"01" березня 2017 р. Справа № 922/3890/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Фоміна В. О.
при секретарі Курченко В.А.
за участю представників:
АК "Харківобленерго" - ОСОБА_1 (дов. №01-16юр/3600 від 10.05.2016р.), ОСОБА_2 (дов. №01-16юр/3210 від 25.04.2016р.)
КП "Харківводоканал" - ОСОБА_3 (дов. №7209 від 13.12.2016р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерної компанії “Харківобленгерго” (вх. №173 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2016 р. у справі №922/3890/16
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), м. Київ
до Комунального підприємства "Харківводоканал", Харків
про стягнення коштів в розмірі 49466121,21 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.12.2016 р. у справі №922/3890/16 (суддя Денисюк Т.С.) клопотання Комунального підприємства "Харківводоканал" про призначення у справі комплексної бухгалтерської судової експертизи та електротехнічної судової експертизи - задоволено. Призначено у справі комплексну бухгалтерську судову експертизу та електротехнічну судову експертизу та доручити їх проведення судовим експертам Харківського науково-дослідного інституту ім. засл. проф. ОСОБА_5. На вирішення судового експерта поставлено наступні питання:
- чи правильно при розрахунку обсягу та вартості спожитої Комунальним підприємством "Харківводоканал" електричної енергії Акціонерною компанією "Харківобленерго" визначені клас напруги та диференційовані коефіцієнти за періодами часу відносно кожної точки приєднання КП "Харківводоканал"?
- чи містять матеріали справи всі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку Акціонерної компанії "Харківобленерго" та Комунального підприємства "Харківводоканал", якими оформлені відносини за Договором про постачання електричної енергії № 4 у період лютий 2016 року - жовтень 2016 року?
- чи відповідають первинні документи бухгалтерського обліку Акціонерної компанії "Харківобленерго" та Комунального підприємства "Харківводоканал", якими оформлені відносини за Договором про постачання електричної енергії № 4 у період лютий 2016 року - жовтень 2016 року, вимогам нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку та умовам Договору № 4?
- чи правильно визначений Акціонерною компанією "Харківобленерго" розмір вартості та об'єми електричної енергії спожитої Комунальним підприємством "Харківводоканал" за Договором № 4 у період лютий 2016 року - жовтень 2016 року?
Витрати по проведенню судової експертизи покладено на Комунальне підприємство "Харківводоканал" з подальшим їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. Запропоновано судовому експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання. Попереджено експерта (експертів), який (які) будуть проводити експертизу, про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст.ст. 348, 385 Кримінального кодексу України. Надіслано матеріали справи № 922/3890/16 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5 Міністерства юстиції України (61177, місто Харків, вул. Золочівська, буд. 8А). Експертній установі надати Господарському суду Харківської області результати експертизи негайно після її проведення, належним чином засвідчені копії висновку направити сторонам у справі відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України. Провадження у справі 922/3890/16 зупинено.
АК “Харківобленгерго” з ухвалою місцевого господарського суду не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2016 р. про призначення судової комплексної бухгалтерської та електротехнічної експертизи та зупинення провадження по справі. Направити справу на розгляд до господарського суду Харківської області для розгляду справи по суті.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2017р. відкладено вирішення питання щодо прийняття до розгляду апеляційної скарги Акціонерної компанії “Харківобленгерго” на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2016 р. у справі №922/3890/16 до надходження матеріалів справи з Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5 до Харківського апеляційного господарського суду. Витребувано у Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5 матеріали справи №922/3890/16.
16.02.2017р. до Харківського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3890/16 (вх.№1763).
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 01.03.2017р.
28.02.2017р. від КП "Харківводоканал" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відхилити апеляційну скаргу АК “Харківобленгерго” на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2016 р. (вх.№2250).
01.03.2017р. від позивача надійшли пояснення до апеляційної скарги (вх. №2289)
У судовому засіданні представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, а ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2016 р. у справі №922/3890/16 - скасувати.
Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2016 р. у справі №922/3890/16 - без змін.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2016р. АК “Харківобленгерго” звернулося до господарського суду з позовом, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило стягнути з КП "Харківводоканал" вартість електричної енергії в розмірі 49 381 008,35 грн.(тарифна складова - 41150840,31 грн. та ПДВ 20%- 8230168,04грн.; плата з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 42556,43 грн. (тарифна складова за КРЕ - 35463,70 грн. та ПДВ 20% - 7092,73 грн.).
26.12.2016р. КП "Харківводоканал" звернувся з клопотанням про призначення у справі № 922/3890/16 комплексної бухгалтерської та електротехнічної експертизи. На вирішення судовим експертам відповідач просив поставити наступні питання:
- чи правильно при розрахунку обсягу та вартості спожитої КП "Харківводоканал" електричної енергії позивачем "Харківобленерго" визначені клас напруги та диференційовані коефіцієнти за періодами часу відносно кожної точки приєднання КП "Харківводоканал"?
- чи містять матеріали справи всі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку позивача та відповідача, якими оформлені відносини за договором № 4 у період лютий 2016 року - жовтень 2016 року
- чи відповідають первинні документи бухгалтерського обліку позивача та відповідача, якими оформлені відносини за договором № 4 у період лютий 2016р. - жовтень 2016р., вимогам нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку та умовам договору № 4?
- чи правильно визначений позивачем розмір вартості та об'єми електричної енергії спожитої КП "Харківводоканал" за договором № 4 у період лютий 2016р. - жовтень 2016р.? Та чи підтверджуються розрахунки проведені позивачем наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами?
Приймаючи оскаржувану ухвалу про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі, місцевий господарський суд обґрунтував тим, що встановити об'єм і вартість поставленої електричної енергії та плати з компенсації перетікання реактивної енергії виявилося неможливим; обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, мають значення для правильного вирішення справи та не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, а саме, необхідність розрахунку реальної заборгованості відповідача за спірним договором; а також метою забезпечення рівності можливостей для надання доказів та обґрунтування перед судом їх належності.
Призначення у справі № 922/3890/16 комплексної бухгалтерської та електротехнічної судової експертизи стало підставою для зупинення провадження у справі.
Однак, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.
Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі (п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.2016р. порушено провадження у справі, зобов'язано, зокрема, відповідача надати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву з підтверджуючими документами в порядку ст. 59 ГПК України; контр-розрахунок суми боргу; докази повного або часткового виконання зобов'язань відповідачем (банківські виписки про рух коштів на поточному рахунку відповідача, копії платіжних доручень відповідача, квитанцій, прибуткових касових ордерів тощо).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.12.2016р. відкладено розгляд справи; зобов'язано, зокрема, відповідача надати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву з підтверджуючими документами в порядку ст. 59 ГПК України (копію відзиву направити позивачу, докази направлення відзиву надати до суду); контр-розрахунок суми боргу; докази повного або часткового виконання зобов'язань відповідачем (банківські виписки про рух коштів на поточному рахунку відповідача, копії платіжних доручень відповідача, квитанцій, прибуткових касових ордерів тощо).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2016 р. відкладено розгляд справи; зобов'язано, зокрема, відповідача надати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву з підтверджуючими документами в порядку ст. 59 ГПК України (копію відзиву направити позивачу, докази направлення відзиву надати до суду) контр-розрахунок суми боргу; докази повного або часткового виконання зобов'язань відповідачем (банківські виписки про рух коштів на поточному рахунку відповідача, копії платіжних доручень відповідача, квитанцій, прибуткових касових ордерів тощо).
Однак, на вказані неодноразові вимоги суду відповідач не надав ні обґрунтований письмовий відзив на позов з підтверджуючими документами, ні контр-розрахунок суми боргу; ні докази виконання зобов'язань за договором.
Як свідчать матеріали справи, КП "Харківводоканал" двічі звертався до суду з клопотанням про призначення у справі судової експертизи, прохаючи поставити на розгляд експертів майже ті самі питання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2016р. в задоволенні першого клопотання відповідача про призначення експертизи було відмовлено за його безпідставністю та необґрунтованістю. При цьому, судом було, зокрема, зазначено, що якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи, однак, відповідачем не надано суду доказів того, які твердження позивача є взаємно суперечливими, та дійсно потребують спеціальних знать як-то зазначено в ст. 41 ГПК України, для встановлення фактичних даних, що є предметом доказування.
В обґрунтування другого клопотання про призначення судової експертизи відповідач зазначає, що на підтвердження заявлених вимог позивачем не надано відповідних розрахунків; в матеріалах справи відсутні джерела перевірки достовірності сум в підсумкових таблицях; наявні в матеріалах справи акти та звіти складені позивачем з істотним порушенням та містять суттєві недоліки, що робить їх юридично нікчемними, а викладені в них дані сумнівними; не є обґрунтованими та доведеними, на думку відповідача, також розрахунки вартості електричної енергії. У зв'язку з наведеним, а також із значним розміром позовних вимог, складністю об'ємності проведених розрахунків та юридичної природи спірних правовідносин відповідач вказує, що є потреба у висновку фахівця, який володіє спеціальними знаннями, тобто у призначенні судової експертизи у даній справі.
Однак, апеляційний господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором №4 від 07.05.2004р. про постачання електричної енергії у зв'язку з неналежним (на думку позивача) виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором. В обґрунтування своїх вимог позивач надав до позовної заяви копію вказаного договору з додатковими угодами до нього, розрахунок суми позову, розрахунки суми боргу, рахунки за договором, копії звітів про використання електричної енергії, копії актів про використану електричну енергію, що спростовує доводи відповідача про ненадання відповідних розрахунків та відсутності джерел перевірки достовірності сум в підсумкових таблицях.
Окрім того, судом першої інстанції не звернуто увагу на те, що відповідач не надавши будь-яких заперечень щодо заявлених вимог, контррозрахунків суми боргу, не зазначивши, які саме наявні у справі докази є взаємно суперечливими, не вказавши, які наведені позивачем дані в розрахунках є недостовірними, поставив на розгляд експертам, зокрема, питання, чи правильно визначені позивачем при розрахунку обсягу та вартості спожитої відповідачем електричної енергії клас напруги та диференційовані коефіцієнти за періодами часу відносно кожної точки приєднання та чи правильно визначений позивачем розмір вартості та об'єми електричної енергії, спожитої відповідачем за Договором № 4 у період лютий 2016 року - жовтень 2016 року.
Також, як свідчить зміст договору про постачання електроенергії, перелік розрахункових засобів обліку основного споживача та його субспоживачів, з необхідними розрахунковими даними, наведений у додатках №3.1. та 3.3. до цього договору (п. 7.2.). Тому, питання перевірки правильності визначення класу напруги та диференційованих коефіцієнтів за періодами часу відносно кожної точки приєднання могли бути з'ясовані шляхом надання (витребування) сторонами відповідних додатків до договору без призначення судової експертизи. При цьому, доводи відповідача щодо неправильного визначення вихідних показників, покладених в основу розрахунків, ґрунтуються лише на його сумнівах та припущеннях без будь-якого документального підтвердження.
Необхідно також зазначити, що вказані питання для експертів за своїм характером є технічними. Тобто, за обставинами справи суперечливими повинні бути саме питання, які потребують відповідних спеціальних (зокрема, електро-технічних) знань.
Однак, в обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що наявні в матеріалах справи акти та звіти складені позивачем з істотними порушеннями та містять суттєві недоліки, які виразилися у їх підписанні невідомими (відповідачу) особами, що ніяк не стосується визначення, зокрема, правильності розрахунків, визначення класу напруги та диференційованих коефіцієнтів за періодами часу відносно кожної точки приєднання або обсягу та вартості спожитої відповідачем електричної енергії, а також інших поставлених експертам питань.
Посилання відповідача на акти від 10.06.2016 та 24.06.2016, якими визначаються обставини підключення сторонніх суб'єктів, які (за поясненнями відповідача) споживають електричну енергію, об'єми якої нараховуються споживачу, не свідчать ні про залучення до їх складання представників позивача, ні про наявність у осіб, які їх складали відповідних повноважень. А тому, по-перше, ці докази потребують попередньої оцінки на предмет їх належності та допустимості (чого судом зроблено не було). А по-друге, навіть за наявності вказаних обставин, відповідачем не доведено, що вони впливають на розгляд справи по суті, оскільки зачіпають питання технологічних втрат (які не є предметом позову) і не стосуються питань стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, розмір (обсяг) якої визначається приладами обліку споживача (тобто питань, які входять до предмету позову).
З листа Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Харківській області від 02.12.2016 взагалі не випливає факт встановлення обставин безпідставного нарахування технологічних втрат електроенергії.
Таким чином, при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не обґрунтував неможливість самостійного встановлення фактичних обставин справи при розгляді даної справи за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності та доцільність призначення експертизи, не зазначив, у чому полягає потреба у спеціальних знаннях.
Винесені на вирішення судового експерта питання можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки умовам договору в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Тобто, поставлені судом перед експертом питання не вимагають спеціальних досліджень, їх вирішення віднесено до компетенції суду, входить до предмету доказування у даній справі та підлягає дослідженню судом.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач пропонував, а судом поставлено на вирішення судових експертів, зокрема, правове питання, вирішення якого віднесено законом до компетенції суду, зокрема, чи відповідають первинні документи бухгалтерського обліку АК "Харківобленерго" та КП "Харківводоканал", якими оформлені відносини за Договором про постачання електричної енергії № 4 у період лютий 2016 року - жовтень 2016 року, вимогам нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку та умовам Договору № 4.
Надання відповіді на питання, чи містять матеріали справи всі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку Акціонерної компанії "Харківобленерго" та Комунального підприємства "Харківводоканал", якими оформлені відносини за Договором про постачання електричної енергії № 4 у період лютий 2016 року - жовтень 2016 року, - відповідно положень ст.ст. 43, 82, 84 ГПК України також повинен надати суд при прийнятті рішення.
Зважаючи на викладене, колегія суддів не може визнати оскаржувану ухвалу в частині призначення експертизи обґрунтованою та такою, що винесена з дотриманням норм процесуального права.
У свою чергу, необґрунтоване (в даному випадку) призначення судової експертизи призвело до прийняття невірного судового рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.
Відповідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Колегія суддів наголошує на тому, що невиправдане призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Зокрема, у рішенні по справі "Дульський проти України" Європейський суд з прав людини наголошував, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, Суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання. Відповідно сам факт, що провадження було зупинено, не виключає періоди, які розглядаються, із загальної тривалості провадження, розумність якої розглядатиме Суд (п. 71 рішення).
Відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.
При цьому колегія суддів бере до уваги, що зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.
Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 у справі № 24/489, щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії.
У зв'язку з наведеним, скасування ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом процесуальних дій - проведення експертною установою судової експертизи.
При цьому, слід зазначити, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених самою Конституцією (стаття 64).
Пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у пункті 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до пп. 3.2 п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012 у справі № 1-12/2012 право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129). Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007). Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Таким чином, однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Основного Закону України), що передбачає можливість перевірки в апеляційному та касаційному порядку судових рішень. Це конституційне положення реалізовано у розділах ХІІ, ХІІІ ГПК України, яким врегульовано питання апеляційного та касаційного оскарження судових рішень. Зокрема, у статті 106 ГПК України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
При цьому приписи ст. 106 ГПК України не містять заборони стосовно апеляційного оскарження ухвал господарського суду.
Водночас ст. 41 ГПК України, якою врегульовано питання призначення і проведення судової експертизи, не містить положень, які б встановлювали заборону на оскарження ухвал про призначення судової експертизи.
Відсутність у Господарському процесуальному кодексі України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників судового процесу, не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної скарги, оформленої згідно з вимогами господарського процесуального законодавства, за відсутності прямої заборони в Законі на їх оскарження. Ця відмова розглядається як порушення конституційного права на судовий захист, яке за ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.
Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.
З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованості ухвали господарського суду Харківської області від 26.12.2016 р., у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 26.12.2016 р. у справі №922/3890/16 - скасуванню.
Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Акціонерної компанії “Харківобленгерго” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2016 р. у справі №922/3890/16 скасувати.
Справу передати на розгляд господарського суду Харківської області.
Повний текст постанови складено 06.03.17р.
Головуючий суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Фоміна В. О.