ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
03 листопада 2009 р. Справа № 15/147
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.
при секретарі судового засідання Червак Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відділу капітального будівництва виконавчого комітету Калуської міської ради, майдан Шептицького, 2, м.Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300,
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про повернення бруківки,
за участю представників сторін:
від позивача представники не з"явилися,
від відповідача ОСОБА_2 - представник, довіреність ВМК № 176720 від 27.10.2009 року,
в судовому засіданні присутня Підкамінна Г.В. - уповноважена з питань захисту прав підприємців у Івано-Франківській області, посвідчення № 456 від 20.07.2006 року,
встановив:
відділ капітального будівництва виконавчого комітету Калуської міської ради (далі позивач) звернувся в суд з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про повернення бруківки.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.09.2009 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні 21.09.2009 року.
Ухвалою суду від 21.09.2009 року відкладено розгляд справи на 29.10.2009 року.
В судовому засіданні 29.10.2009 року оголошено перерву до 30.10.2009 року та відповідно до 03.11.2009 року.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору зберігання № 4 від 30.06.2004 року, в зв"язку з чим просить суд зобов"язати ФОП ОСОБА_1 повернути бруківку гранітну (5х6) - 27,3 м2, бруківку гранітну колоту (7х8) - 172 м2, бруківку гранітну колоту (9х10) - 117 м2 та покласти на останнього судові витрати.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, посилається на те, що позивачем порушено п. 3.3 договору зберігання № 4 від 30.06.2004 року та ст. 667 ЦК України, тому витрати пов"язані із зберіганням бруківки з 2005 року по 2009 рік становлять 39211 грн. 40 коп.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представника відповідапча, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
30.06.2004 року між відділом капітального будівництва Калуської міської ради та підприємцем ОСОБА_1 укладено договір зберігання № 4 (далі Договір).
Згідно умов Договору "Власник" - відділ капітального будівництва Калуської міської ради передає другій стороні "Охоронцеві" - Підприємцю ОСОБА_1. гранітну бруківку для благоустрою площі Героїв в м.Калуші.
Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Зокрема в статті 949 Цивільного кодексу України говорить зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
З метою досудового врегулювання спору 27.07.2009 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 5-38/1.58 з вимогою повернути зазначену бруківку відповідно до Договору до 10.08.2009 року, яку останнім залишено без розгляду.
В статті 938 Цивільного кодексу України зазначено, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Згідно акта інвентаризації від 23.10.2007року у ОСОБА_1 на зберіганні залишається наступна бруківка: бруківка гранітна (5х6) - 27.3 м2 бруківка гранітна колота (7х8) - 172 м2, бруківка гранітна колота (9х 10) - 117 м2.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Доказів повернення бруківки гранітну (5х6) - 27,3 м2, бруківки гранітну колотої (7х8) - 172 м2, бруківки гранітну колотої (9х10) - 117 м2 згідно умов договору зберігання № 4 від 30.06.2004 року, що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.
За наведених обставин, вимоги позивача щодо зобов"язання ФОП ОСОБА_1 повернути бруківку гранітну (5х6) - 27,3 м2, бруківку гранітну колоту (7х8) - 172 м2, бруківку гранітну колоту (9х10) - 117 м2 згідно умов договору зберігання № 4 від 30.06.2004 року, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.
Судом не взято до уваги доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву щодо стягнення коштів в сумі 39211 грн. 40 коп., оскільки така вимога не є предметом розгляду справи щодо повернення бруківки гранітну (5х6) - 27,3 м2, бруківки гранітну колотої (7х8) - 172 м2, бруківки гранітну колотої (9х10) - 117 м2 згідно умов договору зберігання № 4 від 30.06.2004 року
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 360 грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 936, 938, 949 ЦК України, 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
позов задоволити.
Зобов"язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), повернути Відділу капітального будівництва виконавчого комітету Калуської міської ради, майдан Шептицького, 2, м.Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300, (ідентифікаційний код 23800482), бруківку гранітну (5х6) - 27,3 м2, бруківку гранітну колоту (7х8) - 172 м2, бруківку гранітну колоту (9х10) - 117 м2 згідно умов договору зберігання № 4 від 30.06.2004 року.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відділу капітального будівництва виконавчого комітету Калуської міської ради, майдан Шептицького, 2, м.Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300, (ідентифікаційний код 23800482), 360 грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Деделюк Б. В.
Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 03.11.2009 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"