Справа № 127/109/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Луценко Л.В.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
01 березня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, у якому просив: визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо виплати пенсії нижчої від мінімального прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законами України та Державним бюджетом; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_2, врахувавши, що розмір виплаченої пенсії не може бути нижчим від мінімального прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України про Державний бюджет позинаючи з 01 червня 2016 року.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Крім того, відповідачем подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 06 червня 2011 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
01 грудня 2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці з заявою про перерахунок і підвищення його пенсії до розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Листом управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці № 187/Ш-2 від 15.12.2016 року позивачу відмовлено в задоволенні його заяви, оскільки для підвищення пенсійних виплат одержувачам пенсій при неповному стажі немає законних підстав, однак останній, вважаючи дану відмову незаконною та такою, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим не погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, крім осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949 грн., таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.
Як вбачається з матеріалів справи, з 04.01.2014 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі страховим стажем на дату звернення - 29 років 7 місяців 28 днів.
У послідуючому, 02.12.2016 року позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії по стажу та надав довідку про звільнення з роботи.
Проте, після проведення перерахунку по стажу відповідно до заяви страховий стаж ОСОБА_2 склав 30 років 28 днів, з необхідних 35 років страхового стажу для визначення розміру пенсії за віком в мінімальному розмірі.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що пенсію позивачу слід обчислювати пропорційно наявному страховому стажу від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач, як орган Пенсійного фонду забезпечує нарахування та виплату пенсійного забезпечення. Ця обставина не перешкоджає у реалізації права позивача на отримання від відповідних органів соціального захисту населення виплат та допомог для забезпечення обов'язку держави щодо підтримання рівня життя особи не нижче від прожиткового мінімуму для відповідної категорії осіб, що безпосередньо передбачено нормами Конституції України.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що пенсія ОСОБА_2 призначена та виплачується у відповідності та у розмірі, що передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому підстави для перерахунку пенсії останнього відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати.
Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці задовольнити повністю.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.