Справа № 682/4/17
Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук В.В.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
01 березня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора Славутського відділу поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області Рабчуна Олександра Святославовича про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
В січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до інспектора Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Рабчуна Олександра Святославовича, в якому просив: визнати неправомірними дії інспектора Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Рабчуна О.С., що полягали у складенні постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР №945297 від 29.12.2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності; скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №945297 від 29.12.2016 року, винесену інспектором Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Рабчуном О.С. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. і закрити провадження у справі.
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.01.2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явивилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, 29 грудня 2016 року інспектором Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Рабчуном О. С. винесено постанову у справі про адміністративне порушення серії АР №945297 відносно ОСОБА_2 за порушення правил дорожнього руху, а саме - за здійснення стоянки автомобілем «Ford C-Max», державний номерний знак НОМЕР_1, в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», який встановлено по вул. Соборності в м. Славута.
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
ОСОБА_2, вважаючи дану постанову незаконною та такою, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п.3 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015р., протоколи про адміністративні правопорушення не складаються у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП. Якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.
Пунктом 4 Розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015р. передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Відповідно до п.п.1,3 Розділу 3 цієї Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що твердження позивача щодо неправомірності винесення постанови на місці вчинення без складення протоколу відповідачем є безпідставним, оскільки останній діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Так, відповідно до вимог дорожнього знака 3.34. Правил дорожнього руху України "Зупинка заборонена" забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
За порушення вимоги дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено» передбачено адміністративну відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вказані обставини встановлені належними та допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України та не спростовані позивачем.
Крім того, позивачем не заперечується зупинка транспортного засобу в місці, зазначеному в оскаржуваній постанові.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху та, як наслідок, правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.