про повернення позовної заяви
"06" березня 2017 р.№ 916/541/17
Суддя Д'яченко Т.Г., розглянувши матеріали від 01.03.2017р. вх. № 575/17
За позовом: Селянського фермерського господарства „Елена”
До відповідача: Кіровської сільської ради Лиманського району Одеської області
про визнання незаконними дій та визнання незаконними та скасування рішень
ВСТАНОВИВ: Позивач - Селянське фермерське господарство „Елена” звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою (вх. ГСОО №575/17), у якій просить суд:
- визнати незаконними дії Кіровської (нині Трояндовської) сільської ради Лиманського району Одеської області при прийнятті рішення №115-УІІ від 29.08.2016р. про розірвання з Селянським фермерським господарством „Елена” Договору №14 про сезонне використання земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур від 20.04.2016р.;
- визнати незаконними та скасувати у повному обсязі рішення позачергової сесії Кіровської (нині Трояндовської) сільської ради сьомого скликання Лиманського району Одеської області №115-УІІ від 29.08.2016р. про розірвання договору сезонного використання земель для вирощування сільськогосподарських культур №14 від 20.04.2016р., укладеного між Селянським фермерським господарством „Елена”, в особі голови Фермерського господарства ОСОБА_1 та Кіровською сільською радою, в особі голови сільської ради ОСОБА_2;
- визнати незаконними дії Кіровської (нині Трояндовської) сільської ради Лиманського району Одеської області при прийнятті рішення №122-УІІ від 21.09.2016р. про укладання договорів про сезонне використання земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур з Товариством з обмеженою відповідальністю „Куріс-Інвест”;
- визнати незаконним та скасувати у повному обсязі рішення позачергової сесії Кіровської (нині Трояндовської) сільської ради сьомого скликання Лиманського району Одеської області №№122-УІІ від 21.09.2016р. про укладання договорів про сезонне використання земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур №17 від 22.09.2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Куріс-Інвест”, в особі директора ОСОБА_3 та Кіровської (нині Трояндовської) сільської ради Лиманського району Одеської області, в особі голови сільської ради ОСОБА_2
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Згідно до ст.12 ГПК України, Господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю); справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Заявлені позовні вимоги позивача у справі - Селянського фермерського господарства „Елена” про визнання незаконними дії Кіровської (нині Трояндовської) сільської ради Лиманського району Одеської області при прийнятті рішення №115-УІІ від 29.08.2016р. про розірвання з Селянським фермерським господарством „Елена” Договору №14 про сезонне використання земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур від 20.04.2016р. та про визнання незаконними дії Кіровської (нині Трояндовської) сільської ради Лиманського району Одеської області при прийнятті рішення №122-УІІ від 21.09.2016р. про укладання договорів про сезонне використання земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур з Товариством з обмеженою відповідальністю „Куріс-Інвест” не приймаються судом до розгляду та у цій частині судом відмовляється у прийнятті зазначених позовних вимог, оскільки дані вимоги позивача не підлягають розгляду в господарських судах України.
Щодо позовних вимог позивача про визнання незаконним та скасування у повному обсязі рішення позачергової сесії Кіровської (нині Трояндовської) сільської ради сьомого скликання Лиманського району Одеської області №115-УІІ від 29.08.2016р. про розірвання договору сезонного використання земель для вирощування сільськогосподарських культур №14 від 20.04.2016р., укладеного між Селянським фермерським господарством „Елена”, в особі голови Фермерського господарства ОСОБА_1 та Кіровською сільською радою, в особі голови сільської ради ОСОБА_2, та рішення позачергової сесії Кіровської (нині Трояндовської) сільської ради сьомого скликання Лиманського району Одеської області №№122-УІІ від 21.09.2016р. про укладання договорів про сезонне використання земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур №17 від 22.09.2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Куріс-Інвест”, в особі директора ОСОБА_3 та Кіровської (нині Трояндовської) сільської ради Лиманського району Одеської області, в особі голови сільської ради ОСОБА_2, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
В силу вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Як встановлено судом, доданий до матеріалів позовної заяви опис вкладення від 01.03.2017р., як доказ направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документи, не містить зазначення назви адресата, якому скеровувалась відповідна позовна заява з додатками, а також не містить зазначення адреси отримувача - Кіровської сільської ради Лиманського району Одеської області.
Також, фіскальний чек від 01.03.2017р. як доказ направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами не приймається судом як належний доказ виконання вимог положень ст. ст. 56,57 ГПК України, оскільки, з наданого фіскального чеку не вбачається, на яку саме адресу було скеровано поштове відправлення, та крім того, не вірно зазначено назву відповідача.
За викладених обставин, фіскальний чек від 01.03.2017р. з описом вкладення від 01.03.2017р. не можуть бути належним доказом надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів саме відповідачу - Кіровській сільській раді Лиманського району Одеської області, та розцінюватись судом як доказ виконання позивачем вимог ст.ст. 56,57 ГПК України.
Крім того, відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Як встановлено судом, до матеріалів позовної заяви Селянського фермерського господарства „Елена” додано оригінал опису вкладення документів від 01.03.2017р., в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, однак, даний опис вкладення у цінний лист, в порушення вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, не містить номеру поштового відправлення, що, в свою чергу, унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданими документами відповідачу.
Відсутність у матеріалах позовної заяви належних доказів, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів засвідчує невиконання вимог ст.ст. 56,57 ГПК України та є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Додатково суд звертає увагу позивача, що п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги і зазначення доказів, що підтверджують позов.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач зазначає, що ним було подано адміністративний позов до Комінтернівського (нині Лиманського) районного суду Одеської області про скасування рішення суб'єкта власних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.
Як вбачається з матеріалів, копії яких додані до позову, ухвалою Комінтернівського (нині Лиманського) районного суду Одеської області від 20.09.2016р. було відкрите провадження у справі, далі ухвалою Комінтернівського (нині Лиманського) районного суду Одеської області від 26.09.2016р. прийняті заходи для забезпечення позову.
Надалі, як зазначається позивачем у позовні заяві, та підтверджується доданими документами, ухвалою Комінтернівського (нині Лиманського) районного суду Одеської області від 13.10.2016р. заходи забезпечення адміністративного позову, застосовані ухвалою Комінтернівського (нині Лиманського) районного суду Одеської області від 26.09.2016р., були скасовані.
Позивачем також було зазначено, що наразі провадження у зазначеній адміністративній справі закрито.
Однак, позивачем не наданого відповідних доказів, які підтверджують факт закриття провадження у справі в Комінтернівському (нині Лиманському) районному суді Одеської області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до п. 2 ст. 62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.
Отже, після усунення недоліків, зазначених судом вище, та при повторному поданні відповідної позовної заяви до суду, Селянському фермерському господарству „Елена” слід додати докази, які підтверджують відсутність в іншому суді справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав.
З урахуванням ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви, за загальним правилом, не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду, після усунення допущених порушень.
Керуючись п. 6 ч.1 ст.63, ст. 86 ГПК України, суд
Позовну заяву Селянського фермерського господарства „Елена” (вх. ГСОО №575/17 від 01.03.2017р.) - повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовна заява з доданими документами на 58 аркушах.
Суддя Т.Г. Д'яченко