"01" березня 2017 р. Справа № 902/1086/16
Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля", м. Гайсин, Вінницька область
про стягнення 206 418,48 грн
За участю секретаря судового засідання Гнатовської Л.С.
За участю представників:
позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 20.08.2016 р., паспорт НОМЕР_2 виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в місті Києві 03.03.1998 р.
ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 15.09.1999 р.
відповідача: Мороз Валентина Анатоліївна, довіреність № б/н від 20.09.2016 р., паспорт НОМЕР_3 Погребищенським РВ УМВС України у Вінницькій області 06.04.2007 р.
Брижак Олександр Миколайович, довіреність № 865/1 від 23.11.2016 р., паспорт НОМЕР_4 Сокирянським РВ УМВС України у Чернівецькій області 18.05.2005 р.
викликаний для дачі пояснень щодо заявленого предмету спору: ОСОБА_5 паспорт НОМЕР_5 виданий Тростянецьким РВ УМВС України в Сумській області 22.12.1999 р.
Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області: Бойко Артем Миколайович, довіреність № 06-14/38 від 19.09.2016 р., паспорт серії АВ № 446065 виданий Томашпільським РВ УМВС України у Вінницькій області 27.08.2002 р.
Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою": не з'явився.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" про стягнення 206 418,48 грн з яких, 500,00 грн основної заборгованості, 500,00 грн 3 % річних, 94 387, 45 грн пені, 111 031,03 грн штрафу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті наданих за договором № 4-16 від 15.01.2016 р. послуг.
Ухвалою суду від 19.12.2016 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1086/16 та призначено до розгляду на 26.01.2016 р.
26.01.2017 р. на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 20.11.2016 р.) в якому останній вважає позовні вимоги позивача безпідставними та просить суд відмовити в задоволенні позову.
26.01.2017 р. через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання б/н від 26.01.2017 р. в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату з метою подання додаткових доказів.
Ухвалою суд від 26.01.2017 р. розгляд справи відкладено до 15.02.2017 р.
15.02.2017 р. на адресу суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (б/н від 15.02.2017 р.) до поданого відзиву на позовну заяву.
15.02.2017 р. від представника позивача надійшли письмові пояснення (вх. канц. № 06-52/1380/17 від 15.02.2017 р.)
Крім того, 15.02.2017 р. на виконання вимог ухвали суду від 26.01.2017 р. представником позивача подано письмові пояснення (вх канц. № 06-52/1381/17 від 15.02.2017 р. та вх. канц. № 06-52/1382/17 від 15.02.2017 р.) в яких останній просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
15.02.2017 р. через канцелярію суду відповідачем подано додаткові письмові пояснення (б/н від 15.02.2017 р.) в заперечення заявлених позовних вимог.
15.02.2017 р. представником відповідача подано клопотання (б/н від 15.02.2017 р.) про призначення судової почеркознавчої експертизи, мотивоване тим, що відповідач повністю заперечує про дійсність актів прийому-передачі наукової продукції за договором про надання послуг № 4 - 16 від 15.01.2016 р., оскільки послуги які зазначені в актах долучених до позовної заяви відповідачем не замовлялись та підпис в актах належить не його уповноваженому представнику.
15.02.2017 р. представником відповідача подано клопотання (вх. канц. № 06-52/1392/17 від 15.02.2017 р.) про зупинення провадження у справі, мотивоване розглядом Господарським судом м. Києва справи № 910/1632/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди від 29.02.2016 р. до договору про надання послуг № 4-16 від 15.01.2016 р. недійсною.
15.02.2017 р. відповідачем супровідним листом б/н від 15.02.2017 р. подано ряд документів на виконання ухвали суду від 26.01.2017 р.
Також позивачем подано заяву про долучення платіжних документів в якій позивач просить стягнути з відповідача по 50,00 грн за кожним із актів долучених до позовної заяви та 100,00 грн за актом № 16/001-с, а всього 500,00 грн боргу.
Також позивачем подано пояснення б/н від 15.02.2017 р. в яких останній зазначає, що відсутні підстави для невизнання юридичної сили факсимільного відтворення підпису директора ТОВ "ПК "Зоря Поділля".
15.02.2017 р. представниками сторін подано заяву про продовження строку розгляду справи передбачений нормами ст. 69 ГПК України на 15 днів.
Ухвалою суду від 15.02.2017 р. розгляд справи відкладено до 01.03.2017 р. та продовжено строк вирішення спору на 15 днів.
27.02.2017 р. на електронну адресу суд від представника позивача надійшли пояснення щодо змісту актів звіряння як доказу визнання відповідачем належності актів прийому-передачі до спірного договору.
Крім того 27.02.2017 р. засобами електронного зв'язку останнім подано заперечення щодо вимог ухвали суду від 15.02.2017 р.
28.02.2017 р. на електронну адресу суду надійшов лист № 02-15-701 від 28.02.2017 Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області в якому повідомлено, що у районної державної адміністрації відсутні повноваження щодо формування та ведення єдиних баз даних щодо земель району Гайсинської райдержадміністрації у зв'язку з чим Гайсинська районна державна адміністрація звернулась з листом (№ 02-15-676 від 24.02.2017 р.) до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з проханням надати відповідну інформацію.
Однак лист останнього не містить електронного цифрового підпису, про що відповідальним працівником суду складено відповідну довідку від 28.02.2017 р.
28.02.2017 р. на адресу суд надійшов лист Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 0-2-0.6-3469/2-17 від 28.02.2017 р. в якому зазначено, що згідно даних Публічної кадастрової карти України, відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 0520884200:01:006:0124 та 0520884200:01:006:0123 відсутні, тому інформацію щодо розробника, замовника проектно-технічної документації зазначених земельних ділянок на дати неможливо. додатком до листа останнім додано копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та кадастрового плану земельної ділянки.
01.03.2017 р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву та письмові пояснення (б/н та без дати) в яких останній просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Також останнім 01.03.2017 р. подано заперечення щодо виконання вимог ухвали суду від 15.02.2017 р. та пояснення в обґрунтування задоволення позовних вимог.
Крім того 01.03.2017 р. представником позивача подано заперечення (вх.канц. 06-52/1899/17 від 01.03.2017 р.) щодо змісту запитів до Головного управління Держгеокадастру та Держгеокадастру у Гайсинському районі.
01.03.2017 р. представником відповідача подано письмові пояснення (б/н від 01.03.2017 р.) в яких останній зазначає, що всі подані пояснення позивача по суті позовних вимог не відповідають дійсності.
Також представником відповідача супровідним листом (б/н від 01.03.2017 р.) подано ряд документів.
Представником Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 01.03.2017 р. супровідним листом подано копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та кадастрового плану земельної ділянки.
01.03.2017 р. представником позивача подано ряд документів на виконання вимог ухвали суду.
01.03.2017 р. представником відповідача супровідним листом № 62 від 01.03.2017 р. 00 подано ряд документів на виконання вимог ухвали суду.
За клопотанням позивача здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні 01.03.2017 р. представником позивача подано ряд документів, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та необхідність призначення почеркознавчої експертизи враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
При цьому до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи № 902/1086/16, окрім іншого, до предмету доказування у цій справі входить встановлення факту підписання позивача актів прийому-передачі наукової продукції № 16/001-с від 27.01.2015 р., № 16/024 від 24.02.2016 р., № 16/025 від 24.02.2016 р., № 16/026 від 01.03.2016 р., № 16/027 від 01.03.2016р., № 16/028 від 01.03.2016 р., № 16/029 від 03.03.2016 р., № 16/030 від 04.03.2016 р., № 16/031 від 12.03.2016 р. за договором про надання послуг № 4 - 16 від 15.01.2016 р., з огляду на заперечення відповідача щодо підписання ним вказаних актів.
В даному випадку суд з огляду на встановлені обставини, враховуючи суперечливість пояснень наданих сторонами, позбавлений можливості встановити об'єктивну істину стосовно факту належності підпису на актах прийому-передачі наукової продукції № 16/001-с від 27.01.2015 р., № 16/024 від 24.02.2016 р., № 16/025 від 24.02.2016 р., № 16/026 від 01.03.2016 р., № 16/027 від 01.03.2016р., № 16/028 від 01.03.2016 р., № 16/029 від 03.03.2016 р., № 16/030 від 04.03.2016 р., № 16/031 від 12.03.2016 р. саме ОСОБА_5 виходячи із переліку засобів доказування передбачених чинним господарським процесуальним законодавством.
Встановлення належності підпису ОСОБА_5, а також документальної обґрунтованості оформлення господарської операції за актами прийому-передачі наукової продукції відповідачем вимагає спеціальних знань, що є підставою для призначення судової експертизи з метою прийняття обґрунтованого рішення.
Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами.
Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:
1) призначення господарським судом судової експертизи;
2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;
3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Однак, виходячи зі змісту норми статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розглядові по суті заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Зупиняючи провадження у справі суд також враховував наступні приписи ГПК України.
Згідно ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (стаття 33 ГПК України).
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 43 ГПК України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення" встановлює, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя повинно бути законним і обґрунтованим.
При цьому рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
В п.п.1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 23.03.2012 року № 6 " Про судове рішення" вказано, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:
- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;
- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;
- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
При призначенні судової експертизи суду не було запропоновано від сторін питань, що повинні бути роз'яснені під час експертизи, за винятком тих, що висловлені в клопотанні відповідача.
При цьому судом в судовому засіданні громадянином ОСОБА_5 на пропозицію суду було надано для проведення досліджень експериментальні зразки підпису, які долучені до справи.
Суд зазначає, що в справі містяться оригінали документів на яких містяться вільні зразки підпису громадянина ОСОБА_5, а саме оригінал особової справи ОСОБА_5, копія його паспорту тощо долучені представниками відповідача в судовому засіданні до матеріалів справи.
При цьому об'єкти експертного дослідження долучені позивачем в оригіналах до супровідного листа (вх.№ канцелярії господарського суду Вінницької області - № 06-52/1979/17 від 01.03.2017 р.), а саме: акти прийому-передачі наукової продукції № 16/001-с від 27.01.2015 р., № 16/024 від 24.02.2016 р., № 16/025 від 24.02.2016 р., № 16/026 від 01.03.2016 р., № 16/027 від 01.03.2016р., № 16/028 від 01.03.2016 р., № 16/029 від 03.03.2016 р., № 16/030 від 04.03.2016 р., № 16/031 від 12.03.2016 р.; кошториси № 15/103 від 29.12.2015 р., № 16/008 від 08.02.2016 р., № 16/009 від 09.02.2016 р., № 16/010 від 09.02.2016 р., № 16/019 від 16.02.2016 р., № 16/020 від 16.02.2016 р., № 16/024 від 24.02.2016 р., № 16/025 від 24.02.2016 р., № 16/026 від 01.03.2016 р., № 16/027 від 01.03.2016 р., № 16/028 від 01.03.2016 р., № 16/030 від 04.03.2016 р., № 16/029 від 03.03.2016 р., № 16/029 від 03.03.2016 р., № 16/030 від 04.03.2016 р., № 16/031 від 12.03.2016 р.; договір про надання послуг № 4-16 від 15.01.2016 р.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу суд врахував положення пункту 1.6 Інструкції, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.
Цим же пунктом передбачено, що за наявності обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи. З урахуванням наведеного, а також припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК, у разі призначення господарським судом судової експертизи не за зоною регіонального обслуговування мотиви такого призначення мають бути зазначені в ухвалі про призначення експертизи.
В судовому засіданні представником позивача в усному поясненні вказано на необхідність призначення зазначеної судової експертизи в Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса з посиланням на можливість впливу відповідача на експертну установу, яка знаходиться у м.Вінниці при виконанні даної експертизи.
Розглянувши вказане клопотання суд дійшов висновку про його відхилення, оскільки всупереч приписам ст.ст.33, 34 ГПК України позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження відповідних обставин.
При цьому суд зауважує, що при призначенні судової експертизи здійснюється попередження про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального Кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків судовим експертам, які її проводитимуть.
При цьому у відповідності до приписів ч.6 ст.31 ГПК України сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.
Відтак, з урахуванням наведеного вище та приймаючи до уваги положення п.1.6 Інструкції суд доручає проведення судової експертизи Вінницькому відділенню КНДІСЕ.
Визначаючись щодо особи, яка має здійснити оплату вартості судової експертизи судом враховано відповідну згоду відповідача викладену у його клопотанні від 15.02.2017 р.
Беручи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст.41, 86, 87, 115 ГПК України, суд, -
1. Призначити у справі № 902/1086/16 судову експертизу документів.
2. Проведення судової експертизи документів доручити Вінницькому відділенню КНДІСЕ.
3. На розгляд судової експертизи поставити наступні питання:
3.1. Ким виконаний підпис на актах прийому-передачі наукової продукції № 16/001-с від 27.01.2015 р., № 16/024 від 24.02.2016 р., № 16/025 від 24.02.2016 р., № 16/026 від 01.03.2016 р., № 16/027 від 01.03.2016р., № 16/028 від 01.03.2016 р., № 16/029 від 03.03.2016 р., № 16/030 від 04.03.2016 р., № 16/031 від 12.03.2016 р. в графі "Представник Замовника" на дату їх складання громадянином ОСОБА_5 - ним самим чи іншою особою ?
3.2. Чи виконано підпис на актах прийому-передачі наукової продукції № 16/001-с від 27.01.2015 р., № 16/024 від 24.02.2016 р., № 16/025 від 24.02.2016 р., № 16/026 від 01.03.2016 р., № 16/027 від 01.03.2016р., № 16/028 від 01.03.2016 р., № 16/029 від 03.03.2016 р., № 16/030 від 04.03.2016 р., № 16/031 від 12.03.2016 р. оригінальним (рукописним) способом чи за допомогою технічних засобів (факсиміле)?
3.3. Вирішити також інші питання, які виникнуть в процесі проведення судової експертизи.
4. Зобов'язати позивача та відповідача надати експерту Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на його вимогу необхідні для проведення судової експертизи документи у строки, визначені фахівцем, забезпечити експерту належні умови для проведення експертизи. Усі документи, які будуть надаватися до ВВ КНДІСЕ для проведення експертизи, повинні бути систематизованими, підшитими, належним чином засвідченими, прошитими та пронумерованими.
5. Доручити керівнику ВВ КНДІСЕ визначити необхідне коло фахівців для проведення експертизи та надання висновку.
6. Зобов'язати відповідача здійснити оплату за проведення судової експертизи на протязі 3-х днів з дня отримання рахунку докази про що надати суду (платіжне доручення, квитанція тощо).
7. Попередити експерта, який безпосередньо проводитиме судову експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального Кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
8. Зобов'язати експертну установу на протязі 5-ти днів з дня складання висновку, направити висновок разом з матеріалами справи № 904/4389/14 до господарського суду Вінницької області.
9. Зобов'язати експертну установу відповідно до ст.42 ГПК України надіслати копію експертного висновку сторонам по справі, докази направлення надати до суду разом з експертним висновком.
10. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких фахівцям не були поставлені питання, зобов'язати та надати можливість експертам у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.
11. Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають право:
а) заявляти відвід експерту;
б) заявляти клопотання про внесення до ухвали про призначення експертизи додаткових питань, що виносяться на вирішення експерта;
в) давати пояснення експерту;
г) ознайомлюватися з висновком експерта або повідомленням про неможливість дати висновок;
д) заявляти клопотання про проведення додаткової чи повторної експертизи.
12. Провадження у справі № 902/1086/16 зупинити до отримання висновку судової експертизи.
13. Ухвалу надіслати Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул.Батозька, 1, м.Вінниця) рекомендованим листом з матеріалами господарської справи № 902/1086/16.
Суддя О.О. Банасько
віддрук. 2 прим.:
1 - до справи.
2 - ВВКНДІСЕ - вул. Батозька, 1, м. Вінниця, 21000.