донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.02.2017 справа №905/2754/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 - представник за довіреністю №юр/3 від 29.12.2016р. не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спелеосанаторій “Соляна Симфонія”, м.Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від08.12.2016 р.
у справі№905/2754/16( суддя Кучерява О.О.)
за позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю “Бахмут-Енергія”, м.Бахмут, Донецька область Товариства з обмеженою відповідальністю Спелеосанаторій “Соляна Симфонія”, м.Донецьк
простягнення 89 091, 73 грн.
У вересні 2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спелеосанаторій "Соляна Симфонія" про стягнення суми основного боргу у розмірі 100 091,73 грн.
11.11.2016 р., 07.12.2016 р. та 08.12.2016 р. представник позивача через канцелярію суду першої інстанції посилаючись на ст. 22 ГПК України надав заяви про зменшення розміру позовних вимог. Судом першої інстанції розглядалася вимога про стягнення 89 091, 73 грн. (а.с.71,89)
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.12.2016 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Бахмут -Енергія” , м.Бахмут, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю Спелеосанаторій “Соляна Симфонія”, м.Донецьк про стягнення 89 091, 73 грн. задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Спелеосанаторій "Соляна Симфонія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" суму основного боргу у розмірі 89 091,73грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 501,39 грн.
На вказане рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2016 року по справі №905/2754/16 від Товариства з обмеженою відповідальністю Спелеосанаторій “Соляна Симфонія”, м.Донецьк надійшла апеляційна скарга №30/12 від 30.12.2016 р., за змістом якої останній просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2016 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Бахмут -Енергія”, м.Бахмут, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю Спелеосанаторій “Соляна Симфонія”, м.Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 89 091, 73 грн. відмовити повністю.
В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а висновки господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи.
Заявником скарги надано клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2017 р. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді - Зубченко І.В., Ломовцева Н.В.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2017 р. було відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги. Порушено апеляційне провадження по справі №905/2754/16 з подальшим призначенням до розгляду на 27.02.2017 р. об 12:45 год.
21.02.2017 р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який було розглянуто судовою колегією та долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні представник позивача 27.02.2017 р. вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Представник відповідача у судове засідання 27.02.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника відповідача, що не скористався правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1,99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №905/2754/16.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2016 р. відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Артемівськ-Енергія"- енергопостачальна організація - та Товариством з обмеженою відповідальністю Спелеосанаторій "Соляна Симфонія" - споживач - укладений договір про постачання теплової енергії №1063, відповідно до п.1.1 якого енергопостачальна організація приймає на себе зобов'язання поставити споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води у необхідних йому обсягах для об'єктів, перерахованих у додатку №1 до договору опалюваною площею 2466,50 кв.м, а споживач зобов'язується сплачувати отриману теплову енергію за установленими тарифами в строки, передбачені цим договором.
Відповідно до Протоколу №1 від 18.02.2016 р. зборів учасників товариства та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемівськ-енергія" перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" про що реєстраційним органом внесений відповідний запис.(а.с.58-62)
Отже, судом першої інстанції вірно визначено належним позивачем у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія".
Згідно п. 2.1 договору теплова енергія, постачається споживачу у вигляді гарячої води в обсягах зазначених у Додатку №2, який є невід'ємною частиною договору.
Об'єкт, що опалюється знаходиться за адресою:м. Донецьк, вул. Маяковського, 7, загальна площа 2 466,50 кв.м.(додаток №1)
Сторонами неодноразово підписувались додаткові угоди до Договору, якими вносились зміни до Договору.
Відповідно до п.1.3 договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 01.12.2014 тариф на теплову енергію складає: тариф на теплову енергію за 1 Гкал - 1173,81грн. без ПДВ, з ПДВ 1408,57грн.; гаряча вода за 1Гкал - 1173,81грн. без ПДВ, з ПДВ 1408,57грн.
Додатковою угодою від 14.10.2011 до договору сторони внесли зміни до п. 6.1: "Облік теплової енергії здійснюється за допомогою приладів обліку. За відсутністю приладів обліку або їх несправності, кількість теплової енергії, поставленої споживачу, в порядку виключення, визначається виконавцем (енергопостачальною організацією) розрахунковим способом, відповідно до теплового навантаження (додаток №2), (згідно Порядку, зазначеного “Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідводу”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 та "Правилами користування теплової енергії", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198". При цьому розрахункова кількість тепла не оспорюється.
Відповідно до Додаткової угоди від 22.02.2011 до договору сторони внесли зміни до п. 6.1: "Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється в грошовій формі у відповідності з встановленими тарифами (цінами), згідно діючого законодавства України. У випадку зміни тарифів (цін) на теплову енергію сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами (цінами) з дати їх набрання законної сили".
Згідно з п.6.3 договору (в редакції додаткової угоди від 05.01.2009р.) оплату за послуги, які надає енергопостачальна організація, споживач проводить щомісячно згідно платіжних документів, що пред'являються енергопостачальною організацією в порядку, передбаченому законодавством України протягом 3 банківських днів після їх пред'явлення. Оплата здійснюється в порядку передоплати за кожний місяць опалювального періоду на підставі рахунку енергопостачальної організації. Споживач гарантує 100% відшкодування витрат за наданні послуги".
Також, Додатковою угодою до договору від 20.04.2016 сторони доповнили п.6.3.договору наступним змістом: "Рахунок є одночасно актом прийому-передачі теплової енергії за відповідний розрахунковий період".
Згідно з п.11.1, п. 11.4 договору (в редакції додаткової угоди від 05.02.2009р.) договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.04.2010р. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна зі сторін письмово не заявить про його припинення.
В матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про припинення дії договору, строк дії договору неодноразово було продовжено на наступний термін, отже у заявлений до стягнення період договір був чинним.
Позивачем у період з березень 2015 року, листопад - грудень 2015 року, лютий 2016 року подано теплову енергію до об'єкту відповідача, що підтверджується актами на включення та відключення опалення, копії яких міститься в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були складені рахунки №10630315 від 31.03.2015р. на суму 67 329,35 грн., №10631115 від 30.11.2015р. на суму 439 68,92 грн., №10631215 від 31.12.2015 р. на суму 48 248,42 грн., №10630216 від 29.02.2015 р. на суму 44 646,96 грн., №10630316 від 31.03.2015 р. на суму 39 686,18 грн., №10630416 від 30.04.2016р. на суму 8 498,98 грн. На вказаних рахунках міститься підпис представника відповідача про їх отримання.
Факт отримання теплової енергії відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2015р. на суму 67 329,35грн., від 30.11.2015р. на суму 43 968,92 грн., від 31.12.2015 р. на суму 48 248,42 грн., від 29.02.2015р. на суму 44 646,96грн., від 31.03.2016р. на суму 39 686,18 грн., від 30.04.2016р. на суму 8 498,98 грн., які підписані останнім без зауважень.
З урахуванням часткових оплат, сума боргу за березень 2015 року, листопад 2015 року, грудень 2015 року, лютий 2016 року становить 89 091,73 грн. стягнення якої є предметом спору у даній справі.
Суд першої інстанції ретельно дослідив матеріали справи та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05 №630.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії, теплопостачання, - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії, теплоносія, споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Відповідно до ч.1, ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно з ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмові від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(дату).( ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України)
Судом першої інстанції встановлено, а відповідачем не спростовано, що в спірному періоді, останній неналежно виконував зобов'язання з оплати одержаної теплової енергії, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 89 091,73 грн.
Відтак, враховуючи встановлені обставини та зазначені вище норми законодавства, висновки суду першої інстанції про стягнення з відповідача основного боргу , колегія суддів вважає законними та обґрунтованими.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2016 року у справі №905/2754/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спелеосанаторій “Соляна Симфонія”, м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2016 р. у справі №905/2754/16 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2016 р. у справі №905/2754/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді І.В. Зубченко
ОСОБА_3
Надруковано :5 прим.
1 позивачу
1 відповідачу
1 у ДАГС
1 у справу
1 ГСДО