02 березня 2017 року Справа № 915/76/2013
м. Миколаїв
Кредитори:
1) ОСОБА_1 (АДРЕСА_1),
2) Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, адреса для листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Фалеєвська, 14/1),
3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" (04112, м. Київ, вул. Сікорського, 8, поверх 6),
4) Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 39).
Банкрут: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (54058, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).
Ліквідатор: Капінус Андрій Анатолійович (АДРЕСА_3).
Суддя Давченко Т.М.,
при секретарі Говоріній А.Е.,
за участю:
від кредитора 4: Биковський Д.Ю. - довіреність б/н від 28.02.2017,
ліквідатор банкрута: Капінус А.А.,
присутній представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 (довіреність № 3483 від 21.11.2016).
Суть спору: про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2013 порушено провадження у справі № 915/76/2013 за заявою кредитора - ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6) про банкрутство боржника - ФОП ОСОБА_2 за ознаками ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції від 30.06.1999 (далі - Закон про банкрутство).
Постановою суду від 17.01.2013 ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, визнано грошові вимоги ОСОБА_6, якого в подальшому замінено на правонаступника - ОСОБА_1, у сумі 678 005 грн. 08 коп., ліквідатором призначено арбітражного керуючого Капінус Андрія Анатолійовича.
26.11.2013 до суду від Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Укрсоцбанк" надійшло клопотання за вих. № 19.501-86/12833 від 26.11.2013 про припинення провадження у справі про банкрутство.
12.05.2014 до суду від ліквідатора банкрута надійшло заперечення № 02-02/152 від 12.05.2014 на вищевказане клопотання ПАТ "Укрсоцбанк".
Розгляд вказаного клопотання неодноразово відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.
Представник ПАТ "Укрсоцбанк" у судове засідання 02.03.2017 не з'явився, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином (Т. 3, а. с. 183, 186), про причини нез'явлення суд не повідомив.
У судовому засіданні ліквідатор банкрута та представники кредиторів проти задоволення клопотання ПАТ "Укрсоцбанк" про припинення провадження у справі про банкрутство заперечували.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ПАТ "Укрсоцбанк" про припинення провадження у справі про банкрутство, з огляду на наступне.
З 19.01.2013 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року, який визначив новий порядок застосування Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до п. 1-1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону (в редакції Закону № 5405-VI від 02.10.2012) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Отже, при розгляді даної справи судом застосовуються норми попередньої редакції Закону про банкрутство, оскільки постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури була прийнята 17.01.2013, тобто до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з ч. 2 ст. 47 Закону про банкрутство заяву про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця можуть подати кредитори, за винятком кредиторів, вимоги яких пов'язані з зобов'язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, кредиторів, які мають вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру.
За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 6 Закону про банкрутство право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 48 Закону про банкрутство за заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що:
кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;
безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника;
неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;
боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати;
банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
суб'єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо), а також фізичні особи - підприємці за грошовими зобов'язаннями, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
Як свідчать матеріали справи, 10.01.2013 кредитор звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, посилаючись на наявність безспірної заборгованості перед кредитором у сумі 678 005,08 грн.
Зазначена заборгованість виникла на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.09.2012 у справі № 2/1412/4218/12, яке набрало законної сили 17.09.2012, виданого на його виконання виконавчого листа № 2/1412/4218/12 від 19.09.2012.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 17.01.2013 встановлено наявність у боржника безспірної заборгованості перед ініціюючим кредитором у сумі 678 005 грн. 08 коп. Постанова Господарського суду Миколаївської області від 17.01.2013 на даний час не оскаржена, а отже являється чинною.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, листом № 35495/01.02-38 від 30.12.2016 Заводський відділ державної виконавчої служби міста Миколаєва повідомив суд, що заява ОСОБА_6 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/1412/4218/12, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва, надійшла до відділу 03.10.2012. Виконавче провадження № 35011493 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1412/4218/12, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва, відкрито 09.10.2012.
При цьому, в матеріалах справи міститься копія постанови від 02.11.2012 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/1412/4218/12, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва.
Листом № 4210/14.24-41/зас від 01.03.2017 Заводський відділ державної виконавчої служби міста Миколаєва повідомив суд, що надати до суду матеріали виконавчого провадження № 35011493 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1412/4218/12, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва, відсутня можливість, так як, згідно п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008, актом про вилучення виконавчих проваджень проведено знищення виконавчих проваджень, завершених за виконавчими документами у 2013 році, через закінчення строків їх зберігання.
За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому, доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні за вих. № 19.501-86/12833 від 26.11.2013 про припинення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Укрсоцбанк" не надано, більше того, доводи заявника спростовуються матеріалами справи.
З урахуванням усього вищевикладеного, ретельно дослідивши та оцінивши усі подані в справу докази, суд дійшов висновку, що підстави для припинення провадження у даній справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 24, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції від 30.06.1999), ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" за вих. № 19.501-86/12833 від 26.11.2013 про припинення провадження у справі про банкрутство відмовити.
Суддя Т.М. Давченко