ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.03.2017Справа №910/24585/15
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Купній В.В.
розглянувши справу № 910/20250/16
за позовом державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне
підприємство "Хорів-Авіа"
до державного підприємства "Завод 410 ЦА"
про стягнення 1 936 483,50 грн.
та за зустрічним позовом державного підприємства "Завод 410 ЦА"
до державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне
підприємство "Хорів-Авіа"
про зобов'язання вчинити певну дію.
за участю представників сторін:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Назаренко Є.О., довіреність б/н від 16.01.2017р.;
від відповідача (позивача за зустрічним позовм): Шкурко Е.К., № 48-2007 від 29.07.2016р.
обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулося державне підприємство «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа» з позовом до державного підприємства «Завод 410 ЦА» про стягнення 1 936 483,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу завдано збитків на суму 1 936 483,50 грн., у зв'язку з фактичним знищенням його майна - повітряного судна АН-26, бортовий № 46, заводський №84-05.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2015р. порушено провадження у справі № 910/24585/15 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.10.2015р.
До початку розгляду справи, 28.10.2015р. через канцелярію суду від відповідача, в порядку статті 60 Господарського процесуального кодексу України, надійшла зустрічна позовна заява про зобов'язання державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа» звільнити територію державного підприємства «Завод 410 ЦА», що знаходиться за адресою м. Київ, просп. Повітрофлотський, 94, від розташованого на ній повітряного судна АН-26 заводський №84-05, що належить державному підприємству «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2015р. зустрічну позовну заяву державного підприємства «Завод 410 ЦА» прийнято для спільного розгляду з первісною позовною заявою Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа» та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.11.2015р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2015р. у справі призначено судову товарознавчу та технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та у зв'язку з призначенням судової експертизи, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, провадження у справі зупинено.
12.01.2017р. на адресу Господарського суду міста Києва від судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку № 5341/16-54 від 28 грудня 2016р., у зв'язку неподанням відповідачем матеріалів, необхідних для проведення експертизи, та повернуто на адресу господарського суду матеріали справи № 910/24585/15.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2017р. поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на 09.02.2017р.
Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) у судове засідання не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2017р. розгляд справи відкладено на 02.03.2017р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача (позивача за зустрічним позовом).
Присутній у судовому засіданні 02.03.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.
Представник відповідача проти первісного позову заперечив з підстав, наведених у відзиві, та просив задовольнити зустрічний позов.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
08.02.2005 р. позивач та відповідач уклали Договір підряду № ПП 1130/1630-ВТФ-5-2005 (далі - Договір), відповідно до умов якого, за дорученням позивача, відповідач зобов'язується виконати роботи з заміни радіостанції Р-802 та Р-832 на "Баклан-20"(2 комплекти) на Повітряному судні, а позивач зобов'язується оплатити вартість виконаних робіт відповідачеві відповідно до умов Договору.
Пунктом 1.4 Договору встановлено, що роботи виконуються на виробничій базі відповідача.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що Повітряне судно було передане відповідачу для проведення робіт, передбачених Договором, проте, після виконання вказаних робіт Повітряне судно відповідачем позивачу не повернуто.
Як слідує з наявних в матеріалах справи копій листування сторін, протягом 2005 - 2015 року між сторонами проводились переговори та листування щодо повернення Повітряного судна позивачеві, для чого неодноразово призначались відповідні комісії, проте передача Повітряного судна позивачеві так і не відбулась. Зі змісту зазначеного вище листування слідує, що причиною неповернення зазначеного літака була незгода позивача з технічним станом, в якому відповідач намагався повернути спірний літак.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
З положень Договору слідує, що відповідач мав виконати спірні роботи після отримання від позивача відповідних радіостанції та оплати зазначених робіт, а після виконання зазначених робіт повернути позивачеві Повітряне судно.
Вказані вимоги позивачем виконані, в той час як відповідач, виконавши спірні роботи, Повітряне судно позивачеві не повернув.
Статтею 841 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).
Як слідує з матеріалів справи, обов'язок по поверненню Повітряного судна після виконання робіт за Договором відповідачем виконаний не був, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2011р. у справі № 17/149, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили, позов задоволено повністю. Зобов'язано Державне підприємство "Завод цивільної авіації 410" передати Державному підприємству "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА" повітряне судно АН-26, бортовий № 46, заводський № 84-05 у технічному стані, передбаченого технічним актом від 06-09.08.2004, та з врахуванням обладнання, визначеного за договором підряду №ПП 1330/1630-ВТФ-5-2005 від 08.02.2005р.
04.11.2011р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2011р. у справі №17/149 видано відповідний наказ.
Постановою Головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойки Л.Р. від 23.02.2012р. відкрито виконавче провадження ВП № 31335166 з виконання наказу № 17/149 від 04.11.2011р.
Актом державного виконавця від 20.03.2012р. зафіксовано, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2011р. у справі № 17/149 боржником не виконано, державним підприємством "Завод цивільної авіації 410" не передано Державному підприємству "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-Авіа" повітряне судно АН-26 бортовий номер 46, заводський номер 84-05, у зв'язку з невідповідністю технічного стану судна, передбаченого технічним актом від 06-09.08.2004, з урахуванням обладнання, визначеного за договором підряду № ПП 1330/1630-ВТФ-5-2005 від 08.02.2005.
Постановою Головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойки Л.Р. від 14.05.2012 на підставі статей 11, 89 Закону України "Про виконавче провадження" на Державне підприємство "Завод цивільної авіації 410" накладено штраф у розмірі 680,00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2011р. у справі № 17/149 та призначено новий строк для виконання - до 18.05.2012р.
Актом Головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойки Л.Р. від 20.09.2012р. зафіксовано, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2011р. у справі № 17/149 боржником не виконано.
Постановою Головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойки Л.Р. від 20.09.2012р. на підставі статей 11, 89 Закону України "Про виконавче провадження" на державне підприємство "Завод цивільної авіації 410" накладено штраф у розмірі 1360,00 грн. за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2011р. у справі № 17/149.
Головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойкою Л.Р. 21.09.2012р. направлено до прокуратури Солом'янського району міста Києва подання за вих. № 207/5 про притягнення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України (невиконання судового рішення).
Постановою Головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойки Л.Р. від 24.09.2012 на підставі пункту 11 частини 1 статті 49, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" закінчено виконавче провадження № 31335166 з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2011 у справі № 17/149.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2014р. у справі №17/149 задоволено скаргу державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА" на дії відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві. Скасувано постанову Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойки Л.Р. від 24.09.2012р. щодо закінчення виконавчого провадження № 31335166 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 04.11.2011 у справі № 17/149 та зобов'язано відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві поновити виконавче провадження № 31335166 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 у справі № 17/149.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2014р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2014р. у справі №17/149 залишено без змін.
Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для справи, що розглядається.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх належність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву правильність судового акту, який набрав законної сили.
Таким чином, господарським судом під час розгляду справи № 17/149 встановлено, що повітряне судно АН-26 бортовий номер 46, заводський номер 84-05, не передане позивачу з вини відповідача, що повторному доказуванню в силу положень ст. 35 ГПК України доказуванню не підлягає.
12.02.2015р. позивач звернувся до відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 у справі №17/149.
25.08.2015р. державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з неможливістю виконати рішення суду без боржника та відкриттям кримінального провадження № 42013100350000047 за ст. 382 КК України (умисне невиконання рішення суду).
Приписами ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на дату винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) визначалось, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору
або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші
дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, враховуючи ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на дату виникнення спірних правовідносин) та дії, вчинені позивачем на отримання повітряного судна АН-26, бортовий номер 46, заводський номер 84-05, суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2011р. у справі №17/149 виконати неможливо.
Окрім цього, у період знаходження літака у відповідача, відповідно до умов договору підряду та вимог ст. 841 ЦК України, останній не забезпечив його збереження, а натомість допустив його пошкодження та розукомплектування, що підтверджується листуванням між позивачем та відповідачем, яке залучено до матеріалів справи; актами та постановами державного виконавця про накладення штрафів на відповідача за невиконання без поважних причин рішення суду.
Водночас, під час розгляду справи, суд дійшов висновку про призначення у справі судової технічної та товарознавчої експертизи повітряного судна АН-26, бортовий № 46, заводський № 84-05 з метою встановлення його технічного стану на даний час, а також визначення його балансової вартості станом на день передачі відповідачу для проведення робіт по заміні радіостанцій та ринкової вартості на даний час.
Проте, 12.01.2017р. на адресу Господарського суду міста Києва від судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку № 5341/16-54 від 28 грудня 2016р., у зв'язку неподанням відповідачем матеріалів, необхідних для проведення експертизи, та повернуто на адресу господарського суду матеріали справи № 910/24585/15.
Отже, позивач за первісним позовом просить відшкодувати за рахунок відповідача збитки в сумі 1 936 483,50 грн., що становлять балансову вартість повітряного судна АН-26, бортовий № 46, заводський № 84-05, яка підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів позивача, у зв'язку із втратою майна з вини відповідача, яке передавалось для проведення робіт, передбачених Договором підряду № ПП 1130/1630-ВТФ-5-2005 від 08.02.2005р.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Приписами ч. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
В силу ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Отже, підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем належними та допустимими доказами доведено вину відповідача у виникненні збитків та причинний зв'язок між поведінкою відповідача і виникненням збитків, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, підтверджуються належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.
Водночас, суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову з наступних підстав.
Згідно із ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.
Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов
Враховуючи встановлені вище обставини та зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено порушення його прав та законних інтересів саме відповідачем, а навпаки встановлено вину ДП «Завод 410 Цивільної авіації» у не поверненні повітряного судна АН-26, бортовий № 46, заводський № 84-05 та завдання збитків ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа», у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються за первісним позовом на відповідача, а за зустрічним позовом - на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» (03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 94; код ЄДРПОУ 01128297) на користь державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5; код ЄДРПОУ 30550903) 1 936 483 грн. 50 коп. збитків та 29047 грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 03.03.2017р.
Суддя А.І. Привалов