01 березня 2017 року Справа № 910/10677/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),
суддіВовка І.В.,
суддіСтратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Київбуд"
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року
у справі№ 910/10677/16 Господарського суду Черкаської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Київбуд"
доДепартаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
провизнання інформації недостовірною і такою, що порушує ділову репутацію, та зобов'язання її спростувати
У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Київбуд" (далі - ТОВ "Управляюча компанія "Київбуд", позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент містобудування та архітектури, відповідач) про
- визнання недостовірною інформації щодо ТОВ "Управляюча компанія "Київбуд", поширеної відповідачем на веб-сайті http://monitor.mkk.kga.gov.ua/, шляхом присвоєння житловим будинкам з вбудованими приміщеннями соціальної сфери за адресою: на перетині проспекту Правди та проспекту Радянської України у Подільському районі міста Києва категорії (статусу) "Самочинне будівництво" за критерієм "Статуси законності будівництва";
- зобов'язання відповідача не пізніше наступного дня після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом зміни категорії (статусу) критеріїв інформації щодо Товариства та відносно житлових будинків з вбудованими приміщеннями соціальної сфери за адресою: на перетині проспекту Правди та проспекту Радянської України у Подільському районі міста Києва категорії (статусу) "Самочинне будівництво" за критерієм "Статуси законності будівництва".
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що сайт міжвідомчого Центру моніторингу забудови міста Києва, утвореного за розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.04.2015 року N 390, запущено з метою інформування громадськості щодо об'єктів будівництва на території міста Києва. Інформація щодо житлового комплексу "Синьоозерний" є достовірною, оскільки строк дії договору оренди земельної ділянки від 21.11.2003 року № б/н, укладений між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "БК "Кроун" (орендар) з метою будівництва на перетині проспекту Правди та Радянської України у Подільському районі міста Києва, закінчився 21.11.2008 року і не продовжувався; на земельну ділянку площею 8517,29 кв. м., кадастровий номер 91:312:0100 ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.03.2015 року накладено арешт; будівництво здійснюється без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. Позивач не довів та не підтвердив, яким чином опублікована інформація впливає на його ділову репутацію.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 року у справі № 910/10677/16 (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді: Пантелієнка В.О., суддів: Доманської М.Л., Верховця А.А. ), у позові відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, в своїй касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами ст. ст. 23, 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 277, 376 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), а також роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи".
Вищий господарський суд України, перевіривши в межах вимог касаційної скарги фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити, а судове рішення та постанову - залишити без змін з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що спір між сторонами виник з приводу розміщення на сайті міжвідомчого Центру моніторингу забудови міста Києва - http://monitor.mkk.kga.gov.ua/ (окремої підсистеми міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності "Містобудівний кадастр Києва" (МІАС ЗМД МКК)) інформації щодо присвоєння житловим будинкам з вбудованими приміщеннями соціальної сфери за адресою: на перетині проспекту Правди та проспекту Радянської України у Подільському районі міста Києва категорії (статусу) "Самочинне будівництво" за критерієм "Статуси законності будівництва".
Орендарем цієї земельної ділянки є ТОВ "БК "Кроун". Договір оренди земельної ділянки б/н від 21.11.2003 року закінчився 21.11.2008 року та в установленому порядку не продовжувався. Відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт № 0593-Пт/Т від 24.07.2008 року (строк продовжено до 27.09.2011 року) ТОВ "БК "Кроун" має право виконувати будівельні роботи на цій земельний ділянці.
Позивач за договором від 20.09.2014 року №1 про інвестування будівництва житлового будинку, укладеного з ТОВ "БК "Кроун", є співінвестором робіт по збору вихідних даних, проектуванню, будівництву, введенню в експлуатацію та передачі на баланс експлуатаційним організаціям житлових будинків з вбудованими приміщеннями соціальної сфери на земельній ділянці, що розташована за адресою: на перетині проспекту Правди та проспекту Радянської України у Подільському районі міста Києва.
Відповідач відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 22.04.2015 року № 390 "Про створення міжвідомчого Центру моніторингу забудови міста Києва" забезпечує роботу міжвідомчого Центру моніторингу забудови, який здійснює координацію дій структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних в місті Києві державних адміністрацій, комунальних підприємств, установ, організацій щодо здійснення моніторингу забудови міста Києва інші заходи, необхідні для виконання цього розпорядження.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині.
Статтею 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 27.02.2009 року N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства суб'єкт господарювання має право вимагати спростування поширених у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з ним чи його діяльністю, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації. Спростування неправдивої інформації у випадку, коли вона поширена стосовно інших осіб, допускається лише в окремих випадках, що прямо передбачені законом, зокрема, право на спростування недостовірної інформації щодо членів сім'ї чи особи, яка померла (ч. 1 та ч. 2 ст. 277 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що Законом України N 1170-VII від 27.03.2014 року (набув чинності 19.04.2014 року) виключена ч. 3 ст. 277 ЦК України, якою визначалося, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведе протилежне. Отже, позивач, який звертається до суду з позовом у цій справі має довести недостовірність інформації в загальному порядку відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що права позивача не порушені, оскільки відомості, які розміщені на сайті міжвідомчого Центру моніторингу забудови міста Києва, щодо присвоєння житловим будинкам з вбудованими приміщеннями соціальної сфери за адресою: на перетині проспекту Правди та проспекту Радянської України у Подільському районі міста Києва категорії (статусу) "Самочинне будівництво" за критерієм "Статуси законності будівництва" не стосуються позивача у справі, який не є замовником будівельних робіт на цій земельній ділянці, і жодним чином не впливає на ділову репутацію цієї особи. Відсутність у позивача права на позов щодо спростування інформації, яка не стосується його діяльності, є достатньою підставою для відмови в позові. Посилання позивача на договір № 1 від 20.09.2014 року про інвестування будівництва житлового будинку, укладеного з ТОВ "БК "Кроун", обґрунтовано відхилили суди, оскільки відповідно до вимог ст. 376 ЦК України наявність у об'єкта статусу самочинного будівництва стосується лише особи, яка здійснила або здійснює таке будівництво, тобто, ТОВ "БК "Кроун".
Доводи заявника касаційної скарги, які зводяться до доведення обставин недостовірності спірної інформації та відсутність у відповідача повноважень на її розміщення, суд касаційної інстанції не бере до уваги, оскільки обставини того, чи є спірна інформація такою, що не відповідає дійсності чи викладена неправдиво, підлягають перевірці лише, якщо буде встановлено, що позов у справі про спростування недостовірної інформації пред'явив належний позивач. В свою чергу, обставини наявності чи відсутності у відповідача повноважень щодо розміщення на сайті міжвідомчого Центру моніторингу забудови міста Києва - http://monitor.mkk.kga.gov.ua/ інформації з питань самочинно збудованих об'єктів містобудування взагалі не є предметом доказування у зазначеній категорії справ (спростування недостовірної інформації відповідно до вимог ст. 277 ЦК України). Правова оцінка дій суб'єкта владних повноважень на відповідність встановленої законом компетенції здійснюється адміністративним судом при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, щодо оскарження цих дій (п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України).
За цих обставин, зважаючи на те, що суди встановили, що позивач не довів, що викладена інформація порушує його права та законні інтереси, тобто встановили відсутність у позивача "права на спростування" спірної інформації, посилання, як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції, на недоведеність позивачем також і обставин недостовірності такої інформації в цьому випадку є зайвим, тому підлягає виключенню з мотивувальних частин судових рішень. Такі обставини можуть бути встановлені лише за участі особи, яка здійснила або здійснює спірне будівництво.
Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Проте судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права призвело до прийняття неправильного судового рішення. Законне, обґрунтоване та правильне по суті й справедливе рішення суду не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи, що виключення посилань на недоведеність недостовірності інформації в цілому не вплинуло на правильність судових висновків щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на відсутність у позивача "права на спростування" спірної інформації, Вищий господарський суд України відхиляє касаційну скаргу та залишає без змін прийняті у справі судові рішення, але з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.
Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Київбуд" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 року у справі № 910/10677/16 - без змін.
Головуючий суддя Кондратова І.Д.
Суддя Вовк І.В.
Суддя Стратієнко Л.В.