26.10.2009 Справа № 9/96
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Надія України”, м. Київ в особі Закарпатської філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України", м. Ужгород
до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Калини Тячівського району
про стягнення 5 767,85 грн.
Суддя Бобрик Г.Й.
Представники :
від позивача - Дорошук А.В. - представник по дов. від 26.03.09 р.
від відповідача - не з"явився
СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Надія України”, м. Київ в особі Закарпатської філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України", м. Ужгород заявлено позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Калини Тячівського району про стягнення 5 767,85 грн., з них 2937 грн. заборгованості по кредиту, 949,49 грн. відсотків за користування кредитом та 1381,36 пені за порушення термінів погашення кредиту та відсотків за користування ним та 500 грн. збитків, пов"язаних з наданням правової допомоги.
Представник позивача, присутній в засіданні суду по розгляду справи, подав суду, в порядку ст. 22 ГПК України, заяву про зменшення позовних вимог, в частині стягнення пені, з огляду на те, що пеня, перерахована з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР. Сума пені, згідно наданого суду розрахунку позивача, становить 134 грн. і охоплює період прострочення з 24.11.2008 р. по 25.08.2009 р.
Дана заява судом прийнята та задоволена, відповідно до ст. 22 ГПК України.
Таким чином, предметом позовних вимог є стягнення з відповідача 2937 грн. заборгованості по кредиту; 949,49 грн. відсотків за користування кредитом, 134 грн. пені за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом та 500 грн. збитків, пов"язаних з наданням правової допомоги.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не подав на вимогу суду письмові пояснення по суті спору та інші витребувані матеріали, не забезпечив явку уповноваженого представника для участі в засіданні суду по розгляду справи.
Так як відповідач, вдруге, ухилився від виконання вимог суду та права на захист, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України, які є достатніми для вирішення спору.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України” в особі Закарпатської філії ТОВ „Фінансова компанія „Надія України” - та відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 - 01.09.08 р. уклали договір кредиту № ДК 744-260 з додатком № 1 до нього.
За умовами даного договору позивач (кредитор) зобов"язався надати відповідачеві (позичальнику) в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 5 000 грн., з оплатою по процентній ставці 2,9 % на місяць, а відповідач зобов"язався повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору кредиту № ДК 744-260 надав відповідачеві кредит в сумі 5 000 грн., що підтверджується копією видаткового касового ордеру № 771 (а.с. 12).
Відповідач, згідно п.п. 3.2, 4.2.4 договору кредиту № ДК 744-260, зобов"язався проводити погашення кредиту і відсотків за користування ним в строки, визначені Графіком погашення кредиту і відсотків (Додаток № 1), який є невід"ємною частиною договору, тобто, до 17.08.2009 р.
Однак, відповідач зобов"язання по поверненню кредиту та відсотків за користування кредитом, в повному обсязі та у встановлений строк не виконав.
Внаслідок часткового повернення відповідачем позивачеві суми 2063 грн., отриманого кредиту, заборгованість відповідача по поверненню кредиту, станом на день подання позову в суд, згідно розрахунку позивача, становить 2937 грн. Сума процентів за користування кредитом, враховуючи часткову сплату процентів, в сумі 719 грн., згідно доданого позивачем розрахунку складає 949,49 грн.
За приписами ч. 1 статті 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За порушення відповідачем терміну погашення заборгованості за кредитом та сплати відсотків за користування ним, позивач, на підставі п. 7.1 договору кредиту № ДК 444-129, заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 0,5% від суми непогашеного в строк платежу за кожен день прострочення. Сума пені, вказана у позовній заяві, згідно розрахунку позивача, доданого до позовних матеріалів, складає 1381,36 грн.
Враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог, подану суду 26.10.2009 р., в частині стягнення пені та розрахунок пені, задоволенню підлягає пеня, в сумі 134 грн. нарахована за період прострочення 24.11.2008 р. по 25.08.2009 р.
Розрахунок суми пені доданий позивачем до матеріалів справи судом перевірений та визнаний обгрунтованим.
Відтак, станом на день розгляду справи, загальна сума заборгованості відповідача, включаючи суму 2937 грн. кредиту; суму 949,49 грн. відсотків за користування ним та суму 134 грн. пені, становить 4020,49 грн.
Позивач в позовній заяві просить суд стягнути на його користь з відповідача 500 грн. витрат представника на правову допомогу, в якості збитків, посилаючись на статтю 22 Цивільного кодексу України та статті 224, 225 Господарського кодексу України.
Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість відшкодування сум, в якості судових витрат, які були сплачені стороною в якості послуг, лише адвокатам, а не будь - яким представникам чи юридичним особам.
В той же час як видно з матеріалів справи представник позивача Дорошук А.В. не є адвокатом, а фізичною особою - підприємцем, що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, виданого Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради 15 квітня 2004 р.
Отже, зазначені витрати по оплаті послуг правового характеру не мають ознак майнових збитків, які підлягають відшкодуванню у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 44 ГПК України, а тому не підлягають відшкодуванню судом.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, в сумі 2937 грн. заборгованості по кредиту, 949,49 грн. відсотків за користування кредитом та 134 грн. пені, які є законними та обгрунтованими матеріалами справи, відповідачем не спростовані, підлягають стягненню з останнього в примусовому порядку. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.
Керуючись ст.ст. 526, 543 553, 554, 612, 629, ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ід.номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Надія України”, м. Київ в особі Закарпатської філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України", м. Ужгород, вул. Минайська, 16 (код ЄДРПОУ 35792805) суму 4020,49 грн. (з них 2937 грн. заборгованості по кредиту, 949,49 грн. відсотків за користування ним та суму 134 грн. пені) та суму 338 грн. відшкодування судових витрат.
Видати наказ.
3. У задоволенні позову про стягнення суми 500 грн. збитків, в якості правової допомоги витрат представника позивача, відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Г.Й. Бобрик
Вступна та резолютивна частини рішення оголошена 26.10.2009 р.