"27" лютого 2017 р.Справа № 916/3508/16
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Кубишко Х.М.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лузанівка"
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 5 110,88 грн.
за участю представників:
від позивача: Соловйов В.В. за довіреністю від 12.09.2016р.
від відповідачів: не з'явились
Суть спору: ТОВ „Лузанівка" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягання з ФОП ОСОБА_1 суми заставної вартості устаткування в розмірі 5 110,88 грн.
До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог від 13.02.2017р. за вх.№2-838/17, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача суму штрафних санкцій в розмірі заставної вартості устаткування на суму 5 110,88 грн., з посиланням при цьому на умови п. 3.1.3. укладеного між сторонами договору суборенди устаткування №32 від 02.04.2015р.
Вказана заява залучена судом до справи та підставі роз'яснень, що містяться у п.3.11. Постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розцінена господарським судом, як заява про зміну предмету позову.
Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав.
При цьому, ухвала суду про порушення провадження у справі від 21.12.2016р. та ухвала суду про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи від 13.02.2017р., які надіслані відповідачу на адресу, що зазначена у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті до суду підприємством зв'язку з посиланням на закінчення терміну зберігання. Тому, із врахуванням роз'яснень, що містяться у пп.3.9.1. п.3.9. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами, з огляду також на те, що 07.03.2017р. закінчується двомісячний строк вирішення спору у даній справі, який був продовжений господарським судом на 15 днів у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання позивача, про що господарським судом 13.02.2017р. винесено відповідну ухвалу.
На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
02.04.2015 р. між ФОП ОСОБА_1 (Суборендар) та ТОВ „Лузанівка" (Орендар) укладений договір суборенди устаткування № 32, згідно з яким Орендар бере на себе зобов'язання передати у суборенду, а Суборендар прийняти устаткування згідно акту прийому-передачі. Перелік устаткування, яке може бути передано у суборенду, його комплектність та заставна вартість зазначаються у акті прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1 договору).
У п.п.1.2., 1.5. договору встановлено, що устаткування передається Суборендарю без сплати його заставної вартості, а право власності на устаткування залишається у Орендодавця.
Згідно з п. 2.1.2 договору Орендар має право проводити контроль за експлуатацією устаткування Суборендарем, а відповідно до умов п.2.2.9 договору Суборендар повинен надавати у будь який час безперешкодний допуск представників Орендаря до устаткування, з можливістю його оглянути та перевірити стан належної експлуатації устаткування. Під час проведення інвентаризації устаткування представником Орендаря, Суборендар зобов'язаний надати усе устаткування, яке йому було передано за договором, а також підписати акт інвентаризації та завірити його печаткою (особистим підписом у разі взагалі відсутності такої) у продовж п'яти робочих днів (п.2.2.11 договору).
Відповідно до п.2.2.13 Суборендар зобов'язаний на першу вимогу Орендаря повернути устаткування відповідно до термінів і умов, встановлених у договорі. В разі нецільового використання устаткування, несанкціонованого та не узгодженого з Орендарем переміщення устаткування, експлуатації з порушенням технічних норм, перешкоди до допуску представників Орендаря до устаткування, порушення термінів оформлення інвентаризаційних документів - даний договір автоматично вважається розірваним. У такому разі Суборендар зобов'язаний повернути устаткування Орендарю на протязі трьох робочих днів, попередньо узгодивши умови та час повернення устаткування.
У п.3.1.2. договору встановлено, що Суборендар несе перед Орендарем майнову відповідальність за втрату або крадіжку устаткування у розмірі його заставної вартості, вказаної в підписаних Актах прийому -передачі (Додаток №1).
У п.3.1.3. договору встановлено, що у разі не повернення або порушень термінів та умов повернення, а також повернення устаткування рекламної продукції в несправному (пошкодженому) стані, Орендар має право стягнути з Суборендаря штраф у розмірі 100% заставної вартості устаткування.
Термін дії договору - один рік з моменту підписання цього договору та можливість пролонгації на кожен подальший рік, якщо жодна із сторін не виявила бажання розірвати договір шляхом письмового повідомлення іншої сторони за 30 днів до закінчення терміну договору (п.5.2. договору).
Також судом встановлено, що на виконання умов договору Орендар передав Суборендарю устаткування заставною вартістю 5 110,88 грн., що підтверджується підписаним між сторонами актом прийому передачі від 03.04.2015р., згідно з яким місцем розташування обладнання є АДРЕСА_2.
19.07.2016р. Орендарем проведено перевірку, внаслідок якої складений відповідний акт перевірки, згідно з яким торговим представником проведено перевірку торгівельної точки ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3, в якому відповідно до договору суборенди устаткування № 32 від 02.04.2015р. поставлено обладнання, перераховане в акті приймання-передачі від 03.04.2015р. На час огляду обладнання по вищезазначеній адресі не виявлено.
Згідно з поясненнями, які надані до суду позивачем 13.02.2017р. за вх.№3555/17, під час складання акту перевірки торговим представником допущено технічну помилку щодо зазначення адреси перевірки, а саме, фактично перевірка проведена за адресою АДРЕСА_2.
У зв'язку з виявленим порушенням позивач направив відповідачу претензію про сплату заставної вартості неповернутого обладнання від 25.08.2016р., в який заявив вимогу повернути передане обладнання або відповідно до умов договору сплатити його заставну вартість в розмірі 5110,88 грн.
Вказану претензію відповідач одержав 27.09.2016р., що підтверджується фіскальним чеком від 26.08.2016р. та відомостями Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта".
Оскільки відповідач не повернув позивачу устаткування та не сплатив його заставну вартість позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 100% заставної вартості устаткування.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір суборенди устаткування № 32 від 02.04.2015р., згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв у суборенду устаткування заставною вартістю 5110,88 грн.
Також судом встановлено, що під час проведеної перевірки позивачем встановлено відсутність переданого в суборенду відповідачу устаткування та заявлено вимогу щодо його повернення.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.2 ст.546 ЦК України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно з умовами п.3.1.3. договору у разі не повернення або порушень термінів та умов повернення, а також повернення устаткування рекламної продукції в несправному (пошкодженому) стані, Орендар має право стягнути з Суборендаря штраф у розмірі 100% заставної вартості устаткування.
Враховуючи вказані умови договору та положення чинного законодавства, суд погоджується з доводами позивача про виникнення у відповідача обов'язку сплатити штрафні санкції в розмірі заставної вартості переданого останньому за спірним договором суборенди устаткування.
При цьому, всупереч вимог ст.33,34 ГПК України, доводи позивача щодо неповернення обладнання відповідач не спростував та доказів сплати заставної вартості обладнання до суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
На підставі ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Лузанівка" задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (65029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лузанівка" (65102, м. Одеса, пляж Лузанівка, кафе „Лузанівка", код ЄДРПОУ 22481842) суму штрафних санкцій в розмірі заставної вартості устаткування на суму 5 110 (п'ять тисяч сто десять)грн. 88коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 06 березня 2017 р.
Суддя Г.Є. Смелянець