донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.03.2017р. справа № 913/1303/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю представників сторін:
від позивача:Не з'явився
від відповідача:Не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лугпромсервіс», м. Луганськ
на ухвалу господарського судуЛуганської області
від30.01.2017р.
по справі№ 913/1303/16 (суддя Лісовицький Є. А.)
за позовомПриватного підприємства «Лугпромсервіс», м. Луганськ
до відповідачаДержавного підприємства «Донбасантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім. Ізвєстій», м. Хрустальний, Луганська область
простягнення 272' 474,62 грн
Приватне підприємство «Лугпромсервіс», м. Луганськ (далі - «Позивач») звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім. Ізвєстій», м. Хрустальний, Луганська область (далі - «Відповідач») суми інфляційних нарахувань у розмірі 221' 580,49 та суми 3% річних у розмірі 50' 894,13 грн.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.01.2017р. у справі № 913/1303/16 позов Приватного підприємства «Лугпромсервіс» залишено без розгляду.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 30.01.2017р. у справі № 913/1303/16 та передати останню до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Заявник апеляційної скарги вважає, що ухвалу господарського суду Луганської області у цій справі не можна вважати законною і обґрунтованою, оскільки вона ґрунтується на помилкових висновках суду і є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права. При цьому, апелянт зазначає, що обґрунтування наведені в ухвалі господарського суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи. Як вказав апелянт, ним було долучено всі необхідні матеріали, з урахуванням доданих до матеріалів справи пояснень, для розгляду справи по суті, а отже підстав для залишення позову без розгляду не було.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, втім у судове засідання не з'явились.
06.03.2017р. до відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії Донецького апеляційного господарського суду від Позивача надійшло клопотання № 17/03-4 від 04.03.2017р. в якому ПП "Лугпромсервіс" просить розглянути апеляційну скаргу без участі повноважного позивача.
Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників Позивача та Відповідача.
Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась, складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає ухвалу господарського суду винесену з порушенням норм процесуального права, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приватним підприємством «Лугпромсервіс» заявлена вимога про стягнення з Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. «Ізвєстій» інфляційних нарахувань в сумі 221' 580,49 грн та 3% річних в сумі 50' 894,13 грн за невиконання рішення Господарського суду Луганської області від 05.07.2001р. у справі № 2/239.
Під час розгляду справи в першій інстанції, судові засідання неодноразово відкладались у зв'язку з необхідністю витребування доказів по справі.
Так, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог Позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
У пункті 4.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26 грудня 2011 року, з наступними змінами і доповненнями, роз'яснено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Отже, залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК можливе лише за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав витребувані судом ухвалами суду додаткові матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
На виконання ухвал господарського суду Луганської області у даній справі скаржником було надано до матеріалів справи бухгалтерську довідку станом на 16.12.2016р., яка підтверджує несплату Відповідачем на користь Позивача грошових коштів у розмірі 524' 414,58 грн, на яку посилався Позивач як на підставу позовних вимог.
Вказані обставини дають підстави для висновку, що Позивач виконав вимоги суду щодо подання доказів невиконання рішення від 05.07.2001 у справі № 2/239.
Таким чином, апеляційний суд вважає ухвалу господарського суду Луганської області від 30.01.2017р. у справі № 913/1303/16 необґрунтованою та такою, що суперечить нормам пункту 5 частини першої статті 81ГПК України.
Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 104 ГПК підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Згідно з ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала господарського суду Луганської області від 30.01.2017р. у справі № 913/1303/16 підлягає скасуванню, а справа - направленню до Господарського суду Луганської області для розгляду по суті.
Пунктом 4.8. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 роз'яснено, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК( пункт 4.8 постанови).
Відтак, суд апеляційної інстанції не розглядає питання розподілу судових витрат за звернення з апеляційною скаргою.
Керуючись статтями 91, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лугпромсервіс», м. Луганськ - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 30.01.2017р. у справі № 913/1303/16 - скасувати.
Справу № 913/1303/16 передати на розгляд до Господарського суду Луганської області по суті.
Головуючий суддя: В. М. Татенко
Судді: О. А. Скакун
ОСОБА_3
Надруковано 4 примірника:
1 - позивачу;
1 - до справи;
1 - ГСЛО;
1 - ДАГС.