10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Кузнєцов Д.В.
Суддя-доповідач:Мацький Є.М.
іменем України
"06" березня 2017 р. Справа № 295/15203/16-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Капустинського М.М.
Шидловського В.Б.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "10" лютого 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання провести нарахування та виплату призначеної пенсії ,
02.12.2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним позовом, в якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області із 30 листопада 2013 року провести нарахування та виплату, призначеної пенсії на підставі додатково наданого позивачем документа для перерахунку пенсії - довідки № 2985 від 07 жовтня 2016 року начальника Бердичівського виправного центру (№ 108) управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області та п.2 Розділ «Інше» грошового атестату № 8, який знаходиться в матеріалах пенсійної справи, із урахуванням проведених із 1 листопада 2008 року до 31 жовтня 2010 року (часу звільнення) виплат матеріальної допомоги на оздоровлення (компенсації за невикористану відпустку), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової винагороди та грошової допомоги при звільненні, з яких сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 10.02.2017 року позовні вимоги за період з 30.11.2013 року по 31.10.2016 року залишено без розгляду.
Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 10 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено частково
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_4 пенсію, починаючи з 01.11.2016 року, врахувавши до складу грошового забезпечення, з якого позивачу була нарахована пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку, отримані ним за період з 01.11.2008 по 31.10.2010 року та з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до довідки Бердичівського виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№ 108) за № 2985 від 07 жовтня 2016 року.
У задоволенні решти вимог позову відмолено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивач з 30.11.2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Судом встановлено, що 7 листопада 2016 року ОСОБА_4 звернувся із заявою до відповідача про прийняття додаткових документів, а саме довідки начальника Бердичівського виправного центру (№ 108) Управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області № 2985 від 07 жовтня 2016 року із метою проведення перерахунку призначеної пенсії, врахувавши фактично отриманих позивачем сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані відпустки та грошової допомоги при звільненні, з яких сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.15-17).
Листом Головного управління ПФУ в Житомирській області №1985/Я-11 від 17.11.2016 року позивачу було відмовлено у задоволенні його заяви про перерахунок пенсії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 року (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною третьою цієї ж статті вказаного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 року пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 року встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Нормами цього ж Закону також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені вказаною вище постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року та Інструкцією Про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 499 від 31.12.2007 року. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Отже, зазначена допомога є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яка відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 року відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Аналізуючи вище згадані норми, Верховний Суд України в постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15) вказав, що додаткові види грошового забезпечення відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, лише у разі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з обумовлених виплат.
У відповідності до ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
В матеріалах справи містяться довідки начальника Бердичівського виправного центру (№ 108) та Управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області № 2985 від 07 жовтня 2016 року , які свідчать про нарахування позивачу сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку, з яких сплачено єдині соціальні внески.
З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відмова відповідача у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням сум сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку є неправомірною, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо часу, з якого позивач має право на перерахунок пенсії, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Оскільки позивач із заявою про перерахунок пенсії звернувся до відповідача 7.11.2016 року, а тому суд першої інстанції вірно задовольнив позов частково у частині вимог щодо проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу, починаючи з 01.11.2016 року.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що позивач в повній мірі довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність відмови позивачу у включені до розміру його пенсії грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні - не доказана.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, постанову Богунського районного суду м. Житомира від "10" лютого 2017 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: М.М. Капустинський
В.Б. Шидловський
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 АДРЕСА_1,10030
3- відповідачу/відповідачам: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Ольжича, 7,м.Житомир,10003
4-третій особі: - ,