27 жовтня 2009 р. № 12/81-Д
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю. -головуючого
Заріцької А.О.,
Хандуріна М.І.,
розглянувши касаційну скаргуПриватного сільськогосподарського підприємства "НИВА"
на постановугосподарського суду Житомирської області від 25.06.2009
у справі№ 12/81-Д господарського суду Житомирської області
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Колодницькі"
доПриватного сільськогосподарського підприємства "НИВА"
провизнання дійсним договору та визнання права власності на майно
за участю представників сторін:
від Селянського (фермерського) господарства "Колодницькі" - Сіра А.В.
в судовому засіданні 20.10.2009 оголошувалась перерва до 27.10.2009, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.06.2009 (суддя Сікорська Н.А.) у справі № 12/81-Д позовну заяву Селянського (фермерського) господарства "Колодницькі" до Приватного сільськогосподарського підприємства "НИВА" про визнання дійсним договору та визнання права власності на майно прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.06.2009 (суддя Сікорська Н.А.) у справі № 12/81-Д заяву Селянського (фермерського) господарства "Колодницькі" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено: заборонено арбітражному керуючому (ліквідатору) Приватного сільськогосподарського підприємства "НИВА" Терещуку О.В. (ліцензія серії АВ№158428 від 27.11.2006 р.) вчиняти будь-які дії направлені на відчуження наступного майна: будинок механізатора; артсвердловина; жомова яма; мийку з бетонним майданчиком; навіс для техніки, що знаходяться за адресою Житомирська обл., Андрушівський р-н, с. Забара, вул. Механізатора,16.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Приватне сільськогосподарське підприємство "НИВА" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Житомирської області від 25.06.2009 у справі № 12/81-Д про вжиття заходів до забезпечення позову скасувати, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В судовому засіданні 27.10.2009 у зв'язку із зміною складу колегії суддів розгляд справи розпочинався заново.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку ухвалу місцевого господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі.
Згідно ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову -це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З зазначеного випливає, що питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом окремо в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів до забезпечення позову.
Отже, незважаючи на можливість оскарження ухвали про застосування заходів до забезпечення позову, вирішення питання про наявність чи відсутність вищезазначених обставин, що є підставою для задоволення чи відмови у задоволенні заяви про вжиття таких заходів є прерогативою господарського суду першої інстанції, який досліджує ці обставини в повному обсязі.
Виходячи з обсягу заявлених позовних вимог, а саме, визнання дійсним договору про передачу Селянському (фермерському) господарству "Колодницькі" майна під кредиторську заборгованість по заробітній платі від Приватного сільськогосподарського підприємства "НИВА" (майно перелічене в акті приймання-передачі майна під кредиторську заборгованість по заробітній платі) та визнання права власності на вказане майно, господарський суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність задоволення заяви Селянського (фермерського) господарства "Колодницькі" про вжиття заходів до забезпечення позову.
Доводи заявника касаційної скарги про те, що господарським судом порушені вимоги ст. 23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно якої скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, а також накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається, не можуть бути прийняті в даному випадку до уваги судом касаційної інстанції, виходячи з того, що вказані обмеження не допускаються в справі про банкрутство боржника, а саме -в ліквідаційної процедурі, вимоги вказаних норм не підлягають застосуванню в справах, які порушені в порядку позовного провадження.
Судом вірно враховано обставини справи, зокрема можливість реалізації спірного майна під час ліквідації банкрута, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в даній справі, а тому відповідно до предмету позову правильно обрано захід до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що є предметом спору в даній справі.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "НИВА" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Житомирської області від 25.06.2009 у справі № 12/81-д залишити без змін.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді А.О. Заріцька
М.І. Хандурін