28 лютого 2017 р.Справа № 629/4709/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
представника відповідача Булгакової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Близнюківського районного суду Харківської області від 24.01.2017р. по справі № 629/4709/16-а
за позовом ОСОБА_2
до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
29.11.16 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до Близнюківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Лозівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Харківської області, в якому просив суд:
- визнати противоправними дії Лозівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання та роботи на посаді слідчого прокуратури Близнюківського району Харківської області;
- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: період проходження строкової військової служби з 11.11.1984 року по 09.01.1987 року, половину строку навчання за денною формою в Українській юридичній академії імені Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1987 року по 30.06.1991 року, роботу на посаді слідчого прокуратури Близнюківського району Харківської області з 19.05.1992 року по 09.12.1994 року;
- зобов'язати відповідача призначити йому, як судді у відставці, щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 % суддівської винагороди працюючого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області, починаючи з 17.09.2016 року (з наступного дня після звільнення), здійснивши відповідний перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання та виплати недоотриману його різницю.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що вважає дії відповідача незаконними, протиправними, такими, які порушують норми діючого законодавства, права, свободи та інтереси позивача.
Постановою Близнюківського районного суду Харківської області від 24.01.2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Лозівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнано противоправними дії Лозівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування до стажу судді Павлюченка Сергія Васильовича, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою навчання в Українській юридичній академії імені Ф.Е. Держинського та роботи на посаді слідчого прокуратури Близнюківського району Харківської області.
Зобов'язано Лозівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу судді Павлюченка Сергія Васильовича період проходження строкової військової служби з 11.11.1984 року по 09.01.1987 року, половину строку навчання за денною формою в Українській юридичній академії імені Ф.Е. Держинського з 01.09.1987 року по 30 червня 1991 року, роботу на посаді слідчого прокуратури Блюзнюківського району Харківської області з 19.05.1992 року по 09.12.1994 року.
Зобов'язано призначити ОСОБА_2, як судді у відставці, щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 % суддівської винагороди працюючого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області, починаючи з 17.09.2016 року, здійснивши відповідний перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання та виплатити недоотриманої його різниці.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 є суддею у відставці Лозівського міськрайонного суду Харківської області, що не заперечується сторонами по справі та не підлягає доказуванню.
Відповідно до запису у трудовій книжці НОМЕР_1, виданої на ім'я ОСОБА_2 у період з 11.11.1984 року по 09.01.1987 рік ОСОБА_2 проходив строкову військову службу, у період з 01.09.1987 року по 30.06.1991 рік навчався за денною формою в Українській юридичній академії імені Ф.Е. Дзержинського, у період з 19.05.1992 року по 09.12.1994 рік працював на посаді слідчого прокуратури Близнюківського району Харківської області, з 10.12.1994 року по 05.11.2012 року займав посаду судді Близнюківського районного суду Харківської області, з 02.12.1999 року обраний безстроково суддею цього ж суду, з 06.11.2012 року обіймав посаду судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області та працював на займаній посаді до 16.09.2016 року.
Згідно постанови Верховної Ради України № 1514-VIII від 08.09.2016 року та наказу голови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.09.2016 року №05-04/78 ОСОБА_2 звільнено з посади судді, у зв'язку з поданням заяви у відставку.
26.09.2016 року він звернувся до відповідача з заявою про нарахування та призначення щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці згідно з ч. 1 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції 07.07.2010 року, зі змінами станом 14.10.2014 року). На момент виходу у відставку, крім стажу роботи на посаді судді 21 рік 9 міс. 8 днів, має також 6 років 7 місяців 19 днів стажу, який складається з періоду проходження строкової військової служби (з 11.11.1984 року по 09.01.1987 року), половини строку навчання за денною формою в Українській юридичній академії імені Ф.Е. Дзержинського (з 01.09.1987 року по 30.06.1991 року), роботи на посаді слідчого прокуратури Близнюківського району Харківської області (з 19.05.1991 року по 09.12.1994 року).
Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Лозівським міськрайонним судом Харківської області, стаж роботи судді ОСОБА_2 станом на 16.09.2016 року становить 28 років 04 місяці 27 днів, в тому числі у стаж зарахований період служби в армії з 11.11.1984 року по 09.01.1987 рік, половину періоду навчання в Українській юридичній академії імені Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1987 року по 30.06.1991 рік та період роботи слідчим прокуратури Близнюківського району Харківської області з 19.05.1992 року по 09.12.1994 рік.
Згідно довідки ТУ ДСА заробітна плата, яка враховується при призначенні судді ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання становить 23 200 грн..
Відповідно до повідомлення Управління Пенсійного фонду України від 17.11.2016р № 8698/02-19 ОСОБА_2 призначено щомісячне довічне грошове утримання в сумі 19 024 грн., тобто у розмірі 82 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Положеннями статті 126 Конституції України закріплені основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканність суддів.
Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, що діяла на момент виходу позивача у відставку), кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".
Відповідно ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992р №2862- XII, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді . За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного утримання збільшується на 2 % заробітку, але не більше ніж 90% заробітку судді.
Зі змісту розділу IX Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вбачається, що єдиним видом грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є суддівська винагорода, яка в свою чергу складається із посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до положень статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону №2856-УІ від 23.12.2010 року, якою визначено, що судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку. Довічне грошове утримання суддям загальної юрисдикції виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету, за винятком суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, яким грошове утримання виплачується цими судами.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд", яким викладено в новій редакції всі положення Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
Так, пунктом 11 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній до 28 березня 2015 року, передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
З матеріалів справи вбачається, що на момент виходу у відставку судді ОСОБА_2, крім стажу роботи на посаді судді 21 рік 9 місяців 8 днів, він має також 6 років 7 місяців 19 днів стажу, який складається з періоду проходження строкової військової служби (з 11.11.1984 року по 09.01.1987 року), половини строку навчання за денною формою в Українській юридичній академії імені Ф.Е. Дзержинського (з 01.09.1987 року по 30.06.1991 року), роботи на посаді слідчого прокуратури Близнюківського району Харківської області (з 19.05.1991 року по 09.12.1994 року).
Як вказано у довідці ТУ ДСА заробітна плата, яка враховується при призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді становить 23 200 грн.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши наведені нормативно-правові акти, колегія суддів дійшла висновку, що стаж роботи судді ОСОБА_2, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 16.09.2016 року становить 28 років 04 місяці 21 день. Зазначене дає позивачу право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач незараховуючи до стажу судді Павлюченка Сергія Васильовича, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою навчання в Українській юридичній академії імені Ф.Е. Держинського та роботи на посаді слідчого прокуратури Близнюківського району Харківської області діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Близнюківського районного суду Харківської області від 24.01.2017 року по справі № 629/4709/16-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Близнюківського районного суду Харківської області від 24.01.2017р. по справі № 629/4709/16-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калиновський В.А.
Повний текст ухвали виготовлений 06.03.2017 р.