Справа № 539/425/17
24 лютого 2017 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
В складі: головуючого судді - Жаги Е. Г.
при секретарі судового засідання Гусак А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Вовчицької сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до територіальної громади в особі Вовчицької сільської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
В позові вказала, що 11 липня 2001 року померла ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) площею 4,06 умовних кадастрових гектари, що знаходяться на території Вовчицької сільської ради Лубенського району. Право спадкодавця на вищевказану земельну частку(пай) виникло на підстав сертифіката серії ПЛ №0201710 від 25.12.1996 року.
Вона, як двоюрідна онука померлої, фактично прийняла спадщину, оскільки на момент смерті бабусі проживала та була зареєстрована разом з нею за однією адресою, вела з нею спільне господарство і після її смерті вступила в управління та володіння майном, проживала в її будинку.
Інших спадкоємців на майно померлої ОСОБА_2 немає.
Після виявлення сертифікату на земельну частку(пай) вона звернулась до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про спадщину, але у видачі такого свідоцтва їй було відмовлено через те, що вона не змогла підтвердити свої родинні зв'язки із спадкодавцем.
ОСОБА_3 районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області її було повідомлено про те, що актовий запис про народження її рідної бабусі ОСОБА_4, яка була рідною сестрою ОСОБА_2 не зберігся.
Тому вона прохала суд визнати за нею право на земельну частку(пай) площею 4,06 в умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі, що належала померлій ОСОБА_2 згідно сертифіката серії ПЛ №0201710 від 25.12.1996 року, розташовану на території Вовчицької сільської ради Лубенського району Полтавської області.
Представник позивача ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою в якій прохав справу розглядати без його участі та без участі позивача, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Представник Вовчицької сільської ради у судове засідання не з'явився, в направленому на адресу суду листі проти задоволення позову не заперечував.
Третя особа по справі приватний нотаріус ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з заявою в якій прохала справу розглядати без її участі, при вирішенні позову покладається на думку суду.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, судом, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, не здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 11 липня 2001 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.6). Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) площею 4,06 умовних кадастрових гектари, що знаходяться на території Вовчицької сільської ради Лубенського району. Право ОСОБА_2 на вищевказану земельну частку(пай) виникло на підставі сертифіката серії ПЛ №0201710 від 25.12.1996 року(а.с.5).
Позивач ОСОБА_1, як двоюрідна онука померлої, фактично прийняла спадщину, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована разом з нею за однією адресою, вела з нею спільне господарство і після її смерті вступила в управління та володіння майном, проживала в її будинку, що підтверджується довідкою Вовчицької сільської ради Лубенського району(а.с.14).
Інших спадкоємців на майно померлої ОСОБА_2 немає.
Виявивши сертифікат на земельну частку(пай) позивач ОСОБА_7 звернулась до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про спадщину, але у видачі такого свідоцтва їй було відмовлено через те, що вона не змогла підтвердити свої родинні зв'язки із спадкодавцем (а.с.12).
Відповідно до листа ОСОБА_3 районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області позивача було повідомлено про те, що актовий запис про народження її рідної бабусі ОСОБА_4, яка була рідною сестрою ОСОБА_2 не зберігся(а.с.10).
У відповідності до п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР, визначається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння
спадковим майном.
Згідно ч.1 ст.1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Відповідно до ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який посвідчує право власності.
Оцінивши наявні докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, а також враховуючи той факт, що визнання за позивачем права на земельну частку (пай)в порядку спадкування не порушає нічиїх інтересів та прав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними та вважає за необхідне їх задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст.126 ЗК України, ст.ст. 392, 1225, 1268 ЦК України, ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Вовчицької сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати, що ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, померлої, 11.07.2001 року, належить право на земельну частку(пай) площею 4,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що належала померлій згідно сертифіката серії ПЛ №0201710 від 25.12.1996 року, розташовану на території Вовчицької сільської ради Лубенського району Полтавської області.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_8 Е. Г.