73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
02 березня 2017 року Справа № 923/28/17
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Головльовій Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Першого заступника керівника Новокаховської місцеврї прокуратури Херсонської області в інтересах держави, м. Нова Каховка Херсонської області,
до відповідача-1 Новокаховської міської ради Херсонської області, м. Нова Каховка Херсонської області,
до відповідача-2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Веселе, Бериславського району Херсонської області,
про визнання недійсним (незаконним) пунктів рішення та визнання недійсним договір,
за участю прокурора - Петренко Л.В., посвідчення № 030355 від 17.11.14р.;
представників:
відповідача-1 - не прибув;
відповідача-2 - не прибув.
Перший заступник керівника Новокаховської місцеврї прокуратури Херсонської області (надалі за текстом рішення - Позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області в інтересах держави з позовною заявою у якій просить суд:
визнати недійсним (незаконним) п. 2, п. 2.1 рішення Новокаховської міської ради № 1661 від 27.06.2014 «Про оформлення договорів користування територією щодо розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності»;
визнати недійсним договір щодо розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, для розміщення та обслуговування комплексу тимчасових споруд розташованих за адресою: на розі вулиць Промислова та вул. Заводська у м. Нова Каховка, Херсонської області на території міста площею 0,0099 га, вартістю 37783,35грн., укладений 07.07.2014 між Новокаховською міською радою Херсонської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконність оспорюваної частини рішення відповідача-1 та удаваність укладеного відповідачами договору.
Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Відповідачі 1 та 2, повідомлені про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористались своїм правом на участь у вирішенні спору, надіславши клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог, посилаючись на наступні обставини. Міська рада, приймаючи спірне рішення, на думку відповідача-1, діяла виключно в інтересах територіальної громади, враховуючи отримання додаткових надходжень до міського бюджету та раціонального використання комунального майна - земельної ділянки. Міська рада, рішення якої яких оскаржує позивач, згідно з чинним законодавством України, є суб'єктом владних повноважень, а тому, на думку відповідача-1, позовні вимоги щодо оскарження рішень такого суб'єкта господарському суду не підвідомчі, а пункти 2, 2.1. рішення Новокаховської міської ради від 27.06.2014 року № 1661 «Про оформлення договорів користування територією щодо розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» застосовані одноразово і після реалізації вичерпали свою дію. Що стосується визнання недійсним договору щодо розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності від 07.07.2014 року, то дана вимога, на думку відповідача-1, також не підлягає задоволенню так як вищевказаний договір було достроково розірвано за згодою сторін так як необхідність в ньому відпала. На даний час земельна ділянка, яка була зазначена в спірному договорі щодо розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності від 07.07.2014 року, передана в оренду на конкурентних засадах переможцю земельних торгів.
Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог з тих же підстав, що й відповідач-1, а також зазначає, що на даний час ФОП ОСОБА_1 користується земельною ділянкою, на підставі договору оренди від 27 жовтня 2016 року, право на оренду якої вона набула на конкурентних засадах під час проведення земельних торгів (аукціону).
У судовому засіданні 02.03.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Підпунктом 2.1. пункту 2 рішення Новокаховської міської ради № 1661 від 27.06.2014 «Про оформлення договорів користування територією щодо розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» надано дозвіл на розробку графічних матеріалів для оформлення договору користування територією щодо розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та погоджено місце розташування малої архітектурної форми фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 площею 0,0099 га на розі вул. Промислова та вул. Заводська, для розміщення та обслуговування комплексу тимчасових споруд, на землях житлової та громадської забудови, за функцією використання - комерційні землі, терміном на три роки.
Під час прийняття рішення Новокаховська міська рада керувалась рішеннями ради № 597, № 598 від 16.02.2012 року. Однак, таке посилання є безпідставним оскільки зазначені рішення ради скасовані постановами Херсонського окружного адміністративного суду від 09.04.2014 у справі № 821/786/14 та від 24.06.2014 у справі № 821/1668/14.
27.06.2014 на сесії ради прийнято нове рішення № 1648, яким затверджено аналогічний порядок укладання договорів користування територією міста. Зазначене рішення також скасовано, про що у справі № 821/7/15-а Херсонським окружним адміністративним судом 06.03.2015 винесено постанову. Апеляційною інстанцією постанову суду залишено без змін.
Відповідно до вимог ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
На підставі рішення № 1661 від 27.06.2014, між Новокаховською міською радою (надалі за текстом рішення - Відповідач-1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі за тексом рішення - Відповідач-2) 07.07.2014 укладено договір щодо розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (надалі за текстом рішення - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору його предметом є територія міста площею 0,0099 га.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, на якій планується розмістити тимчасову споруду становить 381,65 грн./кв.м.
Загальна вартість ділянки становить - 37783,35 грн.
Термін дії договору відповідно до п. 2.1 становить 3 роки - до 27.06.2017.
Пунктом 3.1 вказаного Договору передбачено, що плата по договору вноситься користувачем і розраховується в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки (згідно рішення 52-ї сесії Новокаховської міської ради 6-го скликання №1401 від 12.12.2013 «Про ставки орендної плати за землю на території міста Нова Каховка на 2014 рік» - II зона), в сумі 3778,34 грн. на рік. Тобто плата вноситься за земельну ділянку.
Крім того, обчислення розміру плати за користування міською територією здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Пунктом 8.3 Договору передбачено, що невід'ємною частиною цього договору є кадастровий план міської території (відповідної земельної ділянки).
Виходячи із змісту договору його фактичним об'єктом (предметом) є земельна ділянка.
Аналіз вищевказаних норм земельного законодавства та умови спірного договору свідчать про те, що останній укладено щодо земельної ділянки та останній містить істотні умови договору оренди земельної ділянки (предмет - визначена земельна ділянка, яка має площу, умови її передачі в користування, визначення вартості, розрахунок розміру орендної плати, порядок її внесення, тощо).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 цього ж Закону).
Як встановлено ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
У відповідності до ст. 16 цього ж Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
За ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
У відповідності до ст. 116 цього ж Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі ст. 124 Земельного кодексу, яка передбачає обов'язкову наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі», у редакції чинній на момент укладення договору, передбачено істотні умови договору оренди землі, а саме: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Невід'ємною частиною договору оренди землі є зокрема, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів.
У відповідності до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Під час судового розгляду справи встановлено, що сторонами фактично укладено удаваний правочин з метою приховання реальної угоди - договору оренди земельної ділянки комунальної власності.
Відповідно до ст. 125, ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Оскільки, спірний договір є фактично прихованим договором оренди земельної ділянки, то у відповідності до п. 2.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.
У відповідності ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підставою недійсності правочину за ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Судом не приймаються до уваги доводи відповідачів, якими вони обґрунтовують свої заперечення проти позовних вимог, за наступних обставин.
Відповідно до абз. 9, 10 п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недіи?сними": "Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в маи?бутньому з позовом про визнання такого договору недіи?сним.
Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) діі?? оспорюваного правочину до моменту подання позову."
Крім того, відповідач-1 у спірних правовідносинах перебував у статусі суб'єкта владних повноважень до моменту укладання оспорюваного договору з відповідачем-2, після чого перейшов у статус власника предмету договору - земельної ділянки та сторони спірного правочину (договору), який укладено з метою здійснення господарської діяльності відповідачем-2. Тому, виходячи із суб'єктного складу спірних правовідносин та їх господарського характеру, даний спір підвідомчий господарським судам.
З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів порівну.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним (незаконним) підпункт 2.1 пункту 2 рішення Новокаховської міської ради № 1661 від 27.06.2014 «Про оформлення договорів користування територією щодо розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності».
3. Визнати недійсним договір щодо розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, для розміщення та обслуговування комплексу тимчасових споруд розташованих за адресою: на розі вулиць Промислова та вул. Заводська у м. Нова Каховка, Херсонської області на території міста площею 0,0099 га, вартістю 37783,35грн., укладений 07.07.2014 між Новокаховською міською радою Херсонської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
4. Стягнути з Новокаховської міської ради Херсонської області (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, 23, код ЄДРПОУ 33358194) на користь прокуратури Херсонської області (р/р 35210003002291, код ЄДРПОУ 04851120, Державна казначейська служба України, МФО 820172, адреса - 73000, місто Херсон, вул. Петенка, 33) 1378грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь прокуратури Херсонської області (р/р 35210003002291, код ЄДРПОУ 04851120, Державна казначейська служба України, МФО 820172, адреса - 73000, місто Херсон, вул. Петенка, 33) 1378грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).
Повне рішення складено 06 березня 2017 р.
Суддя Ю.В. Гридасов