Ухвала від 06.03.2017 по справі 914/436/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

06.03.2017 р. Справа№ 914/436/17

Суддя Галамай О.З., розглянувши матеріали

за позовом: Громадської організації Товариство військових мисливців та рибалок Західного регіону України, м. Львів

до відповідача-1: Підприємства об'єднання громадян «Мисливсько-рибальське господарство «Старичі», с. Старичі, Яворівський район, Львівська область,

до відповідача-2: Львівської обласної ради, м. Львів

до відповідача-3: Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, м. Львів

про: про скасування рішення про надання в користування мисливських угідь та визнання недійсним, укладеного на підставі нього договору про умови ведення мисливського господарства.

При підготовці до розгляду позовної заяви Громадської організації Товариство військових мисливців та рибалок Західного регіону України до відповідача-1: Підприємства об'єднання громадян «Мисливсько-рибальське господарство «Старичі, відповідача-2: Львівської обласної ради, відповідача-3: Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, про: про скасування рішення про надання в користування мисливських угідь та визнання недійсним, укладеного на підставі нього договору про умови ведення мисливського господарства, суд встановив, що вона не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 54, 57 ГПК України.

Згідно п.3 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік” прожитковий мінімум працездатних осіб встановлено з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Ставки судового збору встановлені ч.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”(із змінами і доповненнями), зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” (із змінами і доповненнями) судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до п. 2.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (абзац другий частини третьої статті 6 Закону).

Однак, в порушення наведених норм законодавства, позивачем до позовних матеріалів додано платіжне доручення № 163 від 14.12.2016р. про сплату судового збору в розмірі 1378,00 грн. та платіжне доручення № 3 від 11.01.2017р. про сплату судового збору в розмірі 222,00 грн., тобто позивачем сплачено судовий збір лише за одну немайнову вимогу.

Відповідно до п.4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви.

Відповідно до ст. 56 та п. 2 ч.1 ст. 57 ГПК України при поданні позову позивач зобов'язаний надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення, а до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270 встановлено, що підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (розрахункова квитанція тощо). Також надається опис вкладення, який заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Працівник об'єкта поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення (п. 61 Правил).

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіcкальним чеком/квитанцією про відправлення. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Однак до позовної заяви, як докази надіслання відповідачам позовної заяви з додатками, позивачем долучено описи вкладення, які свідчить про надіслання на адресу відповідачам лише додатків до позовної заяви.

Отже, заявником не надано належних доказів надіслання сторонам позовної заяви, що є порушенням вимог ст.ст. 56, 57 ГПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано належних доказів відправлення сторонам копії заяви і доданих до неї документів.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що ст. 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Копії документів мають бути засвідчені згідно п. 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи. (Див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції").

До позовних матеріалів заявником додано ксерокопії документів, які не засвідчені належним чином, зокрема не вказано: слів "Згідно з оригіналом", ініціалів та прізвища особи, що засвідчувала копі, дати засвідчення копії. Тому додані до позовної заяви ксерокопії документів не можуть бути належними та допустимими доказами при розгляді даного спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога та/чи доказів що підтверджують викладені в заяві обставини.

На підставі викладеного та керуючись статтями 54, 57, п.3, п. 4, п.6 ч. 1 статті 63, статтею 86, ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Громадської організації Товариство військових мисливців та рибалок Західного регіону України про скасування рішення про надання в користування мисливських угідь та визнання недійсним, укладеного на підставі нього договору про умови ведення мисливського господарства і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

2. Повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: - позовна заява з додатками та поштовий конверт, всього - на 37-ми аркушах.

Суддя Галамай О. З.

Попередній документ
65134376
Наступний документ
65134378
Інформація про рішення:
№ рішення: 65134377
№ справи: 914/436/17
Дата рішення: 06.03.2017
Дата публікації: 10.03.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: