28 лютого 2017 р. Справа № 645/6208/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Калиновського В.А. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.01.2017р. по справі № 645/6208/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова
про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії,
27.12.2016 року позивач, ОСОБА_1, звернулась до Фрунзенського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просила суд:
- визнати дії (рішення) відповідача неправомірними в частині відмови в поновленні виплати призначеної пенсії;
- зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова поновити виплату призначеної пенсії по інвалідності III групи внаслідок загального захворювання та виплатити призначену їй пенсію, починаючи з 01.06.2015 року.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначала, що вважає відмову відповідача в поновленні виплати призначеної пенсії по інвалідності III групи необгрунтованою, незаконною, такою, що порушує права, свободи та інтереси позивача.
Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.01.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Визнано неправомірним дії та рішення Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова № 735 від 22.12.2016 р. щодо відмови ОСОБА_2 в поновленні виплати призначеної пенсії по інвалідності III групи внаслідок загального захворювання з 01 червня 2016 року.
Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова поновити ОСОБА_1 виплату призначеної пенсії по інвалідності III групи внаслідок загального захворювання та виплачувати призначену пенсію, починаючи з 01 червня 2016 року.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1, є інвалідом Ш групи загального захворювання з 14.09.2006 року, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова.
Після призначення пенсії я продовжує працювати в управлінні Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова (наказ про призначення на посаду від 06.11.2006 року № 46-о).
22.12.2016 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова із заявою про поновлення виплати пенсії по інвалідності внаслідок загального захворюванню інвалідам III групи, починаючи з 1 червня 2015 року.
22.12.2016 року отримала рішення управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова відповідно до якого мені відмовлено в поновленні виплати пенсії по інвалідності III групи внаслідок загального захворювання.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси позивача.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійне забезпечення громадян України, порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII внесено зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 ч. 12 Закону передбачено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.
Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
З 1 січня 2016 року пенсії, що призначаються відповідно до цього Закону, виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку).
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів».
Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність норми Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) за цими Законами не призначаються.
На даний час особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Слід звернути увагу, що законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 р. № 911 -VIII тимчасово припинено виплату пенсії інвалідам III групи.
Так дійсно, відповідно до абзацу другого частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 24.12.2015 р. N 911-VIII, яка набула чинності 01.01.2016 року, тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
Крім того, у пункті 11 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 року, зазначено, що у статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами):
1) у частині четвертій:
в абзаці першому слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінити словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року";
абзац другий викласти в такій редакції:
"особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються";
2) у частині п'ятій цифри "2017" замінити цифрами "2018";
3) у частині сьомій слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінити словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є інвалідом III групи загального захворювання з 14.09.2006 року перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає що оскаржуване рішення Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова від 22.12.2016 року № 735 прийняте відповідачем обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції зроблені передчасні висновки, щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.01.2017 року у справі № 645/6208/16-а, прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова задовольнити.
Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.01.2017р. по справі № 645/6208/16-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про изнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Бондар В.О.
Повний текст постанови виготовлений 06.03.2017 р.