ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.03.2017Справа № 910/14281/15
За скаргою Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк»
на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
За позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство «Радуга Буд»
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від стягувача: Мойсейченко О.В.
від боржника: Суліма Ю.О.
від третьої особи: не з'явились
від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: не з'явились
Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 1113-060313/І, посвідченим 06.03.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрованому в реєстрі за № 331, а саме: нежилі приміщення № 1 по № 7 (групи приміщень № 1), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 2) з № 1 по № 7 (групи приміщень № 4) загальною площею 236,30 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 (літера Д) в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 661-040313 від 04.03.2013 р. в розмірі 199 880 560,54 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 152 162 460, 00 грн.; заборгованості за відсотками - 31 277 839, 00 грн. за період з 28.07.2014 р. по 25.05.2015 р., пені - 16 440 261, 54 грн. за період з 18.06.2014 р. по 25.05.2015 р., шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною реалізації, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/14281/15, залучено до участі у розгляді справи на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «Радуга Буд», розгляд справи призначено на 08.07.2015 р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2015р. у справі № 910/14281/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» задоволено частково, в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємство "Радуга Буд" перед Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" за Кредитним договором № 661-040313 від 04.03.2013 р., а саме: за кредитом - 152 162 460, грн.; за відсотками - 31 277 839,00 грн., пені - 15 728 962,40 грн., звернено стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 1113-060313/І, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" і посвідченим 06.03.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрованому в реєстрі за № 331, а саме: нежилі приміщення № 1 по № 7 (групи приміщень № 1), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 2) з № 1 по № 7 (групи приміщень № 4) загальною площею 236,30 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 (літера Д) шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а також присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" на користь Державного бюджету України 72 819,94 грн. судового збору.
На виконання вищезазначеного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази від 26.08.2015р. у справі № 910/14281/15.
01.11.2016р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» звернулось із скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій спросить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича про закінчення виконавчого провадження від 12.09.2016р. ВП № 48977950.
Крім того, Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» просить відновити строк на оскарження постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича про закінчення виконавчого провадження від 12.09.2016р. ВП № 48977950.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/14281/15 прийнято до розгляду скаргу Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.12.2016.
05.12.2016 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» подало пояснення у даній справі щодо скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 р. продовжено строк розгляду скарги у даній справі в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд даної скарги у справі № 910/14281/15 в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд скарги відкладався в порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
02.02.2017 через відділ автоматизованого документообігу суду від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли заперечення на скаргу, в яких зазначає, що постановою Господарського суду Харківської області від 01.08.2016 у справі № 922/2250/16 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», є підставою для закінчення виконавчого провадження.
03.02.2017 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» надішли документи для доручення до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 розгляд скарги відкладено на 01.03.2017, повторно зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 48977950 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.08.2015 у справі № 910/14281/15.
У даному судовому засіданні представник стягувача подав додаткові пояснення до скарги на дії державного виконавця, в якій зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» було визнано банкрутом вже після початку процедури з реалізації арештованого майна.
Представник боржника у даному судовому засіданні надав додаткові пояснення, в який зазначає, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 12.09.2016 винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. відповідно до норм чинного законодавства.
Представники Приватного підприємства «Радуга Буд» та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили, однак про час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Обґрунтовуючи подану скаргу, позивач (стягувач) зазначає, що державним виконавцем протиправно закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.08.2015 у справі № 910/14281/15, у зв'язку з винесенням постанови про визнання боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни») банкрутом від 01.08.2016, оскільки предмет іпотеки знаходиться на стадії продажу з прилюдних торгів починаючи з 08.07.2016, дія мораторію на нього не поширювалась відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та у відповідності до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» предмет іпотеки не включається до складу ліквідаційної маси, у зв'язку з чим просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 48977950 від 12.09.2016.
Отже, розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанов), державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанов), примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини";
10) рішення (постанови) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
11) рішення Національного банку України про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанов), державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Так, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанов), державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
З матеріалів справи вбачається, 08.10.2015 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48977950 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.08.2015 у справі № 910/14281/15 відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємство "Радуга Буд" перед Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" за Кредитним договором № 661-040313 від 04.03.2013 р., а саме: за кредитом - 152 162 460 грн. 00 коп.; за відсотками - 31 277 839 грн. 00 коп., пені - 15 728 962 грн. 40 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 1113-060313/І, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" і посвідченим 06.03.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрованому в реєстрі за № 331, а саме: нежилі приміщення № 1 по № 7 (групи приміщень № 1), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 2) з № 1 по № 7 (групи приміщень № 4) загальною площею 236,30 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 (літера Д) шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанов), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Як зазначено державним виконавець у своїх запереченнях, у процесі виконання виконавчого провадження №48977950 на майно боржника було накладено арешт шляхом складання акту опису й арешту майна від 17.12.2015, а саме: нежилі приміщення № 1 по № 7 (групи приміщень № 1), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 2) з № 1 по № 7 (групи приміщень № 4) загальною площею 236, 30 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 (літера Д) та з метою визначення вартості майна призначено оцінювача. Згідно звіту про оцінку майна від 25.02.2016, ринкова вартість майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни", на яке накладено арешт, станом на 16.02.2016 склала 2 786 686, 00 грн. без ПДВ. В подальшому майно передано на реалізацію до ДП «СЕТАМ».
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, відповідні документи (акт опису й арешту майна, звіт про оцінку майна) на підтвердження викладених у запереченнях на скаргу, державним виконавцем не надано.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Харківської області від 01.08.2016, залишеної без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2016 у справі № 922/2250/16 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, зокрема призначено ліквідатором Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" Шабас Г.В.; з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута, відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю, продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу, крім того, зобов'язано ліквідатора представити суду реєстр грошових вимог кредиторів, повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, в строк до 01.08.2017 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку з архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку про знищення печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута; постанову суду надіслати, зокрема банкруту, ліквідатору, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору, Відділу державної виконавчої служби Київського району м. Харкова, Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.
Так, 02.08.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Тож, 12.09.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 48977950, відповідно до якої виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.08.2015 у справі № 910/14281/15 - закінчено.
Так, відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли через відмову боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Законом.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.
Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника (Приватне підприємство «Радуга Буд») за кредитним договором № 661-040313 від 04.03.2013, 06.03.2013 між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 1113-060313/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстрований в реєстрі за № 331.
За договором іпотеки предметом іпотеки є: нежилі приміщення № 1 по № 7 (групи приміщень № 1), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 2) з № 1 по № 7 (групи приміщень № 4) загальною площею 236,30 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 (літера Д).
За домовленістю сторін станом на дату укладання договору іпотеки загальна заставна вартість предмету іпотеки складає 7 561 600, 00 грн.
На строк дії договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця (п. 1.3 - 1.6 Договору іпотеки).
Виконання зобов'язання, згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України, забезпечується неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;
Частиною 2 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.
Разом з тим, відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує (ч. 4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
Відповідно до частини 9 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.
Отже, законодавець зобов'язав розпорядника майна, незалежно від наявності чи відсутності заяв за даними обліку боржника, внести вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна боржника, окремо до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою боржника, та окремо внести до реєстру відомості про майно боржника, що є предметом застави, яке використовується виключно для позачергового задоволення вимог іпотекодержателя.
Вимоги банку, що виникли внаслідок невиконання боржником зобов'язання за кредитним договором, є грошовими і такими, що забезпечені іпотекою майна за договорами іпотеки та мають бути включені до реєстру вимог кредиторів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 28.10.2014 у справі № 3-152гс14.
Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанов), виконавче провадження підлягає закінченню у разі, визнання боржника банкрутом.
Частинами 3, 4 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанов) встановлено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Проаналізувавши наведені вище норми законодавства, суд відзначає, що вимога банку, про звернення стягнення на предмет іпотеки, є майновою вимогою, та має бути включена до окремого реєстру вимог кредиторів, зокрема погашення таких вимог здійснюється в позачерговому порядку.
Таким чином, враховуючи те, що постановою Господарського суду Харківської області від 01.08.2016, залишеної без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2016 у справі № 922/2250/16 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, приймаючи до уваги приписи ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов до висновку про правомірність дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Отже, оскаржувана постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження була винесена у відповідності до пункту 7 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанов), а тому правові підстави для скасування вказаної постанови відсутні.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість скарги Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», відповідно у її задоволенні відмовляє.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича - відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Пригунова А.Б.