ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.02.2017Справа №910/23402/16
За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
До Громадської організації «Форумо Ромен Українатар»
Про стягнення 24 507,00 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники :
Від позивача: Ковальчук В.М. - за дов.;
Від відповідача: Григоріченко П.Д. - за дов.
Обставини справи :
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про стягнення 15 243, 15 грн заборгованості по сплаті орендної плати за Договором №1042 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.04.2016, компенсацію витрат за користування земельною ділянкою в сумі 5 240, 56 грн, податок на додану вартість в сумі 3 048, 63 грн, 3% річних в сумі 256, 80 грн та інфляційні втрати в розмірі 717, 98 грн.
25.01.2017 Позивач через відділ діловодства суду надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з орендної плати в розмірі 6 909, 82 грн за період з 21.04.2016 по 31.12.2016, податок на додану вартість в розмірі 1 381, 96 грн за період з 21.04.2016 по 31.12.2016, компенсацію витрат за користування земельною ділянкою на суму 5 240, 56 грн за період з 21.04.2016 по 31.12.2016, 3% річних на суму 256, 80 грн за період з 21.04.2016 по 31.12.2016, інфляційні втрати на суму 717, 98 грн за період з 21.04.2016 по 31.12.2016, а всього 14 507, 12 грн за Договором №1042 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.04.2016.
Судом заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду, оскільки дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.
Як визначено в п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 18.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.
Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.
Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 14 507, 12 грн, тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Відповідач не заперечує проти уточнених позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
21.04.2016 між Департаментом комунальної власності міста Києва (Орендодавець), Позивачем (Підприємство-балансоутримувач) та Відповідачем (Орендар) було укладено Договір №1042 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція Договору №1042 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 26.02.2013) (надалі - Договір).
Відповідно до акту приймання-передачі від 26.02.2013 Орендодавцем передано, а Відповідачем прийнято нежитлове приміщення площею 35, 80 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Мала Житомирська, №9 літера Б (надалі - Об'єкт оренди).
Згідно п. 2.4. Договору передача Об'єкта в оренду не тягне за собою виникнення у Відповідача права власності на цей Об'єкт. Власником Об'єкта залишається територіальна громада міста Києва, а Відповідач користується ним протягом строку оренди.
Строк дії Договору встановлено з 21.04.2016 по 19.04.2019.
Статутом Позивача передбачено, що одним з предметів діяльності Позивача є ведення обліку нежитлового фонду, що знаходиться в господарському віданні підприємства; передача його на договірних засадах з дозволу власника або уповноваженого ним органу, здійснення контролю за виконанням договорів оренди нежилих приміщень; забезпечення контролю за виконанням умов договорів оренди, у т.ч. в частині сплати орендних платежів.
Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 (надалі - Методики) і становить без ПДВ:
За базовий місяць листопад 2015:
30, 16 грн за 1 кв. м для площі 20, 00 кв.м (корисна площа)
120, 65 грн за 1 кв.м для площі 12, 50 кв.м (корисна площа)
24, 13 грн за 1 кв.м для площі 3, 30 кв.м, що в цілому складає 1 095, 53 грн.
Пунктом 3.1.1. Договору оренди передбачено, що крім орендної плати Відповідач сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, яка за листопад 2015 складає 543, 46 грн.
Відповідно до п. 6.5. підпункту 2 Методики Відповідач компенсує витрати підприємства за користування земельною ділянкою.
Згідно з п. 3.2. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Відповідно до п. 3.5. Договору додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Відповідачем разом з орендною платою та компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою.
Згідно з п. 3.6. Договору орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується Відповідачем на рахунок Позивача починаючи з дати підписання Договору.
Орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується Відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності Відповідача щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця (п. 3.7. Договору).
Обов'язок Відповідача вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі передбачено умовами Договору, а також закріплено у ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 285 ГК України та ст. 762 ЦК України.
Спір між Позивачем та Відповідачем виник в зв'язку з тим, що Відповідач неналежним чином виконує умови Договору та не сплачує орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим у Відповідача станом на 27.12.2016, враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог Позивача, заборгованість складає заборгованість з орендної плати в розмірі 6 909, 82 грн за період з 21.04.2016 по 31.12.2016, податок на додану вартість в розмірі 1 381, 96 грн за період з 21.04.2016 по 31.12.2016, компенсацію витрат за користування земельною ділянкою в розмірі 5 240, 56 грн за період з 21.04.2016 по 31.12.2016.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав:
Договір №1042 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.04.2016 за своєю правовою природою є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України та є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За змістом ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності та іншої діяльності.
Пунктом 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 5 ст. 762 ЦК України та положень розділів 3, 4 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним Відповідачем, а також існування у Відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів та інших необхідних згідно умов Договору платежів за період з 21.04.2016 по 31.12.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 3.7. Договору орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується Відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності Відповідача щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця на користь Позивача.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.7. Договору Відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 5 числа поточного місяця на рахунок Позивача.
Проте, матеріали справи свідчать, що Відповідач свого обов'язку зі сплати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість Відповідача по орендній платі за період з 21.04.2016 по 31.12.2016 становить суму в розмірі 6 909, 82 грн.
Крім цього, за Відповідачем за період з 21.04.2016 по 31.12.2016 існує заборгованість перед Позивачем в розмірі 1 381, 96 грн зі сплати податку на додану вартість згідно умов Договору та заборгованість в розмірі 5 240, 56 грн за компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою.
Таким чином, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 6 909, 82 грн з орендної плати, 1 381, 96 грн складає заборгованість зі сплати податку на додану вартість та 5 240, 56 грн складає заборгованість за компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.
Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт наявності боргу у Відповідача за Договором Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому сума заборгованості в розмірі 6 909, 82 грн, сума заборгованості в розмірі 1 381, 96 грн зі сплати податку на додану вартість та заборгованість в розмірі 5 240, 56 грн в якості компенсації витрат підприємства за користування земельною діялнкою має бути стягнута з Відповідача.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до умов п. 6.2. Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою заборгованість за нею становить загалом не менше ніж один місяць, Відповідач згідно п. 2 ст. 625 ЦК України сплачує інфляційні втрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості.
З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, Позивач також правомірно нарахував Відповідачу борг з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Згідно здійсненого Позивачем розрахунку, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим, з Відповідача підлягає стягненню 256, 80 грн 3% річних та 717, 98 грн індексу інфляції.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи Позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Громадської організації «Форумо Ромен Українатар» (03061, м. Київ, вул. Постова, 38; Код: 21597960) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-а; Код: 03366500) 6 909 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 82 коп. заборгованості по сплаті орендної плати 1 381 (одну тисячу триста вісімдесят одну) грн 96 коп. податку на додану вартість, 5 240 (п'ять тисяч двісті сорок) грн 56 коп. компенсації витрат за користування земельною ділянкою, 3% річних в розмірі 256 (двісті п'ятдесят шість) грн 80 копж, інфляційні в розмірі 717 (сімсот сімнадцять) грн 98 коп. та судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 02.03.2017
Суддя Борисенко І.І.