10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Незнамова І.М.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
іменем України
"01" березня 2017 р. Справа № 565/1072/16-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Шевчук С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "16" грудня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській Цимбалюка Олега Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В липні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно будівельної інспекції у Рівненській області Цимбалюка О.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №75-ф від 22.03.2016 року.
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 16.12.2016 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Поновлено ОСОБА_3 строк для оскарження постанови головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно будівельної інспекції у Рівненській області Цимбалюка О.В. від 22.03.2016 року №75-ф у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.188-42 КУпАП.
Скасовано постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно будівельної інспекції у Рівненській області Цимбалюка О.В. від 22.03.2016 року №75-ф у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.188-42 КУпАП відносно ОСОБА_3
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в засідання суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, уважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що постановою про адміністративне правопорушення №75-ф від 22.03.2016 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.188-42 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн. (недопущення посадових осіб органів державного архітектурно будівельного контролю на об'єкт будівництва кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_2 під час здійснення позапланової перевірки). У звя'зку з несплатою ОСОБА_3 штрафу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії постанови його розмір подвоївся з 5100 грн. до 10200 грн. У даній постанові в графі "копію постанови отримав" відмітка про її вручення відсутня. У постанові вказано, що копію постанови надіслано поштою.
Постановою в.о. начальника Кузнецовського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненської області про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2016 року серії ВП №51664243 підтверджується, що за постановою №75-ф, яка видана 22.03.2016 року управлінням державної архітектурно будівельної інспекції у Рівненської області відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в сумі 10200 грн.
Із копії заяви ОСОБА_3 від 22.07.2016 року вбачається, що позивачка зверталась до Кузнецовського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненської області із заявою про видачу їй копії постанови №75-ф від 22.03.2016 року.
Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.
Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.
Згідно пункту 1 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Відповідно до п.12 Порядку, посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, серед іншого, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
Пунктом 14 Порядку № 553 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.
Диспозиція ч. 2 ст. 188-42 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Таким чином, вчинення адміністративного правопорушення, за який притягнуто до відповідальності ОСОБА_3 характеризується прямим умислом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 1,2 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1,2,3,4 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката,іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В протоколі про адміністративне правопорушення від 18.02.2016 вказано, що він складався в присутності ОСОБА_3 та головного спеціаліста землевпорядника Кузнецовської міської ради ОСОБА_5, в ньому зроблено запис про відмову ОСОБА_3, від підпису та отримання протоколу.
Крім того, з матеріалів справи убачається, що управлінням ДАБІ у Рівненській області, 19.02.2016 рекомендованим поштовим відправленням на адресу місця реєстрації ОСОБА_3 було направлено акт від 18.02.2016, протокол від 18.02.2016 та припис №46 від 18.02.2016. Однак даний лист повернувся до управління з відділення поштового зв'язку за терміном зберігання, у зв'язку з чим 26.02.2016 дані документи повторно направлено, проте вони знову повернулись.
22.03.2016 розглянуто справу за складеними матеріалами та винесено постанову про адміністративне правопорушення №75, яка направлена ОСОБА_3 рекомендованим листом від 22.03.2016 №1017-944-16.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у діях ОСОБА_3, умислу на вчинення інкримінуємого їй адміністративного правопорушення, з посиланням на те, що вона не допустила посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції до перевірки належного їй приміщення та не надала їм відповідні документи з поважних причин, а відтак в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Оскільки, позивач відмовилась підписувати та отримувати акт від 18.02.2016, протокол від 18.02.2017 крім того дані документи надсилались позивачці, однак повертались за закінченням терміну зберігання, тому колегія суддів приходить до висновку, що остання мала можливість в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, передбачені містобудівним законодавством та КУпАП, однак не скористалась ними.
Задовольняючи позов суд першої інстанції також виходив з того, що Державна архітектурно-будівельна інспекція є контролюючим органом і на її перевірки розповсюджуються обмеження, передбачені п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесння змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-УШ від 28.12.2014 року.
Такий висновок суду першої інстанції є помилковим з урахуванням такого.
Законом України № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, законодавчі обмеження щодо проведення перевірок на фізичних осіб не розповсюджуються.
Акт про недопущення до перевірки, припис, протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складені відносно фізичної особи - ОСОБА_3
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
З огляду на вищенаведене, у спірних правовідносинах відповідач здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області задовольнити.
Постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "16" грудня 2016 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Г.І. Майор
судді: А.Ю.Бучик
С.М. Шевчук
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,34400
3- відповідачу/відповідачам: Головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській вул.16 Липня,38,м.Рівне,33028
4-представник позивача ОСОБА_6 АДРЕСА_3