27 жовтня 2009 р. № 32/56
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,
суддівЧернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
ВАТ "Миколаївське підприємства "Ера"
на рішення від 14.05.2009 господарського суду м. Києва
у справі№ 32/56
за позовомПрокурора міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради
до1.ВАТ "Миколаївське підприємства "Ера"
2.Міністерства промислової політики України
3.Виконавчого комітету Миколаївської міської ради
треті особи:Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області
Будинковий комітет самоорганізації населення "Лада"
прозобов'язання вчинити дії, скасування наказів та рішення
у справі взяли участь представники:
позивача: Дьоміна І.В., посв. №222 від 18.05.09р.
відповідача 1: не з'явились
відповідача 2: не з'явились
відповідача 3: не з'явились
3тя особи-1: Тетенко В.В., довір. від 02.10.09 № 42
3-тія особи 2: Грозіцька є.І., посв. №6 від 03.11.08р.
Колегія суддів не приймає відмову від касаційної скарги . Відповідно до ст. 1116 ГПК України особа, що подала касаційну скаргу має право відмовитись від неї до винесення постанови касаційною інстанцією. Касаційна скарга була подана головою правління ВАТ "Миколаївське підприємство "Ера" О.С.Чечель. Заяву про відмову від касаційної скарги від 12.10.09 №387 також підписано Головою правління ВАТ "МП "Ера" О.С.Чечель, але підпис цієї особи зовсім інший ніж на касаційній скарзі. Повноваження особи, що звернулася з відмовою від касаційної скарги, підприємство в установленому порядку не підтвердило. Колегія суддів дійшла висновку, що з відмовою від касаційної скарги звернулася інша особа, а не та, що 21.07.09 її подала.
Рішенням господарського суду м. Києва від 14.05.2009 позовні вимоги задоволено частково: скасовано рішення виконкому Миколаївської міської ради № 1844 від 22.09.2006; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 516619 серія ЯЯЯ; виключено зі статутного фонду ВАТ "МП "ЕРА" гуртожиток по провулку Радіо 1-а в м. Миколаєві; визнано за територіальною громадою міста Миколаєва право власності на гуртожиток по вул. Радіо 1-а в м. Миколаєві. В задоволенні іншої частини позову відмовлено (суддя О. Хрипун).
В поданій касаційній скарзі ВАТ "Миколаївське підприємство "ЕРА" просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування пункту 2 Наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України № 828 від 31.05.1994 та Наказу РВ ФДМУ по Миколаївській області № 795п від 18.10.1999; оскільки саме на підставі цих правовстановлюючих документів до статутного фонду ВАТ "МП "ЕРА" було включено спірний гуртожиток. Скаржник вважає, що судом порушено ст. 4 Господарського процесуального кодексу України щодо відповідності прийнятого рішення нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Частиною 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що дія цього закону не поширюється на приватизацію об'єктів житлового фонду, до складу якого у відповідності зі ст. 4-6 Житлового Кодексу УРСР відносяться гуртожитки.
Відповідно ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" у разі, зокрема, зміни форми власності, перетворення підприємства у господарському віданні якого перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що вимога визнати право власності на спірний гуртожиток за територіальною громадою міста Миколаєва є обгрунтованою, а рішення виконкому міськради № 1844 від 22.09.2006 таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.
Суд встановив, що свідоцтво про право власності № 498 від 18.10.1999, видане ВАТ "МП "ЕРА" було скасовано наказом РВ ФДМУ по Миколаївській області № 394-п від 09.12.2005. Але, позивач просив визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 516619 від 19.10.2006, видане на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради № 1844. Зазначене свідоцтво визнано судом недійсним. Документ під назвою Свідоцтво про право власності не є актом в розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України. Актом є рішення виконкому, на підставі якого воно видано. Таким чином, позовні вимоги визнати недійсним свідоцтво про право власності господарському суду не підвідомчі.
Суд відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними п.2 Наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і Конверсії України № 828 від 31.05.1994 та Наказу РВ ФДМУ по Миколаївській області № 795-п від 18.10.1999. Позивач вказав яким нормам права вони не відповідають. Суд, в свою чергу, не надав зазначеним наказам правової оцінки і не обгрунтував нормами права їх відповідність (або ні) діючому на той час законодавству.
Акти визнаються судом недійсними, якщо вони видані з перевищенням повноважень, не відповідають законодавству і обов'язково порушують права позивача.
Судом ці підстави визнання актів недійсними не досліджувалися.
Крім цього, рішення суду виключити зі статутного фонду ВАТ "МП "ЕРА" будівлю спірного гуртожитку не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України.
Майно акціонерного товариства "ЕРА", його статутний фонд встановлені Статутом, затвердженим на загальних зборах акціонерів ВАТ. Статут в установленому порядку не визнавався недійсним в частині включення до майна підприємства гуртожитку.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги заслуговують на увагу. Рішення суду винесено з порушенням вимог ст. 43, 12, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст. 16 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. "Про судове рішення", де зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Порушення норм матеріального права і недотримання норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення.
Під час повторного розгляду справи необхідно усунути зазначені порушення, повно встановити обставини справи, правильно застосувати норми процесуального та матеріального права і винести обгрунтоване законне рішення суду.
Керуючись ст. ст. 1115 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу ВАТ "Миколаївське підприємство "ЕРА" задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 14.05.2009 у справі № 32/56 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді Є. Чернов
В. Цвігун