Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
02 березня 2017 року справа № 927/1550/15
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
Відповідач: NV PALETTEN DE BACKER, Sint-Jansstraat 11 8970 POPERINGE Belgia ВЕ0426.292.630 ВЕ63 2850 3374 4208
предмет спору: про стягнення 258781,65 грн
Суддя Л.М.Лавриненко
від позивача: ОСОБА_2, довіреність №211 від 24.02.2017, представник
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (м. Чернігів, Україна) звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до NV PALETTEN DE BACKER, Sint-Jansstraat 11 8970 POPERINGE Belgia ВЕ0426.292.630 ВЕ63 2850 3374 4208 (Бельгія) про стягнення 258781,65 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.12.2015 дану позовну заяву прийнято до розгляду суддею Блохіною Ж.В. та порушено провадження у справі №927/1550/15. Розгляд справи призначено на 29.06.2016 о 10:00 год. Провадження у справі зупинено до 29.06.2016.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.06.2016 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 29.06.2016 розгляд справи відкладено на 07.09.2016 на 10:00 год. Одночасно даною ухвалою провадження у справі було зупинено до 07.09.2016 у зв'язку з необхідністю надсилання судового доручення про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2016 провадження у справі поновлено.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2016 розгляд даної справи відкладено на 22.11.2016 на 10:00 год. Провадження у справі зупинено на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з необхідністю надсилання судового доручення про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави, до 22.11.2016.
Розпорядженням керівника апарату суду № 02-01/20/16 від 12.09.2016 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №927/1550/15", у зв'язку з припиненням повноважень судді Блохіної Ж.В., 12.09.2016 призначено повторний автоматизований розподіл господарської справи № 927/1550/15.
Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи, справа №927/1550/15 передана на розгляд судді Лавриненко Л.М.
Ухвалою суду від 14.09.2016 справу №927/1550/15 прийнято до розгляду суддею Лавриненко Л.М.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.11.2016 провадження у справі №927/1550/15 поновлено.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.11.2016 розгляд даної справи відкладено на 02.03.2017 на 10:00 год. Провадження у справі зупинено на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з необхідністю надсилання судового доручення про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави до 02.03.2017.
06.10.2016 (№16848 вхідної кореспонденції загального відділу суду) на адресу Господарського суду Чернігівської області надійшли документи компетентного органу іноземної держави - Державної федеральної служби юстиції Бельгії, які підтверджують факт вручення 30.08.2016 відповідачу ухвали суду від 29.06.2016 про поновлення провадження у справі та ухвали суду від 29.06.2016 про відкладення розгляду справи.
24.11.2016 (№20045 вхідної кореспонденції загального відділу суду) на адресу Господарського суду Чернігівської області надійшли документи компетентного органу іноземної держави - Державної федеральної служби юстиції Бельгії, які підтверджують факт вручення 12.10.2016 відповідачу ухвали суду від 07.09.2016 про поновлення провадження у справі та ухвали суду від 14.09.2016 про прийняття суддею Лавриненко Л.М. справи №927/1550/15 до розгляду.
Крім того, в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.12.2016, відповідно до якого 09.12.2016 компетентним органом іноземної держави - Державною федеральною службою юстиції Бельгії було отримано поштове відправлення Господарського суду Чернігівської області від 02.12.2016. Доказів вручення компетентним органом іноземної держави - Державною федеральною службою юстиції Бельгії процесуальних документів суду від 22.11.2016 поновлення провадження у справі та ухвали суду від 22.11.2016 про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
30.01.2017 електронною поштою на адресу суду відповідачем надіслано примірник контракту, підписаного відповідачем та надісланого на адресу позивача, а також примірник листа в додатку до якого на адресу позивача було надіслано замовлення згідно контракту №01 та додатку №1 до зазначеного контракту. Суд долучив отримані документи до матеріалів справи.
22.02.2017 від відповідача надійшов лист з додатковими поясненнями, в яких відповідач зазначає, що згідно додатку №1 від 07.04.2015 до контракту № 01 позивачем згідно рахунку-фактури №1 від 08.07.2015 доставлено вантаж брус 76*90 заліковий та оплачуваний розмір, 78*93 пильний розмір, вартість вантажу 2052,04 євро. Оплата отриманого товару здійснена в повному обсязі згідно виставленого рахунку-фактури. Відповідно до рахунку фактури №2 від 03.09.2015 прибув товар на суму 4980,03 євро який не відповідав вимогам п.п.1, 2 додатку №1 від 07.04.2015 до контракту №01, а саме було доставлено брус 70*90 на час отримання брус вже був розпиляний, проте даний товар було прийнято згідно досягнутої домовленості. Домовленість між сторонами підтверджується надісланим позивачу замовленням №28874, претензій до отриманого товару позивачу пред'явлено не було, проте на адресу позивача електронним листом направлено прохання в подальшому не здійснювати розпил бруса. Також в додаткових поясненнях відповідач наголошує, що оплата рахунку фактури №2 від 03.09.2015 здійснена в повному обсязі, оплата рахунку-фактури №3 та №4 була здійснена згідно з виставленими позивачем рахунками №3 від 22.10.2015 на суму 1000,06 євро та № 4 від 23.10.2015 на суму 1000,00 євро. Додатково відповідач повідомляє суд, що додаток №3 до контракту №01 не може надати суду, оскільки, такого додатку не існує, відповідно такий додаток відповідачем не підписувався. Примірник контракту №01, який надано відповідачем, що надсилався позивачу електронною поштою, не відповідає примірнику контракту наданому позивачем. Підписаний відповідачем контракт закінчується п.7, тоді як в примірнику контракту №01 наданого позивачем міститься пункт 7.1. - «Даний контракт вступає в силу з моменту підписання і діє до 07.04.2016 або до повного виконання сторонами обов'язків». Відповідно наступний пункт контракту №01 «Найменування, адреса та банківські реквізити сторін» стає пунктом 8. Підписаного з боку позивача контракту №01 відповідач не має, тому не вимогу суду надати оригіналу контракту не може. Крім того, відповідач зауважує, що печатка NV PALETTEN DE BACKER була проставлена на всіх аркушах контракту № 01, в тому числі на першому аркуші додатку №1 в той же час як наданий позивачем додаток №3 печатки NV PALETTEN DE BACKER на 1 аркуші не містить, а 2 аркуш додатку відображає лише реквізити сторін. Окремо відповідач звертає увагу суду на те, що всі замовлення та рахунки-фактури надсилались електронною поштою тому оригінали рахунків-фактур №3 та №4 надати на вимогу суду відповідач не може.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2017 провадження у справі №927/1550/15 поновлено.
Представником позивача в судовому засіданні 02.03.2017 подано письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.
У судовому засіданні 02.03.2017 позивачем подано письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що 07.04.2015 між позивачем та відповідачем укладено контракт № 01 на поставку товарів (пиломатеріалів), однак відповідачем додано до матеріалів справи копію контракту № 01 без дати та зі зміненими та відсутніми пунктами: пунктом 7, підпунктом 7.1. і пунктом 8, який не містив підпису та печатки позивача. Позивач стверджує, що ціну на поставлений за інвойсами № 3 від 05.10.2015 та № 4 від 06.10.2015 не змінював, а виставляючи відповідачу інвойси № 3 від 22.10.2015 та № 4 від 23.10.2015 позивач намагався отримати в добровільному порядку частину коштів за поставлений товар.
Позивачем, у судовому засіданні 02.03.2017 подано заяву про зміну підстав позову, в якій позивач зазначає, що асортимент та ціна товару, по якому виникла заборгованість обґрунтовується в позові додатком №3 від 20.09.2015 до контракту № 01 від 07.04.2015. Згідно додатку №1 до контракту № 01 від 07.04.2015 який був підписаний між позивачем та відповідачем був зазначений розмір дошки 17*93*1200 та її ціна. Отже, асортимент та ціну пиломатеріалів (товару), що поставлялись позивачем у жовтні 2015 року визначався сторонами в додатку №1 та в додатку № 3 до контракту № 01 від 07.04.2015 тому посилання відповідача на відсутність замовлення на дошку розміром 17*93*1200 вважає безпідставним. Також позивач вважає безпідставною відмову відповідача від оплати товару, оскільки замовлений товар було прийнято відповідачем та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 258781,65 грн заборгованості за товар, поставлений на підставі додатків №1 та №3 до контракту № 01 від 07.04.2015.
Відповідно до частини 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Вимога позивача, щодо стягнення з відповідача на користь позивача 258781,65 грн. заборгованості за поставлений товар, викладена в позовній заяві обґрунтовується невиконанням відповідачем умов контракту № 01 від 07.04.2015 та додатків до нього. У позовній заяві відсутні конкретні посилання на додаток № 3 до контракту № 01 від 07.04.2015 .
Додатки до контракту є його невід'ємною його частиною не залежно від їх можливої кількості, а тому посилання на різні додатки до одного і того ж контракту не є зміною підстави позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, на яких ґрунтується вимога позивача викладена в позовній заяві, та обставини і вимоги, викладені позивачем в заяві про зміну підстав позову, суд доходить висновку, що подана позивачем заява по суті є додатковим обґрунтуванням позовних вимог.
Крім того, в судовому засіданні 02.03.2017 позивачем подано клопотання про залучення до матеріалів справи копій додатку №1 до контракту №01 від 07.04.2015, міжнародної товарно-транспортної накладної А№269337 від 08.07.2015, копії декларації ЕК 10 АА №102110000/2015/013691, копії інвойсу №1 від 08.07.2015, копії платіжного доручення від 21.07.2015, міжнародної товарно-транспортної накладної А№108919 від 04.09.2015, копії декларації ЕК 10 АА №102110000/2015/015167, копії інвойсу №2 від 03.09.2015, копії платіжного доручення від 29.09.2015.
Суд задовольнив клопотання позивача, залучивши документи до матеріалів справи.
У судовому засіданні 02.03.2017 судом було здійснено огляд оригіналів документів, на яких стоять оригінали печатки позивача та копії печатки відповідача: додатку №1 до контракту №01 від 07.04.2015; додатку №3 від 20.09.2015 контракту №01 від 07.04.2015; контракту №01 від 07.04.2015; оригіналів CMR від 05.10.2015, CMR №0000052 від 06.10.2015, CMR №269337 від 08.07.2015, CMR №108919 від 04.09.2015; оригіналів електронних декларацій на суму 5356,8000 євро, на суму 6707,2500 євро, на суму 2201,9800 євро, на суму 4992,0700 євро; оригіналів інвойсів №1 від 08.07.2015 на суму 2201,98 євро, №2 від 03.09.2015 на суму 4980,03 євро, №3 від 05.10.2015 на суму 5356,80 євро та №4 від 06.10.2015 на суму 6707,25 євро; оригіналів платіжних доручень в іноземній валюті від 21.07.2015, від 29.09.2015 та від 09.11.2015; оригіналу претензії від 09.12.2015.
Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується наданими відповідачем поясненнями по справі, а тому суд у судовому засіданні 02.03.2017 перейшов до розгляду справи по суті.
Інших заяв та клопотань на час розгляду справи до суду не надходило.
Представник позивача виклав позовні вимоги.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою), зокрема і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право".
Згідно із ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Даний нормативний акт є спеціальною нормою у порівнянні з нормами Господарського процесуального кодексу України щодо визначення підсудності.
07.04.2015 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач по справі) та фірмою NV PALETTEN DE BACKER (відповідач по справі) укладено контракт № 01.
Згідно п.1.1, 1.2. контракту №01 від 07.04.2015 продавець - Фізична особа- підприємець ОСОБА_1 зобов'язується поставити споживчі товари покупцю - NV PALETTEN DE BACKER в кількості та асортиментним переліком, визначеним в додатку до контракту за ціною товару яка є остаточною і погодженою в додатку до контракту.
Згідно п.5.1. контракту №01 від 07.04.2015 сторони погодили, що всі спори та розбіжності, що можуть виникнути із даного договору або у зв'язку з ним, підлягають вирішенню в суді Чернігова в Україні.
Відповідно при розгляді даної справи суд застосовує процесуальне право України - Господарський процесуальний кодекс України.
У відповідності до ст. 32,33 Закону України "Про міжнародне приватне право", зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження. Дійсність правочину, його тлумачення та правові наслідки недійсності правочину визначаються правом, що застосовується до змісту правочину.
Статтею 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Пунктом 6.1. контракту сторони визначили, що у всьому іншому, що не врегульовано цим договором, сторони керуються Конвенцією ООН Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 11 квітня 1980 року.
Отже, сторонами в контракті визначено, що до даних правовідносин застосовується Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 11 квітня 1980 року.
Статтею 3 Конвенції визначено, що договори на поставку товарів, які потребують подальшого виготовлення або виробництва, вважаються договорами купівлі-продажу, якщо сторона, що замовляє товар, не бере на себе зобов'язання поставити істотну частину матеріалів, необхідних для виготовлення або виробництва таких товарів.
Таким чином, укладений між сторонами контракт №01 від 07.04.2015, за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
У відповідності до ст. 11, 12, 13 Конвенції не вимагається, щоб договір купівлі-продажу укладався чи підтверджувався у письмовій формі або підпорядковувався іншій вимозі щодо форми. Він може доводитися будь-якими засобами, включаючи свідчення. Будь-яке положення статті 11, статті 29 частини II цієї Конвенції, яке допускає, щоб договір купівлі-продажу, його зміна та припинення за згодою сторін або оферта, акцепт чи будь-яке інше вираження наміру здійснювалися не в письмовій, а в будь-якій іншій формі, незастосовне, якщо хоча б одна зі сторін має своє комерційне підприємство в договірній державі, яка зробила заяву на підставі статті 96 цієї Конвенції. Сторони не можуть відступати від цієї статті чи змінювати її дію. Для цілей цієї Конвенції під "письмовою формою" розуміються також повідомлення телеграфом і телетайпом.
У пункті 7.1. контракту № 01 від 07.04.2015, доданого позивачем до позовної заяви, зазначено, що контракт вступає в силу з моменту підписання і діє до 07.04.2016 або до повного виконання сторонами зобов'язань.
Доданий відповідачем до доповнення до письмового відзиву на позов примірник контракту № 01, не містить дати та місця його укладення, закінчується пунктом 7 «Найменування, адреса та банківські реквізити сторін», тоді як в примірнику контракту №01 від 07.04.2015, наданого позивачем, міститься дата та місце його укладення та пункт 7.1. в редакції: «Даний контракт вступає в силу з моменту підписання і діє до 07.04.2016 або до повного виконання сторонами обов'язків», а «Найменування, адреса та банківські реквізити сторін» викладено в пункті 8.
Відповідач у своїх поясненнях заперечує щодо підписання контракту в редакції, наданій позивачем. Оригінал контракту № 01 від 07.04.2015 позивачем не надано для огляду в судове засідання. Позивачем надано лише контракт № 01 від 07.04.2015, на якому міститься ксерокопія підпису та печатки відповідача і оригінал підпису та печатки позивача. Доказів, які підтверджують, який саме текст контракту було направлено позивачем відповідачу електронною поштою суду також не надано.
Таким чином, суд доходить висновку, що із наявних в матеріалах справи документів не можна зробити беззаперечного висновку, на підставі якого саме контракту здійснювалась поставка товару.
У відповідності до ст. 30 Конвенції, продавець зобов'язаний поставити товар, передати документи, що стосуються його, та передати право власності на товар відповідно до вимог договору та цієї Конвенції.
У підтвердження узгодження між сторонами асортименту і ціни товару, який підлягав поставці, відповідно до п.1.1. та 1.3. контракту № 01, позивачем до матеріалів справи надано копію додатку № 3 від 20.09.2015 до контракту № 01 від 07.04.2015, в якому визначено, що поставці підлягає дошка (22*98*1200), дошка (22*95*1000) - пильний розмір, дошка (19*95*1200), дошка (19*92*1000) - заліковий та оплачуваний розмір. Ціна: дошка - 165 євро; дошка (19*95*1200) - пильний розмір, дошка (17*93*1200) - заліковий та оплачуваний розмір. Ціна: дошка - 155 євро. Специфікація товару: заготовка для тари повинна бути прямокутною з будь-якої деревини природної вологості. Сучки будь-які невипадаючі. Вологість деревини природна. Не допускається гниль, пліснява, сліди пошкодження комахами, випадаючі, гнилі, табачні сучки; пластові, торцеві (глибокі) тріщини, покоробленість, крилуватість, хвилястість пропилу. Всі кути перетину 90 градусів. Пиломатеріали повинні бути рівно торцовані з двох боків. Допускається обзол 1/3 від товщини і до 20см довжини від краю, синева до 10-20% від площі для групи А. Брусок необроблений антисептиком, дошка оброблена антисептиком. Умови поставки DAP - Поперінге.
Відповідач щодо факту підписання додатку № 3 до контракту № 01 від 07.04.2015 заперечував, вказуючи на те, що між сторонами було підписано лише додаток № 1.
Оригінал додатку № 3 до контракту № 01 від 07.04.2015 позивачем не надано для огляду в судове засідання. Позивачем надано лише додаток № 3 до контракту № 01 від 07.04.2015 на якому міститься ксерокопія підпису та печатки відповідача і оригінал підпису та печатки позивача. На першому аркуші додатку № 3 відсутні підписи і печатки сторін. Доказів направлення позивачем відповідачу електронною поштою додатку № 3 до контракту та його підписання і повернення відповідачем, позивачем суду також не надано.
Також сторонами у підтвердження узгодження між сторонами асортименту і ціни товару, який підлягав поставці, відповідно до п.1.1. та 1.3. контракту № 01 від 07.04.2015, позивачем і відповідачем до матеріалів справи надано копію додатку № 1 до контракту № 01 від 07.04.2015, в якому визначено, що поставці підлягає брусок (78*93*2400), дошка (17*93*1200) - пильний розмір; брусок (76*90*2400), дошка (15*90*1200) заліковий та оплачуваний розмір. Ціна: брусок - 145 Євро; дошка - 155 євро. Специфікація товару: заготовка для тари повинна бути прямокутною з будь-якої деревини природної вологості. Сучки будь-які невипадаючі. Вологість деревини природна. Не допускається гниль, пліснява, сліди пошкодження комахами, випадаючі, гнилі, табачні сучки; пластові, торцеві (глибокі) тріщини, покоробленість, крилуватість, хвилястість пропилу. Всі кути перетину 90 градусів. Пиломатеріали повинні бути рівно торцовані з двох боків. Допускається обзол 1/3 від товщини і до 20см довжини від краю, синева до 10-20% від площі для групи А. Брусок необроблений антисептиком, дошка оброблена антисептиком.
Приймаючи до уваги, що позивачем не надано суду для огляду оригінал додатку № 3 до контракту № 01 від 07.04.2015, а відповідач заперечує щодо факту його укладення, а тому суд доходить висновку, що узгодження асортименту і ціни товару, який підлягав поставці, сторонами було здійснено, шляхом укладення додатку № 1 до контракту № 01 від 07.04.2015.
Доказів узгодження сторонами кількості товару, який підлягав поставці по контракту №01 від 07.04.2015, сторонами суду не надано.
Розділом 2 контракту № 01 від 07.04.2015 від сторони погодили, що поставка товарів здійснюється на умовах FCA у відповіності з Інкотермс в редакції Міжнародної торгової палати 2010 року. Однак, додатково на продавця покладається обов'язок за власний рахунок здійснення завантаження товару на транспортний засіб. Перевезення товару здійснюється транспортним засобом, спеціально обладнаним для перевезення товару даного виду Упаковка і маркування товару мають відповідати звичайним вимогам, забезпечуючим безпечну доставку, а також дотримання митних процедур. Товар має супроводжуватись інвойсом і специфікацією продавця.
Пунктами 3.1.-3.3. контракту № 01 від 07.04.2015 сторони визначили, що розрахунки за контрактом здійснюються у формі банківського переказу через кореспондентський рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» протягом 7 днів після розвантаження. Суми банківських комісій, сплачених за переказ розподіляються наступним чином: покупець сплачує комісії, що підлягають сплаті в банку своєї країни, продавець сплачує комісію, що підлягають сплаті в банку своєї країни. Валютою контракту (інвойсу) і валютою платежу по даному контракту являється Євро. Оплата за доставку здійснюється покупцем на місці відвантаження готівковими коштами по пред'явленому водієм рахунку. Сума доставки віднімається від загальної суми оплати.
Відповідачем до матеріалів справи надані копії замовлень на поставку ФОП ОСОБА_1 товару, а саме замовлення:
- №28107 від 07.04.2015 на брус 76*90*2400мм 30 м.куб. за ціною 145 євро за м.куб, доска 15*90*1200 SinestoB 30м.куб за ціною 155 євро за м.куб.;
- № 28874 від 04.08.2015 на брус 70*90 30 м.куб. за ціною 145 євро за м.куб;
- № 29103 від 15.09.2015 дошка камерної сушки 19*95*1200мм 20 м.куб., 19*92*1000мм 20 м.куб. за ціною 165 євро за м.куб.,
Як вказує відповідач і що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) А № 269337 від 08.07.2015 та А № 108919 та деклараціями ЕК 10 АА № 102110000/2015/013691 та ЕК 10 АА № 102110000/2015/015167 за замовленнями № 28107 та 28874 було поставлено брус 76*90 в кількості 26,214 м.куб та брус 70*90 в кількості 34,428 м.куб.
Доказів виконання замовлення 28107 щодо поставки дошки 15*90*1200 SinestoB в кількості 30м.куб. позивачем суду не надано.
Відповідно до виставлених відповідачу інвойсів № 1 від 08.07.2015 на суму 2052,04 євро та № 2 від 03.09.2015 на суму 4980,03 євро, загальна вартість товару отриманого за замовленнями № 28107 від 07.04.2015 та 28874 від 04.08.2015 склала 7032,07 євро.
Відповідач за отриманий товар розрахувався в повному обсязі, сплативши позивачу 17.07.2015 - 2052,04 євро, 25.09.2015 4980,03 євро. Оплата товару підтверджується доданою відповідачем до матеріалів справи випискою з банківського рахунку відповідача від 08.02.2017. Факт оплати отриманого відповідачем товару за замовленнями № 28107 від 07.04.2015 та 28874 від 04.08.2015 позивачем не заперечується.
Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної від 05.10.2015 та митної декларації № 102110000/2015/015914 ФОП ОСОБА_1 (а.с.22-24) було поставлено NV PALETTEN DE BACKER 36 пакетів пиломатеріалу листяних порід (тополя) - 34,56 м.куб. До накладної позивачем додано інвойс (рахунок-фактура) №3 від 05.10.2015.
Як вбачається з рахунку-фактури № 3 від 05.10.2015 (а.с.21) вантажем є 36 пачок пиломатеріалу листяних порід (тополя) - 34,56 м.куб., розмір 17*93*1200 ціна 155 євро м.куб. загальна сума 5356,80 євро.
У графі 19 особливі відмітки міжнародної товарно-транспортної накладної від 05.10.2015 відповідачем 09.10.2015 проставлено відмітку «Вантаж прийнято на зберігання. Дошка не придатна для використання».
Пунктами 1 ст. 35, ст. 36, п.1 ст. 38 Конвенції, визначено, що продавець повинен поставити товар, який за кількістю, якістю й описанням відповідає вимогам договору і який затарований чи упакований так, як це вимагається за договором. Продавець несе відповідальність за договором і за цією Конвенцією за будь-яку невідповідність товару, яка існує в момент переходу ризику на покупця, якщо навіть ця невідповідність стає очевидною тільки пізніше. Покупець повинен оглянути товар або забезпечити його огляд у такий короткий строк, який практично можливий за даних обставин.
Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної від 05.10.2015 та митної декларації № 102110000/2015/015914 товар надійшов відповідачу 09.10.2015.
Відповідачем вже 09.10.2015 було направлено на електронну поштову скриньку позивачу рекламацію, а також фотографії отриманої продукції, в якій відповідач зазначає, що вантаж по інвойсу № 3 NV PALETTEN DE BACKER прийняти не може, оскільки суха береза в виробництві відповідача не використовується. Товар відвантажено без замовлення, дошка поведена, розпил нерівномірний, ширина доставленої дошки довільна. Машину розвантажено, щоб звільнити транспорт.
Листами надісланим відповідачу електронною поштою 12.10.2015 позивач зазначив, що переглянувши додаток №1 до контракту та інвойс № 3 було допущено помилку, заліковий та оплачуваний розмір згідно додатку №1 до контракту дійсно становить 15*90*1200мм. Також листом від 12.10.2015 позивач пропонує відповідачу переробити інвойс № 3 та розглянути можливість прийняти доставлений згідно з інвойсом №3 товар за 50% його вартості.
Пленумом Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011, передбачено, зокрема п.2.5., що будь-які подані учасниками процесу докази (зокрема, стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.
Надісланим 12.10.2015 електронним листом позивач підтвердив факт доставки пиломатеріалу, переліченому у виставленому інвойсі (рахунку фактурі) №3, як такого, що не відповідає додатку №1 до контракту № 01 від 07.04.2015.
Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної від 06.10.2015 № 0000052 та митної декларації № 102110000/2015/015929 (а.с.26-28) ФОП ОСОБА_1 поставлено NV PALETTEN DE BACKER, 36 пакетів пиломатеріалу листяних порід (тополя) - 40,65 м.куб. До накладної позивачем додано інвойс №4 від 06.10.2015.
Як вбачається з інвойса № 4 від 06.10.2015 (а.с.134) вантажем є 36 пачок пиломатеріалу листяних порід (тополя) - 10,65 м.куб., розмір 19*92*1000 та 30 м.куб. 19*95*1200, загальний об'єм 40,65 м.куб., ціна 165 євро м.куб. загальна сума 6707,25 євро.
У графі 19 особливі відмітки міжнародної товарно-транспортної накладної від 05.10.2015 відповідачем проставлено відмітку «Not unloaded. The load is resused. The boards are not conform».
Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною від 06.10.2015 № 0000052 та митною декларацією № 102110000/2015/015929 товар надійшов відповідачу 12.10.2015.
Відповідачем 12.10.2015 електронною поштою на адресу позивача NV PALETTEN DE BACKER направлено рекламацію та фотографії отриманої продукції, в якій вказано про неможливість прийняти доставлені згідно з інвойсом № 4 від 06.10.2015 пиломатеріали, оскільки доставлена дошка непридатна для використання, розпил нерівномірний, ширина та довжина дошки не постійні, дошка поведена, з чорнотою, місцями присутня пліснява.
14.10.2015 надісланим електронною поштою листом позивач запропонував відповідачу придбати доставлені за товаротранспортними накладними від 05.10.2015 та від 06.10.2015 № 0000052 пиломатеріли за 2000 євро.
У відповідності до ч. 1 ст. 39 Конвенції, покупець втрачає право посилатися на невідповідність товару, якщо він не повідомляє продавця про характер невідповідності, в розумний строк після того, як вона була чи повинна була бути виявленою покупцем.
Аналізуючи матеріали справи, суд доходить висновку, що відповідачем, як покупцем товару, було своєчасно проінформовано позивача, як продавця товару, про невідповідність отриманого товару.
У відповідності до ст. 50 Конвенції, якщо товар не відповідає договору й незалежно від того, чи була вартість вже оплачена, покупець може знизити ціну в тій пропорції, в якій вартість, котру фактично поставлений товар мав на момент поставки, співвідноситься з вартістю, яку на той момент мав би товар, відповідний договору.
Як слідує із матеріалів справи, у відповідності до досягнутих сторонами домовленостей, позивачем було зменшено ціну товару та виставлено відповідачу інвойс № 3 від 22.10.2015 на оплату дошки 17*93*1200 6,452м.куб за ціною 155 євро м.куб. на суму 1000,06євро; інвойс №4 від 23.10.2015 на оплату дошки 19*92*1000 1м.куб. та дошки 19*95*1200 5,06м.куб за ціною 165євро м.куб. на суму 1000,00євро.
Факт переписки та узгодження між сторонами вартості поставленого товару по інвойсу № 3 та інвойсу № 4 підтверджується наданою відповідачем до матеріалів справи роздруківкою з електронної пошти, а також інвойсами № 3 від 22.10.2015 на суму 1000,06євро та №4 від 23.10.2015 на суму 1000,00євро, які були виставлені позивачем відповідачу повторно, після узгодження нової ціни, та копії яких додані до матеріалів справи. Наявність вказаного листування позивачем не спростовано.
Отже, зниження ціни товару відбулось за погодженням сторін, з дотриманням вимог ст. 50 Конвенції.
В силу ст. 53, 59 Конвенції покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції. Покупець зобов'язаний сплатити вартість у день, який встановлено чи може бути визначено згідно з договором та цією Конвенцією, без необхідності якогось запиту або виконання яких-небудь формальностей з боку продавця.
Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі і виставлені інвойси № 3 від 22.10.2015 та № 4 від 23.10.2015 оплатив повністю, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією платіжного доручення від 05.11.2015 на суму 2000,06 євро, і проти чого не заперечує позивач.
Твердження позивача про те, що він не змінював ціну на товар, а виставляючи інвойси № 3 від 22.10.2015 на суму 1000,06 євро та інвойс № 4 від 23.10.2015 на 1000 євро намагався отримати в добровільному порядку частину коштів за поставлений товар, судом до уваги не приймається з наступних підстав.
Інвойс - це документ (рахунок-фактура, яка використовується при експорті й імпорті якої-небудь продукції), що містить перелік товарів із вказівкою їх вартості, формальних особливостей (кольору, ваги і т.д.), умов поставки й відомостей про відправника-одержувача. Інвойс підтверджує зобов'язання покупця перед продавцем. При передачі даного документа у першого виникає зобов'язання оплатити товар з його пред'явленням. Таким чином, даний формуляр продавцем передається покупцеві вже при продажу конкретного товару.
У міжнародній товарно-транспортній накладній від 06.10.2015 № 0000052 йде посилання саме на інвойс № 4 від 06.10.2015, у міжнародній товарно-транспортній накладній від 05.10.2015 на інвойс № 3 від 05.10.2015. Позивачем були змінені саме інвойси № 3 та № 4.
Належних доказів, які б підтверджували, що позивачем додатково здійснювалась відповідачу поставка товару, у зв'язку з чим позивачем були виставлені відповідачу на оплату інвойси № 3 від 22.10.2015 року на суму 1000,06 євро та № 4 від 23.10.2015 на суму 1000 євро, позивач суду не надав.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
У відповідності до вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
У порушення вищезазначених вимог, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів та не доведено наявність заборгованості відповідача за отриманий товар згідно міжнародних товарно-транспортних накладних від 06.10.2015 № 0000052 та від 05.10.2015.
За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 258781,65 грн, за поставлений товар є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в разі відмови у позові повністю, витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, та судових витрат покладаються на позивача.
Керуючись ст. 44, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", ст. 3, 11, 12, 13, 30, 35, 38, 39, 50, 53, 59 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 11.04.1980, ст. 4, 7 Закону України „Про судовий збір", ст. 33, 43, 49, 54, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Враховуючи, що відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 15.11.1965) документ, який підлягає врученню за кордоном, має бути складений або перекладений офіційною мовою запитуваної держави, зобов'язати позивача в строк до 16.03.2017 року включно надати суду нотаріально засвідчений переклад на французьку мову в трьох примірниках наступних документів: ухвали Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2017 про поновлення провадження у справі та даного рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2017.
3. Зобов'язати позивача в строк до 16.03.2017 року включно надати суду переклад на французьку мову в трьох примірниках наступних документів: прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів; підтвердження; короткого викладу документа, що підлягає врученню; судового документа.
Повний текст рішення підписано 06.03.2017.
Суддя Л.М.Лавриненко