок. Хлопцю викликали швидку допомогу, але в останнього не було ніяких пошкоджень.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що обвинуваченого та потерпілих він не знає.
В день затримання обвинуваченого ОСОБА_7 він працював в екіпажі патрульної міліції. Він отримав повідомлення, що по вул. Вишгородській з жінки зірвали золотий ланцюжок. Приїхавши на місце виклику, старший екіпажу ОСОБА_12 підійшов до заявника біля якого стояв обвинувачений. ОСОБА_12 наказав йому посадити обвинуваченого до автомобіля та одягнути кайданки. Він одягнувши кайданки, запропонував обвинуваченому присісти до автомобіля, на що останній погодився. ОСОБА_12 спілкувався з потерпілими, а він стояв поруч автомобіля, слідкуючи за обвинуваченим.
Приблизно через 2 хвилини ОСОБА_12 наказав йому провести поверхневий огляд обвинуваченого на наявність заборонених предметів. Попрохавши обвинуваченого вийти з автомобіля, він почав проводити поверхневий огляд. Під час огляду в правій кишені куртки на дотик відчув, що там знаходиться ланцюжок, в присутності дівчини обвинуваченого відкрив кишеню та побачив, що там порваний золотий ланцюжок, закрив кишеню та повідомив ОСОБА_13 , який в свою чергу викликав слідчо-оперативну групу та опер-уповноважених карного розшуку Подільського району м.Києва. Коли вони прибули, в присутності двох понятих у обвинуваченого було вилучено порваний золотий ланцюжок.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що обвинуваченого не знає, потерпілі є його сусідами, відносини між ними сусідські.
15.05.2015 року він з дружиною вийшов на ринок, який знаходиться по вул. Вишгородської та пр-ту Правди, купувати харчі. Почувши шум, побачили бійку між ОСОБА_7 та потерпілим, де обвинувачений наносив кулаками по голові потерпілого, приблизно 2-3 рази. Він їх розборонив, та побачив, що потерпілому стало погано та він опирався на стіну. Йому повідомили, що обвинувачений зірвав ланцюжок. Обвинувачений поводив себе агресивно, погрожував потерпілому. Мати потерпілого була поряд з ними. З обвинуваченим була дівчина, яка його заспокоювала, оскільки останній перебував у збудженому стані. Також був працівник міліції у цивільному зі сторони обвинуваченого. На місце прибув екіпаж патрульної міліції та швидка медична допомога. Працівник міліції одягнув на обвинуваченого кайданки та посадив до патрульного автомобіля.
Окрім показів потерпілих та свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.186 КК України, підтверджується наступними дослідженими в суді письмовими доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 15.05.2015 р.;
- протоколом огляду місця події від 15.05.2015 р., згідно якого вилучено ланцюжок з металу жовтого кольору з слідами розриву;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 15.05.2015 р., згідно якого потерпіла ОСОБА_5 , вказала на особу під № 1 ( ОСОБА_7 ), впізнавши її по рисам обличчя;
- висновком експерта №340 від 27.05.2015р. згідно якого встановлена вартість ланцюжка з металу жовтого кольору в розмірі 3562, 24 грн. (три тисячі п'ятсот шістдесят дві грн. 24 коп.);
- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 17.06.2015 р.;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 22.06.2015 р., згідно якого потерпілий ОСОБА_6 , вказав на особу під №3 ( ОСОБА_7 ), впізнавши її по рисам обличчя;
- висновком експерта №1400 від 19.05.2015р., згідно якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та за давністю утворення можуть відповідати 15.05.2015 р.
Таким чином, невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 вини у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.186 КК України, суд розцінює як спробу ухилитись від кримінальної відповідальності за скоєне, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даного кримінального провадження, а зібрані у справі докази, що були досліджені судом, суд вважає послідовними, логічними, такими, що узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.
Оцінюючи вищезазначені досліджені судом докази по справі, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв'язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.
Суд не погоджується з доводами захисника в тій частині щодо виправдання обвинуваченого ОСОБА_15 .
На переконання суду сукупність зібраних доказів, зокрема покази потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , а також сукупність інших доказів, перевірених в судовому засіданні, свідчить, що саме обвинувачений ОСОБА_7 спричинив легкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 та відкрито викрав повторно чуже майно (грабіж), а саме золотий ланцюжок у потерпілої ОСОБА_5 , тобто вчинив вказані дії, тому суд погоджується з кваліфікацією його дій за ч.1 ст.125, ч.2 ст.186 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, те, що він перебуває на обліку у лікаря нарколога, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, має на утриманні малолітню дитину, згідно ст.89 КК України раніше не судимий.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження обвинуваченого ОСОБА_7 до покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям.
Призначення іншого виду покарання, на думку суду, не буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільної небезпеки, не буде належним чином сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним інших злочинів.
Призначаючи ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.186 КК України, суд приходить до висновку про необхідність застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 процесуальні витрати, пов'язані із проведенням по справі експертних досліджень.
Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 , визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання:
за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
за ч.2 ст.186 КК України у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту затримання, а саме з 16 травня 2015 року.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО УДПС України в м.Києві та Київській області.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави вартість проведених по справі експертиз від 25 травня 2016 року №366хс в розмірі 691 (шістсот дев'яносто одна) гривня 20 копійок, №340 від 27 травня 2016 року в розмірі 245 (двісті сорок п'ять) гривень 52 копійки.
Речовий доказ по справі - золотий ланцюжок зі слідами розриву, який переданий потерпілій на відповідальне зберігання - залишити у її володінні.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду міста Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Подільський районний суд м. Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
СуддяОСОБА_1