28 лютого 2017 р. Справа № 552/7357/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Калиновського В.А. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Київського районного суду м. Полтави від 10.01.2017р. по справі № 552/7357/16-а за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
23.12.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просив суд: визнати неправомірною відмову Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в обчисленні (перерахунку) пенсії з визначеної в поданих довідках місячної суми грошового забезпечення; зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести обчислення пенсії з розрахунку 90 % від вказаної в довідках Генеральної прокуратури України за № 18-1552зп та № 18-1553зп від 03 листопада 2016 року уточненої суми грошового утримання та здійснити відповідні виплати різниці з 01 листопада 2015 року та з 01 січня 2016 року з урахуванням виплачених з 01 листопада 2015 року сум.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що вважає відмову відповідача в перерахунку пенсії з розрахунку 90 % від вказаної в довідках Генеральної прокуратури України, необгрунтованою, протиправною, такою, що порушує права, свободи та інтереси позивача.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 10.01.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 03 листопада 2016 року.
Зобов'язано Полтавське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Генеральної прокуратури України від 03 листопада 2016 року за № 18-1552зп та № 18-1553зп в розмірі 90 % грошового забезпечення з 01 листопада 2016 року від суми заробітку за відповідною посадою та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою.
Позивач, ОСОБА_1, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції чинній на момент виникнення спору), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Позивач вважає, що 12 місячний термін виплат починається з 28.11.2015 року та з цієї дати повинна бути здійснена виплата різниці в пенсії за минулий час згідно з довідками Генеральної прокуратури України за № 18-1552зп та № 18-1553зп від 03 листопада 2016 року.
Відповідач, Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 з 01 лютого 2002 року перебуває на обліку в Полтавському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області (до реорганізації - Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві) як одержувач пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру», при цьому пенсія позивачу була призначена в розмірі 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати на посаді військового прокурора Полтавського гарнізону відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час призначення пенсії.
28 листопада 2016 року звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про перерахунок пенсії, призначеної згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку зі зміною розміру посадового окладу відповідної категорії з наданням уточнених довідок. Відповідач листом від 06 грудня 2016 року № 465/Б-17/4 відмовив у перерахунку пенсії.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії з визначеної в поданих довідках місячної суми грошового забезпечення відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, чим порушено законні інтереси позивача, отже необхідно зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі довідок Генеральної прокуратури України від 03 листопада 2016 року за № 18-1552зп та № 18-1553зп.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, на рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог подані апеляційні скарги відповідачем та позивачем.
Позивач в доводах апеляційної скарги зазначає, що на його думку, обчислення його пенсії з розрахунку 90% від вказаної в довідках Генеральної прокуратури України № 18-1552зп та № 18-1553зп від 03.11.2016 року уточненої суми грошового забезпечення слід проводити з 28.11.2015 року та з 01.01.2016 року з урахуванням виплачених з 28.11.205 року сум.
Відповідач в доводах апеляційної скарги зазначає, що на його думку, у позивача ОСОБА_1 відсутнє право на перерахунок пенсії.
З наведених підстав позивач та відповідач вважають постанову Київського районного суду м. Полтави від 10.01.2017 року по справі № 552/7357/16-а, такою, що підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 1058-IV в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до п. 4.1 розділу IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 з 01 лютого 2002 року перебуває на обліку в Полтавському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області (до реорганізації - Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві) як одержувач пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру», при цьому пенсія позивачу була призначена в розмірі 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати на посаді військового прокурора Полтавського гарнізону відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час призначення пенсії.
28 листопада 2016 року звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про перерахунок пенсії, призначеної згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку зі зміною розміру посадового окладу відповідної категорії з наданням уточнених довідок.
Листом від 06 грудня 2016 року № 465/Б-17/4 року скерованим на адресу позивача відповідач повідомив останнього про відсутність підстав для проведення перерахунку його пенсії (а.с. 14).
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 ст. 45 Закону 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно з п. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-1У у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію (ст. 58 зазначеного Закону) він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонду України, яке затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 63 Закону № 1058-1У, п.п. 1, п. 10 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за № 41/26486, начальник управління керує діяльністю управління, персонально відповідає за виконання покладених на управління завдань. Таким чином від імені територіального органу Пенсійного фонду приймає рішення його начальник.
Згідно п. 4.3 Порядку рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Таким чином, дана норма регламентує порядок підписання рішень пенсійного органу про призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що прийняття рішення начальником управління в межах спірних відносин є способом реалізації владних повноважень в розумінні вищенаведених конституційних принципів.
Судам першої та апеляційної інстанцій відповідачем та позивачем не надано доказів розгляду заяви позивача від 28.11.2016 року про перерахунок пенсії та прийняття рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 45 Закону 1058-IV.
З матеріалів справи убачається, що позивач 28.11.2016 року звернувся до пенсійного органу з належною заявою, вважаючи що наявні підстави для проведення перерахунку її пенсії (а.с. 12).
Зазначені обставини залишені судом поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, що є підставою для скасування постанови Київського районного суду м. Полтави від 10.01.2017 року щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та зобов'язання Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Генеральної прокуратури України від 03 листопада 2016 року за № 18-1552 зп та № 18-1553зп в розмірі 90 % грошового забезпечення з 01 листопада 2016 року від суми заробітку за відповідною посадою та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою, а з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 КАС України (для повного захисту прав позивача про захист яких він просить) прийняти нову постанову, якою зобов'язати Полтавське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії на підставі довідок Генеральної прокуратури України від 03 листопада 2016 року за № 18-1552зп та № 18-1553зп та прийняти відповідне рішення.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовним вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, з огляду на приписи п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача, колегія суддів вважає за можливе вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 та прийняти зазначене рішення.
Також колегія суддів зазначає, що здійснюючи свою діяльність на основі законодавства, пенсійні органи послуговуються тими формами, які визначає законодавець. Дискреційні повноваження відповідача, як встановлене право вибору варіанта рішення, в даному випадку про перерахунок пенсії або про відмову в перерахунку пенсії, визначені Законом № 1058-1У, зокрема ч. 5 ст. 45 № 1058-1У.
Пунктом 4.7 Порядку встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись до суду з вимогою про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії як державному службовцю, керувався положеннями п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України - адміністративний позов може містити вимогу про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Частиною 2 ст. 162 КАС України установлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, - про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Таким чином, КАС України у якості засобів юридичного захисту передбачає можливість оскарження до суду рішення суб'єкта владних повноважень одночасно з вимогою до цього суб'єкта щодо прийняття рішення. Частиною 2 ст. 162 КАС України також установлено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, колегія суддів зазначає, що у відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р., під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення. Тому, суд не вправі перебирати на себе функції відповідного органу та своїм рішенням визначати переможця.
Таким чином, колегія суддів дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг позивача та відповідача дійшла висновку, що відповідачем у справі, Полтавським об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області, жодного рішення стосовно перерахунку пенсії позивача чи відмови в такому перерахунку не приймалося, до того ж ухвалення судового рішення про зобов'язання здійснення перерахуноку пенсії ОСОБА_1, законодавцем віднесено до виключної компетенції Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.02.2015 р. по справі № 826/17640/14.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, часткового задоволення апеляційної скарги Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області, скасування постанови Київського районного суду м. Полтави від 10.01.2017 року та ухвалення нового рішення про зобов'язання Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії на підставі довідок Генеральної прокуратури України від 03 листопада 2016 року за № 18-1552зп та № 18-1553зп та прийняти відповідне рішення, оскільки прийняття рішення про перерахунок або прийняття рішення про відмову в перерахунку пенсії Законом № 1058-1У віднесено до компетенції пенсійних органів.
Інші доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 та Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області на висновки колегії суддів не впливають.
Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Полтави від 10.01.2017р. по справі № 552/7357/16-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою визнати протиправною бездіяльність Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 03 листопада 2016 року.
Зобов'язати Полтавське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії на підставі довідок Генеральної прокуратури України від 03 листопада 2016 року за № 18-1552зп та № 18-1553зп та прийняти відповідне рішення. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Калитка О.М.
Повний текст постанови виготовлений 06.03.2017 р.