ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
23 жовтня 2009 р. Справа № 22/142
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В.
при секретарі судового засідання: Гринюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Санта", вул. Ю.Целевича, 1/74, м.Івано-Франківськ, 76018,
до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Калуський завод комунального устаткування", вул. Мартинця, 26, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300,
про стягнення заборгованості та штрафу у сумі 43 580 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились,
від відповідача: не з'явились,
ТзОВ «Санта»подано позов до ВАТ "Калуський завод комунального устаткування" про стягнення заборгованості та штрафу у сумі 43 580 грн.
Згідно ст.77 ГПК України в судовому засіданні 19.10.2009р. оголошувалась перерва до 23.10.2009р.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 30.09.2008р. було укладено договір на виготовлення металоконструкцій, за яким позивач як замовник доручив виконання, а відповідач як виконавець зобов'язався виготовити металоконструкції відповідно до погоджених замовником креслень конструкторсько-механічної документації (надалі “КМД”). Зазначає, що згідно п.2.1. даного договору виконавець розпочинає виконання зобов'язань з моменту здійснення попередньої оплати замовником та затвердження розроблених виконавцем та погоджених замовником креслень КМД, які розробляються виконавцем до 10.10.2008р. Невід'ємною частиною договору є специфікація, в якій встановлено вартість замовлення в сумі 79236,60грн. та визначено, що продукція виготовляється виконавцем протягом 21-го робочого дня з моменту здійснення попередньої оплати та погодження креслень КМД. Посилається на те, що відповідно до умов п.3.1. специфікації платіжним дорученням №309 від 07.10.2008р. він сплатив 40% вартості замовленої продукції в сумі 31694,64грн., однак відповідач за умовами договору креслення КМД не склав, на затвердження замовнику не подав, металоконструкції не виготовив. Згідно ст.ст. 546,549 ЦК України та відповідно до п.4.1. договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 2% від вартості непоставленої продукції, але не більше 15% від вартості замовлення в сумі 11885,49грн. Виходячи з того, що строк дії договору закінчився 04.11.2008р., вимогу про повернення сплачених коштів обгрунтовує положеннями ст.1212 ЦК України.
Відповідач заявлений позов не визнав і вказав, що після здійснення замовником попередньої оплати, кошти було витрачено на закупівлю матеріалів, що підтверджується видатковими накладними №ТМ-0000278 від 10.10.2008р. (довіреність серії ЯПИ №745049/94 від 02.10.2008р.) та накладною на внутрішнє переміщення №ЗК-0000287 від 10.10.2008р., а також розпочато виконання робіт - розроблено та погоджено креслення КМД, виготовлено перший зразок продукції. Вказує на те, що відповідач в порушення п/п 2 п.3.1. специфікації після виготовлення першого зразка продукції ухилився від його погодження і не здійснив оплату 20% вартості продукції. При цьому зазначив, що питання погодження першого зразка продукції вирішувались сторонами усно і будь-яких документів з цього приводу не оформлялось. Вважає, що він як замовник не допустив порушення договірних зобов'язань, а сплачена сума попередньої оплати не підлягає поверненню, оскільки за вказані кошти був придбаний матеріал для виготовлення металоконструкцій.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.
Між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, 30.09.2008р. був укладений договір на виготовлення металоконструкцій (надалі “договір”), згідно п.1.1., п.1.3. якого замовник доручає виконання, а виконавець приймає на себе зобов'язання із виготовлення металоконструкцій (надалі “продукція”) у відповідності до розроблених виконавцем та погоджених замовником креслень КМД з власних матеріалів згідно вихідних даних, які замовник надав виконавцю. Відповідно до п.1.4. договору невід'ємною його частиною є специфікація, в якій погоджено найменування, кількість, ціна продукції, порядок оплати, строк виконання робіт. В п.1.1., п.1.3. специфікації встановлено загальну вартість продукції в сумі 79236,60грн., термін її виготовлення -протягом 21 робочого дня з моменту здійснення попередньої оплати замовником та погодження креслень КМД.
Порядок оплати визначений в п.3.1. специфікації і передбачає сплату 40% вартості продукції , що становить 31694,64грн., на протязі 2-х календарних днів з моменту підписання даної специфікації, 20% вартості продукції, що становить 15847,32грн., - на протязі 2-х робочих днів з моменту погодження замовником першого зразка продукції, 40% вартості продукції, що становить 31694,64грн., - по факту доставки продукції замовнику, однак не пізніше 2-х календарних днів з моменту поставки.
Відповідно до п.2.1. договору виконавець розпочинає виконання зобов'язань по договору з моменту здійснення попередньої оплати замовником та затвердження розроблених виконавцем та погоджених замовником креслень КМД, які розробляються виконавцем в термін до 10.10.2008р.
Термін дії договору визначений з моменту його підписання до 04.11.2008р. включно (п.1.5.договору).
На виконання умов п.3.1. специфікації позивач платіжним дорученням №309 від 07.10.2008р. сплатив 40% вартості замовленої продукції в сумі 31694,64грн.
Відповідачем представлено креслення КМД, підписані виконавцем 09.10.2008р. та погоджені 10.10.2008р. Однак доказів належного виконання договірних зобов'язань по виготовленню продукції в строки, встановлені п.3.1. специфікації, відповідач не подав. Посилання відповідача на ухилення позивача від погодження першого зразка продукції не можуть бути взяті до уваги, оскільки жодним доказом не підтверджені. Зокрема, відповідач не подав доказів повідомлення позивача про виготовлення такого зразка та необхідність його погодження. При цьому згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При відсутності доказів, що підтверджують час виготовлення першого зразка продукції, відсутні підстави стверджувати, що у позивача виникло зобов'язання по оплаті 20% вартості продукції згідно п.3.1. специфікації.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (п.1 ст.837 ЦК України). Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (п.1 ст.846 ЦК України).
Як передбачено ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179,193 ГК України.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч.1 п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст.612 ЦК України вказує на те, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка (штраф, пеня) -грошова сума або інше майно, який боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Як передбачено п.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. На відміну від пені, яка застосовується виключно у грошових зобов'язаннях, кваліфікуючими ознаками штрафу є можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання і обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.
За умовами п.4.1. договору у разі порушення виконавцем терміну здачі продукції він сплачує замовнику штраф за кожний день прострочення у розмірі 2% від вартості непоставленої продукції, але не більше 15% вартості даної партії. Враховуючи те, що прострочення відповідача становить більше 8 днів, то штраф підлягає стягненню в розмірі 15% вартості продукції, тобто 11885,49грн.
Згідно ст.631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Враховуючи закінчення строку договору, суд вважає, що позивач має право вимагати повернення сплачених коштів в сумі 31694,64 грн. на підставі ст.1212 ЦК України, згідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно, особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Як зазначено в п.3 ст.1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Твердження позивача про те, що отримані кошти ним витрачено на закупівлю матеріалів, не впливає на вирішення даного спору, оскільки матеріал позивачу не передавався. Крім того, представлені документи (видаткова накладна №ТМ-0000278 від 10.10.2008р.,довіреність серії ЯПИ №745049/94 від 02.10.2008р., накладна на внутрішнє переміщення №ЗК-0000287 від 10.10.2008р.) не дають змоги встановити, що матеріал був придбаний саме на виконання договору.
Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню.
Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Калуський завод комунального устаткування" ( вул. Мартинця, 26, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 03327730) в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Санта" (вул. Ю.Целевича, 1/74, м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 32605901) 43580грн. заборгованості та штрафу, а також 435,80грн. сплаченого державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
Суддя Малєєва О.В.
Повне рішення складене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 28.10.2009р.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Бандура Володимир Степанович