04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"28" лютого 2017 р. Справа№ 911/3330/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
за участі предствників сторін:
згідно з протоколом судового засідання.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"
на рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2016
у справі № 911/3330/16 (суддя: С.Ю. Наріжний)
за позовом Державного підприємства "Енергоринок"
до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"
про стягнення 329344,73 грн
У жовтні 2016 року Державне підприємство (далі за текстом - ДП) "Енергоринок" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі за текстом - ПАТ) "Київенерго" про стягнення з Відповідача 329344,73 грн штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 3/08-ЕЕ/4695/01 від 15.05.2008 щодо подекадної оплати купованої електроенергії за І, ІІІ декади січня 2016 року, ІІ, ІІІ декади лютого 2016 року, а також березень, квітень, травень і червень 2016 року.
Рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2016 у справі № 911/3330/16 позов Державного підприємства (далі за текстом - ДП) "Енергоринок" до ДП "Регіональні електричні мережі" задоволено повністю, стягнуто з ДП "Регіональні електричні мережі" на користь ДП "Енергоринок" 329344 (триста двадцять дев'ять тисяч триста сорок чотири) грн 73 коп штрафу та 4940 (чотири тисячі дев'ятсот сорок) грн 17 коп судового збору. Вирішено інші процесуальні питання пов'язанні з подальшим розглядом справи.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суду виходив з того, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Господарський суд першої інстанції дійшов висновоку, що відсутні підстави для застосування ст. 83 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України щодо зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки наведені відповідачем обставини не є підставою для невиконання останнім господарських зобов'язань перед позивачем та крім того судом враховано те, що позивач також перебуває у скрутному матеріальному становищі, у тому числі через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції, ДП "Регіональні електричні мережі" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2016 у справі № 911/3330/16, зменшивши розмір стягуваної неустойки (329344 грн 73 коп штрафу) в двадцять разів. В змісті апеляційної скарги було викладено клопотання про відновлення пропущених строків на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що підставами оскарження рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2016 у справі № 911/3330/16 вважає, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування вимог ст. ст. 35, 43, пункту 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України - не враховані загальновідомі факти, що не потребують доведення, а також, інші обставини, що не заперечувались сторонами.
В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а застосовувані позивачем санкції мають місце у зв'язку з порушеннями за договором, тому враховуючи, що за фактичних обставин справи йдеться про виняткові випадки, які спричинили тяжкий фінансовий стан скаржника, наявні підстави вважати, що застосування положень ст. 83 ГПК України та частини 3 ст. 551 ЦК України, буде мати обґрунтований та законний характер.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.12.2016 для розгляду апеляційної скарги ДП "Регіональні електричні мережі" сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді - Баранця О.М., суддів: Остапенка О.М. та Доманської М.Л.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Баранця О.М. з 16.12.2016 на лікарняному розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2016 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2016 сформовано для розгляду апеляційної скарги ДП "Регіональні електричні мережі" у даній справі колегію суддів у складі: головуючого судді - Верховця А.А., суддів: Сотнікова С.В. та Остапенка О.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 поновлено ДП "Регіональні електричні мережі" строк апеляційного оскарження рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2016 у справі № 911/3330/16, прийнято до провадження апеляційну скаргу ДП "Регіональні електричні мережі", розгляд якої призначено на 07.02.2017 о 14:10 в судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного господарського суду.
29.12.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) ДП "Енергоринок" надійшли письмові заперечення на апеляціну скаргу.
В судовому засіданні 07.02.2017 з мотивів, викладених в апеляційній скарзі представником скаржника підтримано вимоги і доводи скарги, зазначено про її обґрунтованість, наведено додаткові пояснення з посиланням на обставини з урахуванням специфіки спору.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив про необґрунтованість апеляційної скарги з мотивів, що зазаначені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, а також для доведення власної позиції представником позивача було наголошено на необхідності врахування судової практики із розгляду аналогічних спорів та у зв'язку з чим було висловлено усне клопотання щодо надання можливості представнику позивача подати суду письмові додаткові пояснення із долученням судової практики.
В судовому засіданні 07.02.2017 представник апелянта, додатково подав клопотання про продовження строків розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 було продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів; розгляд апеляційної скарги відкладено на 28.02.2017 о 15:10 год.
09.02.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) ДП "Енергоринок" надійшли додаткові письмові пояснення у справі із наданням судової практики.
В судовому засіданні 28.02.2017 представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін з підстав викладених у письмових запереченнях на апеляційну скаргу.
Представник апелянта в судове засіданні 28.02.2017 не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи надані сторонами пояснення в судових засіданнях апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе прийняти рішення у справі у відсутності представника апелянта за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 15.05.2008 між сторонами укладено договір № 3/08-ЕЕ/4695/01, за умовами якого Позивач зобов'язався продавати, а Відповідач - купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.
ДПЕ продає, а ЕК купує електричну енергію в точках поставки на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в акті розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності (додаток 4 до цього Договору), в обсягах, які визначаються згідно з розділом 4 Договору ( п.3.2. договору).
У пункті до п. 3.4. договору, визначено, що середньозважена за розрахунковий місяць оптова ринкова ціна на купівлю електроенергії ЕК у ДПЕ розраховується відповідно до Правил ОРЕ на підставі щоденних погодинних обсягів купівлі електроенергії ЕК у ДПЕ, які визначаються відповідно до п. 4.2 договору.
Положенням п. 4.1 договору сторони передбачили, що ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.
Пунктом 4.1.1 договору сторони визначили, що повідомлення про добове (по годинах) споживання електроенергії надається ЕК електронною поштою на адресу ДПЕ до 9-ї години дня, попереднього до розрахункового.
Повідомлення про місячне (по годинах) споживання електроенергії надається ЕК електронною поштою на адресу ДПЕ до 25 числа місяця, попереднього до розрахункового.
Повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ надається ЕК до ДПЕ факсимільним зв'язком за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК. Оригінал наданого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб. В повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов'язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах. Вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії розраховується за встановленою НКРЕ прогнозною оптовою ринковою ціною з урахуванням встановленої НКРЕ суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу ЕК у зв'язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України. Розмір оплати по декадах або етапах визначається відповідно до п. 6.3 або п. 6.14-6.18 цього Договору. В разі визначення оплати за п. 6.14-6.18 Договору, в повідомленні у графі останнього етапу розмір оплати записується словами - "по факту".
Повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ надається до ДПЕ наступного дня після прийняття постанов НКРЕ, що встановлюють вищезгадані суми місячних обсягів дотацій та вирівнювальні націнки (знижки) на розрахунковий період.
Оплату за куплену електроенергію ЕК здійснює відповідно до ІВКОР грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ДПЕ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання ЕК, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, які регулюють порядок розрахунків за електроенергію, а також з інших рахунків ЕК (п. 6.1. договору).
Пунктом 6.2 договору сторони визначили, що перерахування коштів ЕК за куплену у ДПЕ електроенергію здійснюються кожного банківського дня розрахункового місяця з урахуванням умов пункту 6.3 і зараховується сторонами як оплата за електричну енергію, куплену ЕК у ДПЕ у цьому місяці з урахуванням умов п. п. 6.4 та 6.5 цього Договору та окремих рішень Кабінету Міністрів України.
У пункті 6.3 договору передбачено, що 11-го, 21-го та останнього числа розрахункового місяця ДПЕ перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ, як оплата ЕК електричної енергії, купленої за першу другу та третю декаду місяця відповідно.
Розмір оплати ЕК за першу декаду визначається шляхом множення 30% замовленого місячного споживання електроенергії і відповідно за другу декаду - 30% та за третю декаду - 40% на прогнозну оптову ринкову ціну, затверджену постановою НКРЕ з урахуванням суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом згідно постанови НКРЕ, що встановлює суму дотацій, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу ЕК у зв'язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України.
В разі здійснення корегування замовленого місячного обсягу купівлі електроенергії розмір оплати за третю декаду визначається відповідно до пункту 4.15.1 договору.
У 4.15 договору встановлено механізм корегування замовленого обсягу купівлі електроенергії, а саме передбачено, що в разі необхідності ЕК може скорегувати замовлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення коригування замовленого обсягу ЕК до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв'язком скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п. 4.1.1 цього Договору. Оригінал скорегованого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб. Сумарна за місяць вартість скорегованого замовленого обсягу купівлі електроенергії розраховується за встановленою НКРЕ прогнозною оптовою ринковою ціною з урахуванням суми місячного обсягу дотацій та компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом згідно з постановою НКРЕ, що встановлює суму дотацій, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу ЕК у зв'язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України. Скореговане повідомлення, отримане ДПЕ після 15 числа розрахункового місяця, не реєструється і не розглядається.
При здійсненні ЕК перерахування коштів за куповану в ДПЕ електроенергію відповідно до п.п. 6.2 та 6.3 цього договору розміри оплат в першій і другій декаді залишаються такими, що були вказані в повідомленні про замовлені місячні обсяги купованої електроенергії ЕК, наданому до ДПЕ відповідно до п. 4.1.1 до цього Договору. Розмір оплати за третю декаду визначається як різниця між скорегованою сумарною оплатою за місяць вартістю замовленого обсягу купівлі електричної енергії та розмірами оплат в перших двох декадах (п. 4.15.1).
Розмір оплати відповідачем за куповану у позивача електричну енергію за І, ІІІ декади січня 2016 року, ІІ, ІІІ декади лютого 2016 року, а також березень, квітень, травень і червень 2016 року підтверджується наявними у матеріалах справи звітами про надходження коштів від ДП "Регіональні електричні мережі" на рахунок ДП "Енергоринок" з розшифровкою платіжних доручень, а також довідками про стан виконання Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" умов п. 6.3 договору № 3/08-ЕЕ/4695/01 від 15.05.2008 в частині подекадної оплати купованої електроенергії у січні-червні 2016 року.
Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, останнім в порушення пункту 6.3 Договору здійснювалось прострочення оплати купленої у позивача електроенергії (здійснення подекадних розрахунків).
Даний факт сторонами не оспорюється, доказів в підтвердження протилежного відповідачем суду не надано.
Вказані порушення подекадних розрахунків також підтверджуються наявними в матеріалах справи вищезазначеними звітами та довідками, з яких вбачається, що відповідачем порушено умови п. 6.3 договору щодо подекадної оплати купованої електроенергії за І, ІІІ декади січня 2016 року, ІІ, ІІІ декади лютого 2016 року, а також березень, квітень, травень і червень 2016 року.
Пунктом 6.3.1 Договору передбачено, що в разі, якщо сума оплати, здійсненої Відповідачем за відповідну декаду, менша за визначену відповідно до п. 6.3 суму оплати з врахуванням переплати за попередню декаду розрахункового місяця, позивач надсилає відповідачу факсимільним зв'язком попередження про неповну декадну оплату електроенергії, купленої у позивача. відповідач зобов'язується здійснити перерахування недостатньої суми з поточного рахунку відповідача на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача впродовж двох банківських днів після закінчення відповідної декади, вказавши при цьому в призначенні платежу декаду, за яку здійснюється доплата.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вищевказаного пункту договору, позивачем було направлено на адресу Відповідача відповідні листи-попередження № 01/01, № 03/01, № 02/02, № 03/02, № 01/03, № 02/03, № 03/03, № 01/04, № 02/04, № 03/04, № 01/05, № 02/05, № 03/05, № 01/06, № 02/06, № 03/06 про неповну декадну оплату купленої електроенергії, у яких Позивач, крім іншого, просив терміново погасити існуючий борг за І, ІІІ декади січня 2016 року, ІІ, ІІІ декади лютого 2016 року, а також березень, квітень, травень і червень 2016 року і попередив про можливість застосування штрафних санкцій відповідно до п. 6.3.2 Договору у разі непогашення вказаної заборгованості.
Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач не здійснив повної декадної оплати купленої електроенергії, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 102960197,30 грн.
Відповідно до п. 6.3.2 Договору, у випадку нездійснення Відповідачем доплати згідно з п. 6.3.1 цього договору, позивач через 3 банківські дні після закінчення відповідної декади має право виставити відповідачу вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,05 % від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін, не більший від 3-х банківських днів з моменту отримання відповідачем письмового повідомлення від позивача. Цей пункт договору застосовується тільки у випадку, якщо відповідач порушив терміни подекадної оплати більше 3-х разів за останні 365 днів, що передують даті останнього порушення відповідачем умов п. 6.3.1 договору.
Матеріалами справи також підтверджується, що позивачем було надіслано Відповідачу претензії № 01/16-879 від 29.02.2016, № 02/16-896 від 04.04.2016, № 03/16-909 від 04.05.2016, № 04/16-923 від 30.05.2016, № 05/16-940 від 24.06.2016 та № 06/16-951 від 27.07.2016 про сплату штрафних санкцій на підставі п. 6.3.2 Договору у зв'язку з нездійсненням ним доплати за куплену електричну енергію.
Вказані претензії були отримані відповідачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, однак залишені без відповіді та належного реагування, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу Україди договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу (далі за текстом - ГК) України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як зазначено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" №01-06/928/2012 від 17.07.2012, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.
Пунктом 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2001 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначається, що нормою ст. 530 ЦК України передбачено, між іншим, можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.
В той же час, як зазначалося вище, п. п. 6.3, 6.3.1 договору сторони визначили строки та порядок розрахунків купованої відповідачем електроенергії.
Як встановлено судом першої інстанції та не оспорювалося сторонами, відповідачем в порушення пункту 6.3 договору здійснювалось прострочення оплати купленої у позивача електроенергії (здійснення подекадних розрахунків).
Вказані порушення подекадних розрахунків також підтверджуються наявними в матеріалах справи повідомленнями про замовлені обсяги купівлі електричної енергії, звітами про надходження коштів від ПАТ "Київенерго" та претензіями про сплату штрафних санкцій за відповідні місяці.
У пункт 1 ст. 230 ГК України передбачає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідачем не надано доказів своєчасних розрахунків за куповану у позивача електроенергію згідно з п. 6.3 договору.
Таким чином, оскільки відповідачем не надано доказів своєчасних розрахунків за куповану у позивача електроенергію згідно з п. 6.3 договору, колегія погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про стягнення штрафу в сумі 329344,73 грн.
Колегія суду доходить висновку, що підлягають спростуванню доводи апелянта відносно зменшення розмір штрафу у двадцять разів, які останній обгрунтовує особливостями здійснення господарської діяльності у сфері електропостачання та законодавчо обумовленою специфікою взаємовідносин між суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність у цій сфері.
Визнаються неспроможним і посилання скаржника на те, що останній не міг самостійно впливати на своєчасність розрахунків за електроенергію, насамперед, через не надходження відповідних платежів від підприємств вугільної промисловості, що повинні фінансуватися за рахунок державного бюджету, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч. 4 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення розміру неустойки та відстрочення виконання судового рішення - це право суду, а не його обов'язок, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість. Аналогічну позицію наведено у постановах Вищого господарського суду України від 18.02.2014 та від 29.04.2014 у справах № 904/5957/13 та № 16/3012/13.
Відповідно до п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вбачається, що під час розгляду заяв про зменшення неустойки чи відстрочення платежу судом, насамперед, повинно бути встановлено, що саме є підставою для задоволення наведеного клопотання, винятковість випадку, ступінь вини боржника, незначність прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Колегією суду перевірено розрахунок штрафу, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, 17.11.2015 ухвалою Господарського суду Київської області порушено провадження у справі № 911/4610/15 про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі".
Відповідно до ч. 15 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі за текстом - Закон про банкрутство), з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом.
Згідно абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство, до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Зазначена норма Закону про банкрутство конкретизована у абз. 4 п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013, згідно з яким, справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев'ята статті 16 ГПК). Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).
Таким чином, враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем у даній справі є поточною, тобто такою, яка виникла після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, яка знаходиться на стадії розпорядження майном (тобто не є такою, що утворилась, після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури), даний спір розглядається та вирішується шляхом його розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, не в межах справи про банкрутство.
Зазначене також знаходить своє відображення в абз. 7, 8 п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013: «Згідно з абзацом четвертим частини восьмої статті 23 Закону до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають будь-які (незалежно від характеру правовідносин) поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури кредитори з поточними вимогами до боржника повинні звертатися з такими вимогами до останнього в межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, чи розглянуті відповідні вимоги у позовному провадженні».
Отже з урахуванням вищенаведеного, нарахування штрафу за січень 2016 року не підпадає під дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, передбаченого ст. 19 Закону про банкрутство, оскільки вказані вимоги виникли після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, а як уже зазначалось вище - є поточними та підлягають розгляду господарським судом відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство у позовному провадженні.
Колегія суддів відзначає, що укладаючи з позивачем договір, відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати подекадні розрахунки за куповану електроенергію, в той час як несвоєчасне виконання контрагентами відповідача своїх зобов'язань перед ним становить один з можливих ризиків та, відповідно, не може бути підставою для звільнення повністю чи частково відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
У рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що зобов'язання повинні ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У рішенні Конституційного Суду України № 15-рп/2004 від 02.11.2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд врахував вказані норми цивільного законодавства та вирішив відмовити у зменшенні суми штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача. При цьому, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд діяв виключно в межах повноважень, встановлених нормами матеріального та процесуального права.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд врахував вказані норми цивільного законодавства та вирішив відмовити у зменшенні суми штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача. При цьому, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд діяв виключно в межах повноважень, встановлених нормами матеріального та процесуального права.
Колегія суддів зауважує, що відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, господарським судом враховано ступінь виконання зобов'язань кожною зі сторін, причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, значне прострочення у виконанні зобов'язання, відповідності розміру штрафу наслідкам порушення, враховані пояснення відповідача та позивача.
У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 44, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" на рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2016 у справі № 911/3330/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2016 у справі № 911/3330/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 911/3330/16 повернути до Господарського суду Київської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складено 02.03.2017.
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков