27 жовтня 2009 р. № 16/13-09-543
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,
суддівЧернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
ТОВ "Інфлот-Данубіус"
на постанову від 23.06.2009 Одеського апеляційного господарського суду
у справі№ 16/13-0 9-543господарського суду Одеської області
за позовомДержавного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях"
доТОВ "Інфлот-Данубіус"
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Міністерство транспорту та зв'язку України
за участюПрокуратури Одеської області
провизнання недійсними додаткових угод
У справі взяли участь представники сторін:
від позивача: Мельникова О.О., довір. від 21.01.09р.
від відповідача: не з'явився
3-ої особи: Кирич С.О., довір. №55/15/14-09
від Генеральної Прокуратури України : Савицька О.В. -прокурор, посв. №231
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.04.2009 (суддя Желєзна С.П.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 (судді: В. Картере, В. Жеков, В.Пироговський), позовні вимоги задоволені; визнані недійсними додаткові угоди № 1 від 18.09.2008 та № 3 від 15.07.2008 до менеджерської угоди "Шипмен 98" № 61/08/1 від 14.04.2008. Судові акти мотивовані невідповідністю оскаржуваних угод ст. ст. 116-118 Кодексу торговельного мореплавства України та порушенням прав позивача.
Відповідач ТОВ "Інфлот-Данубіус" в поданій касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі рішення, прийняти нове, яким в позові відмовити. Вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи. До правовідносин сторін суди застосували ст. 118 Кодексу торговельного мореплавства України і дійшли висновку, що додаткові угоди № 1 та № 3 хоча і є частиною менеджерської угоди, яка є договором морського агентування, але суперечать суті договору морського агентування. Скаржник вважає, що додаткова угода № 3 від 15.07.2008 є частиною змішаного договору, який передбачив і послуги з мобілізації каравану. Відповідач діяв в інтересах позивача на виконання зобов'язань останнього за договором підряду № 182/13-08 від 01.04.2008. Суди попередніх інстанцій не застосували ч.2 ст. 628 ЦК України і не надали належної оцінки правовідносинам сторін по спірним угодам, які містять в собі елементи різних договорів (змішаний договір).
Згідно акту здачі-приймання послуг від 28.07.2008 відповідач у повному обсязі надав позивачу послуги з мобілізації земкаравану і останній перерахував за надані послуги 10700000 грн., що підтверджується актом звірки та актом ревізії фінансово-господарської діяльності позивача від 24.11.2008.
Ці документи свідчать про виконання відповідачем зобов'язань за додатковою угодою № 3 від 15.07.2008. Суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки вказаним вище обставинам і не застосував відповідних норм матеріального права, зокрема ст. ст. 203, 505, 510, 628 ЦК України та 180, 193, 203 ГК України.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх судових інстанцій встановлено наступне.
14.04.2008 року між ДП "Устьдунайводшлях" і ТОВ "Інфлот-Данубіус" укладено стандартну менеджерську угоду №16/08/01 "Shipman 98".
Відповідно до п. п. 2.1., 2.3. зазначеної менеджерської угоди ТОВ "Інфлот-Данубіус" (Судновласник) призначило ДП водних шляхів "Устьдунайводшлях" Управляючим (Менеджером) по судну, а позивач в свою чергу прийняв на себе зобов'язання в якості агенту і від імені та за дорученням Судновласника виконувати по відношенню до суден функції, наведені у боксах 5-14 частини першої менеджерської угоди.
На Управляючого покладено обов'язок забезпечувати експлуатацію судна відповідно до вимог Судновласника, включаючи без обмежень виконання наступних функцій: складання та підписання договорів на виконання днопоглиблювальних робіт; складання планів виконання днопоглиблювальних робіт, інструкцій з виконання робіт; виконання промірних робіт для визначення обсягів дноробіт; надання допоміжної техніки для забезпечення роботи каравану; управління безпекою, виконання вимог SOLAS та обов'язкових постанов Морської адміністрації прапору судна та класифікаційного товариства. Для організації постійного та безпечного зв'язку із судном Управляючий має право самостійно укладати угоди з береговими службами зв'язку. Оплата договорів на надання послуг зв'язку здійснюється безпосередньо Судновласником або самостійно Менеджером - у такому разі Судновласник відшкодовує витрати на зв'язок Менеджерам на підставі виставлених менеджером рахунків, які можуть включати додаткові податки та збори на підставі діючого законодавства.
Пунктом 15.1. ч. II менеджерської угоди "Shipman 98" №61/08/1 від 14.04.2008р. передбачено обов'язок Судновласника виплачувати Менеджеру за його роботу в якості Управляючого, за умовами даної угоди, щомісячну винагороду у розмірі 5% від сум доходів, отриманих Судновласниками за звітний місяць від виконання контрактів (договорів), укладених менеджером за підсумками календарного року.
За умовами зазначеного пункту, позивачем прийнято на себе зобов'язання перераховувати весь отриманий прибуток за такими контрактами протягом двох банківських днів на користь Судновласника. Судновласник, в свою чергу, протягом двох банківських днів зобов'язується перераховувати на користь Менеджера, на підставі рахунку останнього, суму належної йому винагороди. За кожним конкретним об'єктом робіт Менеджер на підставі укладеного договору надає Судновласнику розрахунок добової продуктивності каравану та спільно з Судновласником складає план-графік виконання робіт та руху фінансових потоків, який підписується сторонами та може слугувати підставою для проведення розрахунків між ними. „Розрахунок добової продуктивності каравану" та „План-графік виконання робіт та руху грошових коштів" за кожним конкретним об'єктом робіт оформлюється відповідними додатками до цієї угоди та є його невід'ємною частиною.
Менеджер, за наявності такої можливості, може перераховувати Судновласнику доход, очікуваний від управління караваном при роботі на конкретній ділянці робіт, достроково за будь-який період. Судновласник, при наявності такої можливості, може перераховувати Менеджеру менеджерську винагороду від управління караваном при роботі на конкретній ділянці робіт, достроково за будь-який період. При цьому, здійснюється відповідне коригування наступних платежів.
У відповідності до п.19.5 ч. II менеджерської угоди "Shipman 98" №61/08/1 від 14.04.2008р. Судновласник прийняв на себе зобов'язання відшкодовувати будь-які витрати, понесені Управляючим (Менеджером) в процесі виконання ним своїх обов'язків.
Відповідно до п. 18.2 ч. II менеджерської угоди "Shipman 98" №61/08/1 від 14.04.2008р., якою визначено відповідальність учасників угоди, обумовлено, що Управляючий не несе ніякої відповідальності перед Судновласником за будь-яку втрату, шкоду, затримку або витрати будь-якого характеру, прямі та непрямі та такі, що виникли внаслідок здійснення управлінської діяльності, якщо не буде доведено, що це є наслідком виключно недбалості, грубої недбалості або свідомого невиконання зобов'язань зі сторони Управляючого або його службовців або агентів або субпідрядників, найманих ним у зв'язку з судном, або якщо буде доведено (крім випадків, коли втрата, шкода, затримка або витрати внаслідок особистих дій або упущень Управляючого (Менеджера) вчинені навмисно або необачно, з усвідомленням того, що така втрата, шкода, затримка або витрати імовірно виникнуть), то відповідальність Управляючого за кожний випадок або за серію випадків, які дають привід для претензій, не повинна перевищувати загальну суму, яка дорівнює десяти річним розмірам винагороди Управляючого.
18.04.2008р. та 15.07.2008р. між ДП "Устьдунайводшлях" і ТОВ "Інфлот-Данубіус" укладено додаткові угоди №1 та №3 до менеджерської угоди № 61/08/1 від 14.04.2008р.
У відповідності до п. 1 додаткової угоди №1 від 18.04.2008р. сторонами передбачено, що витрати, пов'язані з мобілізацією та оформленням прибуття земкаравану, а також витрати по митному оформленню режиму "тимчасовий ввіз" оплачуються Менеджером згідно з виставленим рахунком Судновласника.
В подальшому, у відповідності до п. З додаткової угоди №3 від 15.07.2008р. п. 1 додаткової угоди №1 від 18.04.2008р. до менеджерської угоди викладено в новій редакції, відповідно до якої Менеджер сплачує Судновласнику мобілізацію (в тому числі ввіз на митну територію України) земкаравану "Аntеа" у складі: з/с "Аntеа", „Міdіа-5" та „Міdіа-21" в сумі 7952228,28 грн., у т.ч. ПДВ 1 325 371,39 грн.
Крім того, додатковою угодою №3 від 15.07.2008р. внесено такі зміни до менеджерської угоди "Shipman 98" №61/08/1 від 14.04.2008р.
Відповідно до п. 1 цієї додаткової угоди Управляючий (Менеджер) несе відповідальність перед Судновласником за будь-яку витрату, шкоду, затримку чи витрати будь-якого характеру, прямі і непрямі (упущену вигоду, що виникла внаслідок неефективного управління судами, яка тягне за собою простої суден) і виникаючі в процесі здійснення управлінської діяльності (менеджменту). Управляючі (Менеджери) зобов'язані відшкодувати за свій рахунок різницю між сумою отриманого доходу та витратами по тайм - чартерній угоді по земснаряду "Аntеа" б/н від 29.03.2008р. (а.с.35), тайм - чартерній угоді по самохідній шаланді „Міdіа-5" б/н від 14.04.2008р., а також тайм - чартерній угоді по самохідній шаланді „Міdіа-21" б/н від 14.04.2008р. протягом 10 банківських днів, що слідують за звітним місяцем.
Пунктом 2 додаткової угоди №3 від 15.07.2008р. вирішено п.2.3 статті 2 ч. II менеджерської угоди "Shipman 98" №61/08/1 від 14.04.2008р. викласти у наступній редакції: відповідно до положень та умов цієї угоди, протягом строку її дії, Управляючий (Менеджер) зобов'язується здійснювати від свого імені в інтересах Судновласника управління днопоглиблюваним караваном, вказаним у додатку „А" до менеджерської угоди "Shipman 98" № 61/08/1 від 14.04.2008р., виконуючи наступні функції відносно суден, стверджувально позначені у боксах 5-14 в ч. І:
звітність (ст. 7);
експлуатація та управління безпекою (ст. 12);
та мають повноваження на здійснення від свого імені в інтересах Судновласника фактичних та юридичних дій, які Управляючий може час від часу на свій абсолютний розсуд вважати необхідними для виконання ним умов цієї угоди відповідно до розумної практики управління судами (менеджменту).
Також, п. 15.1 менеджерської угоди №61/08/1 викладено у такій редакції, за умовами якої, Судновласник зобов'язався оплачувати Управляючому за його роботу відповідно до умов цієї угоди щомісячну винагороду у розмірі 5% від фактично виконаного обсягу робіт каравану, підтвердженого актами приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) за звітний місяць.
Крім того, п. 2 додаткової угоди №3 від 15.07.2008р. статтю 15 ч. II менеджерської угоди "Shipman 98" №61/08/1 від 14.04.2008р. доповнено наступним реченням: п. 15.5 Управляючі (Менеджери) зобов'язуються забезпечити рівень доходу по управлінню суднами не нижче витрат по тайм - чартерній угоді по з/с "Аntеа" б/н від 29.03.2008р., тайм - чартерній угоді по с/ш „Міdіа-5" б/н від 14.04.2008р., а також тайм - чартерній угоді по с/ш „Міdіа-21" б/н від 14.04.2008р.
Менеджерська угода є найбільш поширеною проформою договору" судового менеджменту, під кодовою назвою "Shipman 98" розроблена та опублікована Балтійською і Міжнародною морською радою (БИМКО) в 1998 році.
Враховуючи сферу діяльності, з якою пов'язано укладення даної угоди, правовідносини, що виникли між сторонами даного спору, регулюються спеціальним законодавством, а саме: Кодексом торговельного мореплавства України, оскільки саме вказаним Кодексом врегульовані відносини, що виникають з торговельного мореплавства.
Покладення на ДП водних шляхів "Устьдунайводшлях" обов'язку" оплачувати витрати на мобілізацію земкаравану, згідно з додатковими угодами № 1 та № 3, суперечить наведеним приписам Кодексу торговельного мореплавства України, а також положенням власне основної угоди, а саме п.19.5 ч. II менеджерської угоди "Shipman 98" №61/08/1 від 14.04.2008р., відповідно до якого Судновласник приймає на себе зобов'язання відшкодовувати будь-які витрати, понесені Управляючим (Менеджером) в процесі виконання ним своїх обов'язків, змін до якого внесено не було.
Крім того, умови додаткової угоди №3 від 15.07.2008р. не узгоджуються з приписами ст. 116 Кодексу торговельного мореплавства України, за якими морський агент виступає як постійний представник судновласника.
Також, як вбачається з розрахунку добової продуктивності каравану (додаток „В" до менеджерської угоди №61/08/1) (а.с.31) та плану-графіку виконання робіт і руху фінансових потоків (додаток „С" до менеджерської угоди №61/08/1) (а.с.32), підписаних сторонами даного спору на виконання п.15.1 менеджерської угоди "Shipman 98" №61/08/1 від 14.04.2008р., загальний розмір винагороди Управляючого становить суму у розмірі 1 314 785,20 грн., в той час як п.3 додаткової угоди №3 від 15.07.2008р. розмір витрат на мобілізацію (в тому числі ввіз на митну територію України) земкаравану "Аntеа", який позивач зобов'язався сплатити ТОВ "Інфлот-Данубіус" згідно спірних додаткових угод, складає суму у розмірі 7 952 228,28 грн. Тобто, в результаті укладання спірних додаткових угод фактичні витрати ДП водних шляхів "Устьдунайводшлях" на функції морського агента за менеджерською угодою "Shipman 98" №61/08/1 від 14.04.2008р. в декілька разів більше винагороди, яку він повинен отримати від судновласника за виконання таких функцій.
За змістом менеджерської угоди "Shipman 98" послуги морського агента надає саме менеджер (в даному випадку ДП водних шляхів "Устьдунайводшлях"), а тому встановлення додатковими угодами умов, за яких в рамках основної угоди судновласник - ТОВ "Інфлот-Данубіус" надає менеджеру будь-які платні послуги, не відповідає приписам ст.ст. 116 -118 Кодексу торговельного мореплавства України та суперечить змісту основної угоди.
Колегія суддів зазначає наступне.
З огляду на встановлене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач є морським агентом і повинен укладати угоди відповідно ст. 116-118 КТМ України.
Колегія суддів даний висновок вважає передчасним, оскільки він не доведений певними доказами. Суди попередніх інстанцій не дослідили статут позивача. Відповідно ч.4 ст. 116 КТМ агентування морського флоту здійснюють суб'єкти підприємницької діяльності, що мають ліцензію, одержану відповідно до чинного законодавства України. В частині 3 ст. 116 КТМ зазначено, що при виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона її на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.
Суди попередніх інстанцій не дослідили умови договору підряду № 182/13-013 від 01.04.2008, укладеного позивачем і Державним Підприємством "Дельта-Лоцман", який був підставою для укладання сторонами у спорі Договору менеджмента № 61/08/1 від 14.04.2008. Можливо по договору підряду позивач діяв на свою користь. Крім цього, суди не дослідили умови Тайм-чартерної угоди № 73/08 від 12.05.2008 (арк. 35), укладеної трьома сторонами, а саме судновласником, фрахтувальником і оперативним менеджером. Дві інші тайм-чартерні угоди у справі взагалі відсутні.
Суди не з'ясували дійсні правовідносини сторін по даним договорам, не залучили до справи в якості третьої особи судновласника ТОВ "Дноуглубительная компанія "КаспТрансФорм" для з'ясування відносин сторін по тайм-чартерним угодам і порядку розрахунків по всім договорам: хто за що кому сплачує, хто за що отримує прибутки, хто за що несе витрати і хто їх відшкодовує.
Крім того, суди не звернули уваги на те, що у сторін по справі є і інший договір агентування № 1А від 14.05.2008, який також не був предметом дослідження судів (а.с. 47).
Суди визнали додаткові угоди до угоди "Шипмен 98" недійсними, посилаючись на ч.1, 3 ст. 215 ЦК України і не застосували ст. 216 ЦК України щодо правових наслідків недійсності правочину.
Верховний Суд України в узагальненні практики розгляду судами справ про визнання правочинів недійсними зазначив, що оскільки у ст. 216 ЦК вказано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тому для захисту майнового права, з урахуванням принципів добросовісності, справедливості та розумності, наслідки, визначені в законі, повинні застосовуватися незалежно від того, чи наведені вони у позовній заяві. Визнані недійсними правочини породжують наслідки передбачені законом і хоча реституція не передбачена у ст. 16 ЦК, як один із способів захисту, проте норма ч.1 ст. 216 ЦК є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника про неповне дослідження матеріалів і обставин справи заслуговують на увагу. Порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та незастосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини є підставою для скасування прийнятих у справі судових актів і направлення справи на новий розгляд.
Під час повторного розгляду необхідно усунути зазначені порушення, повно і об'єктивно дослідити обставини справи і в залежності від встановленого винести обгрунтоване рішення суду, керуючись законом.
На підставі ст. ст. 1115 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України ,
Касаційну скаргу ТОВ "Інфлот-Данубіус" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 та рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2009 у справі № 16/13-09-543 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун