Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
01 березня 2017 року справа №805/3330/15-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Челахової О.О., за участю представника позивача Васфєєвої О.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі № 805/3330/15-а за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
Позивач 13.08.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 має непогашену суму податкового боргу зі сплати податку з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 83 755,29 грн. З метою погашення податкового боргу податковим органом було направлено відповідачу податкову вимогу № 2671-25 від 06.10.2014 року. Зазначена вимога не виконана. Просив суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстр. № НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість перед бюджетом по орендній платі з фізичних осіб у сумі 83 755,29 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі № 805/3330/15-а адміністративний позов задоволено повністю.
Стягнуто з розрахункових рахунків, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) (р/р НОМЕР_4, код платежу 18010900, код ЄДРПОУ отримувача 37944338, одержувач Краматор.УК/м.Краматорськ, МФО 834016, банк отримувача ГУДКСУ в Донецькій області) заборгованість зі сплати орендної плати з фізичних осіб в сумі 83755 грн. 29 коп.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким податковий борг визнати безнадійним та зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області списати безнадійний податковий борг у сумі 83 755,29 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на норми Податкового кодексу України та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та зазначає, що рішення суду першої інстанції є необ'єктивним, необґрунтованим та винесеним із грубим порушенням матеріального та процесуального законодавства. Суд першої інстанції при прийнятті рішення керувався ПК України, але не приймались до відома норми Закону № 1669-VII, яким встановлено пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, а саме щодо податку, який сплачується суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО.
Відповідач вважає, що, оскільки він зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на території м. Краматорська Донецької області - у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, то пільги, встановлені ст. 6 Закону № 1669-VII, поширюються на нього як платника земельного податку. А відтак податковий борг, який утворився у результаті несплати нарахувань в період з 30.05.2014 року по 30.01.2015 року за орендну плату за користування земельною ділянкою, підлягає списанню, як безнадійний.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином. З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, присвоєний ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (а.с. 17, 18).
06.10.2014 року податковим органом було складено вимогу № 2671-25 відносно наявної у боржника заборгованості за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 05.10.2014 року у розмірі 41353,49 грн. Наведена вимога отримана відповідачем 03.12.2014 року, про що свідчить (а.с. 6).
30.01.2014 року позивачем подана до податкового органу податкова декларація з плати за землю № 1400002480 з річною сумою орендної плати у розмірі 101 282,80 грн. Щомісячна сума грошового зобов'язання становить 8 440,23 грн. (а.с. 8).
18.02.2015 року позивачем подана до податкового органу податкова декларація з плати за землю № 1500006773 з річною сумою орендної плати 103 690,34 грн. Щомісячна сума грошового зобов'язання становить 8 640,88 грн. (а.с. 9).
Станом на 31.03.2015 року у ФОП ОСОБА_3 рахується сума податкової заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у загальному розмірі 83755,29 грн. (а.с. 14-16).
До податкового боргу увійшли нарахування відповідно до податкових розрахунків земельного податку: 30.05.2014 року нараховано - 8440,23 грн., 30.06.2014 року нараховано - 8440,23 грн., 30.07.2014 року нараховано - 8440,23 грн., 30.08.2014 року нараховано - 8440,23 грн., 30.09.2014 року нараховано - 8440,23 грн., 30.10.2015 року нараховано - 8440,23 грн., 30.11.2014 року нараховано - 8440,23 грн., 30.12.2014 року нараховано - 8440,23 грн., 30.01.2015 року нараховано - 8440,23 грн., 02.03.2015 року нараховано - 8 640,88 грн. (а.с. 7).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, з огляду на наступне.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з ОСОБА_3 податкового боргу перед бюджетом з орендної плати з фізичних осіб у загальному розмірі 83755,29 грн.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що, оскільки він зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на території м. Краматорська Донецької області - у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, то пільги, встановлені ст. 6 Закону № 1669-VII, поширюються на нього як платника земельного податку. А відтак податковий борг, який утворився у результаті несплати нарахувань за орендну плату за користування земельною ділянкою, підлягає списанню, як безнадійного.
Колегія суддів зазначає, що такий довід апелянта є недоречним з огляду на наступне.
Узгоджене податкове зобов'язання - це сума податку (збору), яку платник зобов'язується сплатити до бюджету (цільового) фонду у визначений строк. Податкове (грошове) зобов'язання може бути узгоджене одним з таких способів:
§ самостійно платником податків, податковим агентом шляхом подання контролюючому органу податкової декларації (уточнюючого розрахунку);
§ самостійне узгодження при отриманні доходів не від податкового агента;
§ внаслідок нарахування контролюючим органом суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування.
За загальним правилом податкове зобов'язання самостійно визначається платником податків у податковій декларації та вважається узгодженим з дня подання такої декларації контролюючому органу. Особливістю є те, що узгоджене в такий спосіб зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Оскаржити можна лише суму податкового (грошового) зобов'язання, визначену контролюючим органом.
Несплачена у визначений податковим законодавством строк сума податкового (грошового) зобов'язання перетворюється в податковий борг. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган ДФС надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
Колегія суддів зазначає, що податковий орган звернувся до суду з позовними вимогами щодо стягнення з ФОП ОСОБА_3 податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань. Податкова вимога відповідачем оскаржена не була.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі № 805/3330/15-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 6 березня 2017 року.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко