04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"02" березня 2017 р. Справа№ 910/22353/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Отрюха Б.В.
За участю представників:
від позивача: Карась В.В. - за дов.
від відповідача: Хомалах Л.М. - за дов.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Іллічівська»
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017
у справі №910/22353/16 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Іллічівська»
про стягнення 23 659, 61 грн.
Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (далі, позивач або ПАТ «СК «Універсальна») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Іллічівська» (далі, відповідач або ТДВ «СК «Іллічівська») про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 23 659,61 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «Універсальна» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №3000/290/008753 від 11.08.2015, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Ніссан», державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Іллічівська», позивач звернувся до суду з вимогою до останнього про стягнення 23 659,61 грн. страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі №910/22353/16 позов задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове компанія Іллічівська» (01033 м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38 б, офіс 9, ідентифікаційний код 33225921) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 9, ідентифікаційний код 20113829) страхове відшкодування в сумі 23 659 грн. 61 коп., судовий збір у розмірі 1 378 грн. 00 коп.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №3000/290/008753 від 11.08.2015, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки. Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, за таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 23 659,61 грн. заподіяної внаслідок ДТП шкоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Іллічівська» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі №910/22353/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що є неналежним відповідачем у справі, оскільки жодних договорів цивільно-правової відповідальності власників автомобілів не укладав, в тому числі не укладав договір про страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля «Ніссан», державний номер НОМЕР_2, водій якого був визнаний винним у скоєнні ДТП, та на підставі якого було подано позов до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ТДВ «СК «Іллічівська» у справі №910/22353/16 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 02.03.2017.
20.02.2017 відповідач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду заяву про повернення помилково перерахованих коштів сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, сплачених згідно платіжного доручення №660 від 26.01.2017 (копія долучена до заяви), зазначивши, що при поданні апеляційної скарги сплатив 26.01.2017 згідно платіжного доручення №660 судовий збір в сумі 1 515,80 грн. Однак, пізніше була виявлена помилка в призначенні платежу та з'ясовано, що судовий збір згідно платіжного доручення №660 був сплачений у невірному розмірі. Виявивши вказану помилку, відповідач зазначає, що сплатив окремим платежем правильну суму судового збору (1760,00 грн.) та вказав правильні реквізити платежу, на підтвердження чого до заяви додав копію платіжного доручення №663 від 06.02.2017.
Суд, розглянувши зазначену заяву відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив, що відповідачем до апеляційної скарги (вх. №09-08.1/879/17) на підтвердження сплати судового збору у сумі 1 760,00 грн. було додано оригінал платіжного доручення №662 від 27.01.2017. Натомість, до заяви про повернення судового збору ним надані КОПІЇ платіжних доручень №660 від 26.01.2017 та №663 від 06.02.2017.
Колегія суддів зазначає, що повернення помилково сплачених сум судового збору за заявою сторони може відбуватись лише у разі подання стороною/наявності у матеріалах справи оригіналів платіжних доручень про перерахування судового збору у відповідному розмірі. Зазначене випливає зі змісту пунктів 2.21., 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 №7.
Однак, відповідачем не надано суду, а у матеріалах справи відсутній оригінал платіжного доручення №660 від 26.01.2017 про перерахування сум судового збору у розмірі 1 515,80 грн., про повернення яких клопоче відповідач.
Враховуючи зазначене, заява відповідача про повернення помилково перерахованих коштів від сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, сплачених згідно платіжного доручення №660 від 26.01.2017, залишається судом без розгляду.
02.03.2017 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про заміну неналежного відповідача у справі, мотивоване тим, що у зв'язку зі схожістю назв страхових компаній (Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Іллічівська» та Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське») та їх знаходження за однією адресою помилково подав позовну заяву не до тією особи, яка повинна відповідати за позовом, тобто до неналежного відповідача, у зв'язку з чим просив прийняти ухвалу про заміну первісного відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Іллічівська» на належного - Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське» (код ЄДРПОУ 25186738).
Згідно абз. 3 пункту 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05. 2011 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» положення розділів I - XI Господарського процесуального кодексу України мають загальний характер і можуть застосовуватись апеляційним судом з урахуванням конкретних обставин, оскільки під час розгляду справи в апеляційній інстанції суд відповідно до частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України повторно розглядає справу та згідно із статтею 103 Господарського процесуального кодексу України має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Суд, розглянувши вказане клопотання позивача, ухвалив відмовити у його задоволенні, оскільки стаття 24 Господарського процесуального кодексу України допускає заміну неналежного відповідача на належного лише до прийняття судом рішення у справі. Відтак, чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено право суду здійснювати заміну відповідача на належного на стадії апеляційного провадження.
Крім того, пред'явлення позову до неналежного відповідача та, як наслідок, прийняття неправильного рішення у даній справі, про що буде зазначено у мотивувальній частині постанови, є єдиною обставиною, якою відповідач обґрунтовує вимоги своєї апеляційної скарги. Відповідного клопотання про заміну неналежного відповідача до прийняття оскарженого рішення у справі позивач не подавав.
Представник позивача у судовому засіданні визнав, що позов Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» у даній справі було пред'явлено до неналежного відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити повністю.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.
Як підтверджується матеріалами справи, 11.08.2015 за Договором добровільного страхування наземного транспорту №3000/290/008753 Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» було застраховано автомобіль марки «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1 (страхувальник Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Авто Альянс»).
03.04.2016 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, та «Ніссан», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_7 Правил дорожнього руху України, якого постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 06.05.2016 у справі №761/41624/16-п визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
04.04.2016 страхувальник звернувся до позивача із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування.
За страховим випадком - ДТП, що сталась 03.04.2016 за участю застрахованого автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, згідно страхового акту №21764/1 (44436/к/п), позивачем було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 23 659,61 грн., яка була перерахована страхувальнику платіжним дорученням №102378 від 21.04.2016.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вина водія ОСОБА_6, який керував автомобілем «Ніссан», державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 06.05.2016, справа № 761/14624/16-п.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як вбачається із матеріалів справи, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Ніссан», державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/8487866, що підтверджується довідкою МТСБУ, наявною у матеріалах справи (том 1, а.с. 61-62).
Таким чином, відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38-Б, оф.12; код ЄДРПОУ 25186738).
Натомість, позивачем пред'явлено позов до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Іллічівська» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38-Б, оф.9; код ЄДРПОУ 33225921), тобто до іншої юридичної особи, яка не є страховиком особи, винної у ДТП.
Відповідно до частини 3 статті 21 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
З огляду на вищевстановлені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Іллічівська» є неналежним відповідачем у справі, на що суд першої інстанції не звернув уваги, помилково задовольнивши позов ПАТ «СК «Універсальна» до особи, яка не є відповідальною за завдані збитки згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/8487866.
Таким чином, позовні вимоги ПАТ «СК «Універсальна» до ТДВ «СК «Іллічівська» у даній справі є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Водночас, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що він не мав можливості захистити свої права та законні інтереси у суді першої інстанції, адже не отримував жодної кореспонденції, крім оскарженого рішення, оскільки у матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу (ТДВ «СК «Іллічівська»), яке направлялося судом на його юридичну адресу (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38-Б, оф.9) (том 1, а.с. 3).
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі №910/22353/16 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «СК «Універсальна» у повному обсязі. Апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Іллічівська» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Розподіл господарських витрат здійснено у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Іллічівська» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі №910/22353/16 задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі №910/22353/16 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 9; код ЄДРПОУ 20113829) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Іллічівська» (01033 м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38 б, офіс 9, код ЄДРПОУ 33225921) 1 515 (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.
Матеріали справи №910/22353/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
Б.В. Отрюх