Справа № 727/9343/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Семенко О.В.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
01 березня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання неправомірною відмову у перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача виконати перерахунок пенсії в розмірі 90% суми заробітної плати з урахуванням фіксованої індексації пенсії,
постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно з статтями 183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, з 21 січня 2011 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
03 листопада 2016 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії державного службовця на підставі довідки Головного Управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 01 листопада 2016 року №12201/04 про складові заробітної плати (а.с.13).
Листом Головного Управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 08 листопада 2016 року № 592/К-11 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії (а.с.14).
Не погоджуючись з вказаною відмовою ОСОБА_3 звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися із суми заробітної плати, на яку були нараховані страхові внески на момент виникнення права на перерахунок пенсії, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу в перерахунку його пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанцій виходячи з наступного.
Статтею 37 Закону України "Про державну службу" передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону встановлено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу.
Згідно з статтею 2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова винагорода за вислугу років входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовані види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Частиною 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були сплачені страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування входять до складу заробітку для обчислення пенсії.
Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року № 114/8713, фонд додаткової заробітної плати включає, зокрема, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, матеріальну допомогу, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом), виплати соціального характеру.
Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачувалися страхові внески, входять до складу додаткової заробітної плати та враховуються при обчисленні розміру пенсії позивача.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог, оскільки з наданої позивачем довідки вбачається, що на суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати нараховується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому ці суми мають бути враховані при обчисленні пенсії.
Висновок відповідача про те, що матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не враховуються при обчисленні розміру пенсії державного службовця, оскільки такі види виплат не включаються до складу заробітної плати державного службовця, є помилковим.
Так, у спірних правовідносинах слід надати перевагу нормам статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які є спеціальними в питаннях призначення та перерахунку пенсії державного службовця, а не положенням Законів України "Про державну службу", який щодо спірних правовідносин є загальним.
Матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, входили до системи оплати праці державного службовця, які повинні враховуватись при призначенні їй пенсії.
Дану правову позицією підтримує Верховний суд України своєю постановою від 20 лютого 2012 року у справі 21-430а11. Так, за правилами частини 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для усіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2016 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2016 року - без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.