ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.02.2017Справа №910/23009/16
За позовом Приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -
Регіональна філія "Донецька Залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 18 023,67 грн.
Суддя Турчин С.О.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Комісарова А.В. (довіреність)
від третьої особи: Комісарова А.В. (довіреність)
Приватне акціонерне товариство «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач) суму збитків у розмірі 18 023,67 грн., що виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок незабезпеченого Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» збереження вантажу під час перевезення, утворилась недостача у розмірі 7900 кг, про що складено комерційні акти: БН№ 726667/698, БН№726668/699, БН№726669/700, БН№726670/701. Вартість недостачі вантажу за розрахунком позивача становить 18 023,67 грн., у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення зазначеної суми збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 порушено провадження у справі № 910/23009/16, залучено до участі у справі Регіональну філію "Донецька Залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та призначено її до розгляду на 26.01.2017.
19.01.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача та документи по справі.
В судове засідання 26.01.2017 представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2017 відкладено розгляд справи на 14.02.2017 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
13.02.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначається, що позивачем не надані належним чином засвідчені документи розміру дійсної вартості втраченого вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2017 розгляд справи відкладено на 28.02.2017 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
21.02.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
27.02.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких відповідач зазначає, що позивач не надав на підтвердження завданих збитків належних доказів, а саме доказів оплати рахунку-фактури.
В судове засідання 28.02.2017 представник позивача не з'явився.
Представник позивача та третьої особи надав суду пояснення по справі.
Приймаючи до уваги те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 28.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
01.02.2016 між Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (покупець) та Публічним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» (постачальник) укладено договір №245/108/16Сб, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти і оплатити коксову продукцію , на умовах, передбачених цим договором.
19.08.2016 Публічним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» (вантажовідправником) на адресу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (вантажоодержувача) було здійснено відправлення вагонів на адресу позивача (одержувач вантажу, графа " 4" залізничної накладної) вантаж - кокс доменний, вантажовідправник (графа " 1" накладної) - ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», що підтверджується залізничною накладною №50350362 від 19.08.2016.
21.08.2016 при надходженні вагонів на станцію Маріуполь-Сорт, було проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагах, під час якої виявлено, що маса вантажу не відповідає масі, вказаній у відомості вагонів, що є додатком до накладної.
Про даний факт складено комерційні акти: БН№ 726667/698, БН№726668/699, БН№726669/700, БН№726670/701 про недостачу вантажу в відповідних вагонах.
В комерційному акті БН№726667/698 від 21.08.2016 відображено, що при комерційному огляді виявлено: навантаження у вагоні вище рівня бортів на 200-300 мм., "шапкоподібна". Вантаж маркований однією поздовжньою смугою, вапном. Над 5 і 7 люками є поглиблення 4000мм х 1500мм х 300мм-400мм в глибину вагону. Маркування порушене. На станції Маріуполь-Сортувальний течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний. Переважування вантажу здійснювалось на 150 т. електронних вагах ст.Сартана2 к-та ім. Ілліча з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні недостача підтвердилась. Завідувача вантажного двору немає за штатом. Згідно із даним комерційним актом недостача у вагоні №61121729 становить 1800 кг.
В комерційному акті БН№726668/699 від 21.08.2016 відображено, що при комерційному огляді виявлено: навантаження у вагоні вище рівня бортів на 200-300мм., "шапкоподібна". Вантаж маркований однією поздовжньою смугою, вапном. Над 1 та 5 люками є поглиблення розміром 4000мм х 1500мм х 300-400мм в глибину. Маркування порушене. На станції Маріуполь-Сортувальний течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний. Переважування вантажу здійснювалось на 150 т. електронних вагах ст.Сартана2 к-та ім. Ілліча з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні недостача підтвердилась. Завідувача вантажного двору немає за штатом. Згідно із даним комерційним актом недостача у вагоні №56618267 становить 1850 кг.
В комерційному акті БН№726669/700 від 21.08.2016 відображено, що при комерційному огляді виявлено: навантаження у вагоні вище рівня бортів на 200-300мм., "шапкоподібна". Вантаж маркований однією поздовжньою смугою, вапном. Над люками 2 та 7 є поглиблення розміром 4000мм х 1500мм х 300-400 мм в глибину вагону. Маркування порушене. На станції Маріуполь-Сортувальний течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний. Переважування вантажу здійснювалось на 150 т. електронних вагах ст.Сартана2 к-та ім. Ілліча з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні недостача підтвердилась. Завідувача вантажного двору немає за штатом. Згідно із даним комерційним актом недостача у вагоні №58939604 становить 2050 кг.
В комерційному акті БН№726670/701 від 21.08.2016 відображено, що при комерційному огляді виявлено: навантаження у вагоні вище рівня бортів на 200-300мм., "шапкоподібна". Вантаж маркований однією поздовжньою смугою, вапном. Над 5 та 6 люками є поглиблення розміром 4000мм х 1500мм х 300-400мм в глибину вагону. Маркування порушене. На станції Маріуполь-Сортувальний течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний. Переважування вантажу здійснювалось на 150 т. електронних вагах ст.Сартана2 к-та ім. Ілліча з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні недостача підтвердилась. Завідувача вантажного двору немає за штатом. Згідно із даним комерційним актом недостача у вагоні №54017371 становить 2200 кг.
Комерційні акти підписано належними особами згідно п. 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855: з боку залізниці - начальником станції, вантажоодержувачем та комерційними агентами. Зазначено, що завідуючого вантажним двором в штаті немає.
За розрахунками позивача загальна вартість недостачі вантажу, яка була розрахована позивачем відповідно до рахунку - фактури № 91099386 від 19.08.2016, з урахуванням норми недостачі вантажу 2% становить 18023,67 грн. (у вагоні №61121729 становить 3626,25 грн., у вагоні №56618267 - 4147,89 грн., у вагоні №58939604 - 5064,37 грн., у вагоні №54017371 - 5185,16 грн.).
Спір у даній справі виник внаслідок порушення відповідачем правил перевезення вантажу, що призвело до фіксування вказаного порушення зі складанням комерційних актів від 21.08.2016 та виникнення у відповідач перед позивачем заборгованості в розмірі 18 023,97 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).
Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено, також ч. 2 ст. 307 ГК України.
Як встановлено судом, згідно із залізничною накладною №50350362 від 19.08.2016 зі станції відправлення "Авдіївка" на станцію Маріуполь - Сортувальний було відправлено вантаж, одержувач - Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".
При цьому, в матеріалах справи наявний договір № 1970/ДФ/10017 від 25.12.2015 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничні послуги, укладений між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» та Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".
Також відповідно до договору №1970/ДФ/10017 від 25.12.2015 відповідні розрахункові документи за перевезення вантажів і надані додаткові послуги надаються Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" через станцію Маріуполь - Сортувальний.
Згідно із вказаним договором Публічному акціонерному товариству "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" відкрито особовий рахунок 3512375, з привласненням залізничного коду 3134, що зазначений в залізничній накладній №50350362 від 19.08.2016.
Таким чином, судом встановлено, що послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом за спірною залізничною накладною №50350362 від 19.08.2016 надавав позивачу саме відповідач в особі філії.
Згідно із ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
21.08.2016 при надходженні вагонів на станції Маріуполь-Сорт Донецької залізниці було виявлено недостачу, про що складено комерційні акти БН№ 726667/698, БН№726668/699, БН№726669/700, БН№726670/701.
Згідно із комерційними актами від 21.08.2016 загальна недостача вантажу становить 7900 кг.
Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому визнаються судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
В матеріалах справи наявний рахунок-фактура №91099386 від 19.08.2016, згідно із яким вартість 1 тонни вантажу становить 4206,79 грн.
Згідно із наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №4500112142 від 23.12.2016 позивачем здійснено оплату вугільної продукції за договором №245/108/16Сб від 01.02.2016 на загальну суму 30000000,00 грн., в тому числі за рахунком-фактурою №91099386.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах щодо вантажів, зданих для перевезення у вологому стані.
Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено, що вартість нестачі вантажу становить 18 023,67 грн. у зв'язку із чим, заявлена до стягнення сума збитків визнається судом обґрунтованою.
Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" заперечуючи позовні вимоги посилається на те, що позивачем не надано на підтвердження завданих збитків належних доказів, а саме доказів оплати рахунку-фактури.
Суд зазначає, що позивач клопотанням від 14.02.2017 № 09/263 долучив до матеріалів справи копію платіжного доручення № 4500112142 від 23.12.2016, як докази сплати рахунку - фактури № 91099386 від 19.08.2016.
Згідно із ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не подано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" підлягають задоволенню повністю.
При цьому, суд зазначає, що сума збитків, що виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, в розмірі 18 023,67 грн. підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Судовий збір за розгляд справи, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5; код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, будинок 1; код 00191129) суму збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, в розмірі 18 023,67 грн. та судові витрати у розмірі 1378,00 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 06.03.2017.
Суддя С.О. Турчин